Світ сумує. 10 квітня Польщу спіткало велике горе - у авіакатастрофі під Смоленськом загинули Президент Польщі Лєх Качинський, його дружина Марія, вищі військові керівники, глава Нацбанку Польщі, чиновники, парламентарії і церковні представники.

Члени польської делегації мали взяти участь у заходах щодо вшанування пам'яті жертв масових розстрілів поляків у Катині, скоєних працівниками НКВД 1940-го року. Відтепер Катинь для Польщі - символ подвійної трагедії.
 

Спочатку у те, що сталося, ніхто не міг повірити. Усі сподівалися, що це неправда. Але рано чи пізно ЗМІ Польщі довелося розповісти своєму народові про втрату. Траурні газети на вулицях роздавали безкоштовно.

Усі вони були однаковими: з портретами президентського подружжя на чорному тлі, зі списками і фото загиблих разом з ними. «Катинь – подвійна трагедія», «Таких трагедій не було в історії Польщі», «Народ втратив кращих синів і дочок», «Пане президенте, твій народ плаче», «Бог забрав кращих» – з такими повідомленнями і жалобною стрічкою вийшли всі польські ЗМІ.

До вечора неділі, коли стало відомо, що тіло Лєха Качиньського доставлено до Варшави і його вже везуть у резиденцію, перед президентським палацом не можна було ступити і кроку: люди тихо плакали і молилися, чекали свого президента, щоб віддати йому останню данину.
 
 

Столиця Польщі застигла. Під звуки дзвонів костьолу на вулицю поволі в'їхав президентський кортеж. Труну у супроводі почесної варти Війська Польського у тиші внесли до палацу. Людям довелося повірити, що страшна новина – правда. Люди плакали, шепотіли молитви і співали державний гімн Поляку, який передчасно пішов.

У Польщі семиденна жалоба.

Згідно з Конституцією Польщі, голова польського Сейму Броніслав Коморовський тепер виконуватиме обов'язки президента країни. Він зобов'язаний повідомити дату дострокових президентських виборів, які повинні відбутися не пізніше кінця червня.
 

Одним із його перших розпоряджень стало оголошення тижня жалоби у державі. У неділю о 12 годині пам'ять загиблих у Польщі вшанували хвилиною мовчання. Усі спортивні та культурні заходи в країні скасовані.
 
 

Увесь світ сумує разом з Польщею

Сьогодні, 12 квітня, у Росії, Україні та в усьому Євросоюзі оголошено жалобу.

У Брюсселі приспущені прапори на всіх установах і відомствах ЄС, а всі наради і засідання будуть перервані на 2 хвилини мовчання на згадку про загиблих.
 

В Україні ж скасовані усі розважально-концертні заходи, спортивні змагання. На будівлях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, а також закордонних дипломатичних установ приспустили державні прапори України.

У ці скорботні дні до польського посольства у Києві прості люди і можновладці несуть квіти, свічки і лампадки. У католицьких храмах України пройшли панахиди за загиблими під Смоленськом.

Особливо сильно біль втрати відчувається у Львові. Біля польського консульства багато вінків, свічок, жалобних стрічок і сліз. Смерть одного із братів Качиньських, яких часто по-доброму називали Льолеком і Болеком (популярні добрі мультяшні польські герої) не вкладаються у голові.
 

Висловити співчуття польській втраті йшли цілими сім'ями. Багато людей вголос кажуть, що трагедія такого масштабу не може бути випадковістю.

Випадковість?

Багато експертів у ці дні згадують про те, як Лєх Качиньський лобіював інтереси України у Європі, як був у немилості у РФ. На інтернет-форумах Росії, України та Польщі висувають різні версії авіакатастрофи. Говорять і про те, що вона була невипадковою.

Офіційної версії причини катастрофи поки немає. Усі чекають, про що розкажуть бортові самописці. Поки ж російські власті заявляють, що від літака при падінні з висоти менше 100 м залишилися майже одні осколки, оскільки авіалайнер нібито «розвалився» від удару об землю. Вибуху очевидці не бачили.

