Загибель польської державної та військової верхівки у авіакатастрофі під Смоленськом породила щось на кшталт розрядки у польсько-російських відносинах, пишуть ЗМІ. Стримано обговорюються численні версії катастрофи літака: можливо, винен мовний бар'єр або твердий намір президента Качиньського вчасно прибути на пам'ятну церемонію у Катині.
Представники польської еліти загинули у авіакатастрофі неподалік від того місця, де Сталін таємно розстріляв 20 тисяч польських офіцерів, але цього разу ніхто, крім окремих маргіналів, не підозрює злий намір, пише оглядач The Washington Post Енн Епплбаум. Власті, ЗМІ та переважна більшість громадян як у Росії, так і в Польщі впевнені, що причина - помилка пілота і туман. Ще важливіше, що обговорення цих потенційних причин проходить відкрито і чесно. Західному читачеві це здасться звичайним, зазначає автор матеріалу, але у цьому регіоні світу і особливо у цьому конкретному лісі, де витають примари, відкрите обговорення трагедії знаменує революційні зміни. Правда про безіменні могили під Смоленськом замовчувалася або ставала об'єктом маніпуляцій, але ця авіакатастрофа не стане ще однією білою плямою у похмурій історії регіону.
Як з'ясувалося вчора, серед причин авіакатастрофи, у якій загинула польська делегація, могли бути мовний бар'єр між пілотами і диспетчерами, а також тиск з боку високопосадових пасажирів, пише кореспондент The Guardian . Російський диспетчер Павло Плюснін (останній, хто говорив з екіпажем президентського «Ту-154» перед катастрофою) сказав, що насилу розумів льотчиків, які погано говорили по-російськи. В інтерв'ю одному російському новинному порталу Плюснін сказав, що не міг встановити висоту літака, оскільки льотчики плуталися у числівниках.
Зі свого боку, колишній прем'єр-міністр Польщі Лєшек Міллер висловив припущення в інтерв'ю газеті, що Лєх Качиньський, можливо, зажадав від пілотів зробити посадку, не дивлячись на густий туман, оскільки прагнув вчасно потрапити у Катинь, на місце церемонії. Генеральний прокурор Польщі Анджей Серемет сказав, що, за попередніми висновками слідчих, умов для посадки не було, а пілот заходив на посадку всупереч рекомендаціям диспетчерів. Серемет додав, що записи переговорів покажуть, чи не вимагало оточення президента здійснити посадку, але підкреслив, що на даний момент такої інформації нема.
Катинь 70 років символізувала гіркі суперечності між Польщею і Росією, пише The Times, але тепер нова катастрофа, яка асоціюється з цією назвою, схоже, об'єднала дві країни безпрецедентним чином. Співчуття росіян скорботним полякам - як на офіційному рівні, так і на вулицях - за минулі дві доби зробило більше для викорінення взаємної підозрілості, ніж будь-яка дипломатія.
«Польща та інші держави, які давно звикли сприймати Росію як агресивного ведмедя, раптово розгледіли людяність у колишньому жупелі», - пише газета, зазначаючи, що символом розрядки стало те, як Путін на місці катастрофи обійняв Дональда Туска. У Росії 12 квітня традиційно святкують День космонавтики, але вчора був оголошений день жалоби, і прапори у Москві були приспущені.
Як пише автор статті Тоні Хелпін, загальна скорбота з приводу «другої Катині» дає росіянам більше шансів задуматися про «першу»: російське телебачення знову показало «Катинь» Вайди, а РІА «Новини» опублікувало промову, яку Лєх Качиньський збирався виголосити на церемонії. «Катинь стала болючою раною польської історії, що отруїла відносини між поляками і росіянами на десятиліття. Давайте нарешті дозволимо катинській рані загоїтися і зарубцюватися, - мав намір сказати Лєх Качиньський. - Ми рухаємося до цього. Ми, поляки, цінуємо те, що зробили росіяни за останні роки. Ми повинні йти шляхом зближення наших держав».
Питання про те, хто винен у авіакатастрофі під Смоленськом, поки обговорюється досить стримано, пише Die Welt, але ще трохи – і воно постане з усією гостротою. Деякі польські політики заявляють про «серйозне порушення правил безпеки»: хоча прямої заборони немає, не можна було летіти на одному літаку стільком провідним політикам і представникам військової верхівки, вважають вони.
Слідство виключає технічні несправності літака. Тим часом колишній військовий аеропорт під Смоленськом не оснащений інструментальною системою посадки цивільних авіалайнерів - про це, принаймні, пише естонське інтернет-видання Vesti.ee.
Що стосується людського чинника, автор статті сумнівається, що 36-річний пілот Аркадіуш Протасюк, якмй налітав майже 2000 годин, батько двох дітей, після трьох невдалих спроб самостійно ухвалив рішення йти на посадку у четвертий раз при видимості менше 400 метрів, тим більше, що авіадиспетчер радив йому йти в аеропорт Мінська або Москви.
Журналіст нагадує історію, як під час кавказької війни Качиньський вимагав посадити літак у Тбілісі, не дивлячись на небезпеку, а після приземлення в Азербайджані звільнив пілота за невиконання наказу. Багато хто у Варшаві вважає, що на посадці у Смоленську наполягав президент. Дуже довго Качиньський боровся за запрошення до Катині, у якому Росія йому давно відмовляла як політику, ворожому Кремлю. При посадці в іншому аеропорту президент пропустив би урочисту церемонію і свій, мабуть, найважливіший політичний вихід.
У замітці, яку публікує Ouest-France, повідомляється, що 166 пасажирів, які летіли літаком «Ту-204» з французького Довіля до Єгипту, зажадали надати їм інший авіалайнер. На проміжній зупинці Головне управління цивільної авіації піддало борт несподіваній технічній перевірці, у ході якої виявилося, що «три покришки зношені». Крім того, пасажири скаржилися, що крісла продавлені, туалети брудні, зі стелі капає вода, екіпаж ледве говорить по-англійськи і не знає ні слова по-французьки.
Туристи провели ніч у готелі, а вранці літак, у якого поміняли покришки, був готовий до вильоту. Проте пасажири, налякані катастрофою «Ту-154», на якому летів президент Польщі, відмовилися піднятися на борт.
Як повідомляв ForUm, літак польського президента Лєха Качиньського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня. За попередніми даними, літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту знаходилися 96 осіб – 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Не вижив ніхто. Серед загиблих – сам президент, його дружина і частина керівництва Польщі. У неділю тіло президента Польщі було доставлене до Варшави. Тіло Марії Качиньськой було впізнане лише вчора, 12 квітня.
За матеріалами «Інопреса»