Основні версії того, що трапилося, – помилка пілота, погодні умови, технічна несправність літака. Є також припущення, що покійний Качиньський, який був досить примхливий, наказав пілотам посадити літак у таких складних умовах, не погодившись на запасний аеродром.

Опозиційний міністр оборони України, нардеп від БЮТ Микола Петрук сказав ForUm'у, що до завершення розслідування стверджувати щось і шукати політику у тому, що сталося, щонайменше некоректно. «Я не знаю обстановки, у якому стані був літак, хоча говорять, що він був відремонтований, як діяв екіпаж і так далі. Тому я нічого не можу сказати з цього питання», - сказав колишній командувач Сухопутними Військами України.

У тому, що у самій трагедії немає політики, переконаний директор Інституту Глобальних Стратегій Вадим Карасьов. Водночас експерт нагадав, що до Катині керівництво РФ запросило не загиблого Качиньського, а прем'єра Польщі Дональда Туска.

«Польське керівництво збиралося провести ці жалобні заходи у розділеному форматі. За два дні до трагедії у Катині побував Дональд Туск і Володимир Путін. Було сказано багато правильних слів. Але принциповий, політично темпераментний Качиньський не міг не відвідати Катинь. І прийняв рішення самостійно з делегацією польської еліти побувати там 10 квітня 2010 року», - нагадав експерт у коментарі ForUm'у.

Карасьов нагадав, що РФ останнім часом часто грає на внутрішніх суперечностях і амбіціях керівників інших країн. Так було і під час керівництва Ющенка/Тимошенко. «Розділення було і щодо Польщі. «Хорошим» був Туск, «поганим» - Качиньський», - сказав він, додавши, що все решта – це «драма за межею політики і людського розуміння, тому що загинув цвіт Польської Третьої Республіки».

З тим, що авіакатастрофа під Смоленськом – це надзвичайно велика трагедія Польщі, згоден і незалежний політичний експерт Олександр Палій. В інтерв'ю кореспондентові ForUm'у він зазначив, що «загибель політиків, які справді піклувалися про Польщу, і військової еліти, яка у своїх головах мала унікальну концентровану інформацію, - дуже страшний факт».

«Чи варто тут шукати політику – скаже слідство. Звичайно, можна говорити, що низка країн, і та ж РФ, мали зацікавленість в ослабленні Польщі як союзника США. Можна шукати, кому це вигідно, і навіть знайти. Але до висновків комісій Польщі та РФ стверджувати, було це трагічним збігом чи зовнішнім втручанням, - рано», - переконаний Палій.

Європейська преса також намагається знайти відповідь на питання, як же могла статися трагедія такого масштабу.

La Repubblica: «У цьому проклятому лісі: від різанини Червоної Армії до останньої катастрофи», і нагадала, як за наказом Йосипа Сталіна у лісі поблизу Катині пострілами у потилицю було вбито 8 тисяч офіцерів і ще 14 тисяч поляків - солдатів, поліцейських, чиновників, задається питанням автор статті. «Масове вбивство у Катині не хоче, щоб про нього забували, хоча мільйони і мільйони людей в усьому світі, включаючи Італію, упродовж тривалого часу вірили, що комуністична Росія є країною справедливості, колективного благополуччя і миру».

The Guardian: «Від символічного значення місця, де розбився літак з президентом Польщі й усіма вищими чинами польських Збройних Сил на борту, нікуди не подітися. Але іноді символи лише заважають правильній інтерпретації».

The Wall Street Journal: «У Польщі радянські літаки прозвали літаючими трунами. Злощасний Ту-154 нещодавно пройшов капремонт.Можливо, інфраструктура Смоленського аеропорту не підходила для посадок при обмеженій видимості, і у цьому – справжня причина. Зрозуміло, я точно не знаю, що трапилося, і не збираюся ні на що натякати».

Європейський світ єдиний у своїй скорботі. Ця трагедія залишиться у пам'яті не тільки поляків, але і всього людства. Поки ж поляки об'єдналися в горі і намагаються зібратися з силами, щоб продовжити жити.

Юлія Артамощенко, 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

2690