Свято Світлого Христового Воскресіння (Великдень) – це головна подія року для усіх віруючих, незалежно від того, протестанти вони, католики чи православні.
Слово «Пасха» у перекладі з грецької означає «позбавлення». Цього дня віруючі святкують, завдяки Христу, позбавлення усього людства від диявольського рабства і дарування їм життя та вічного блаженства.
У цей і подальші дні багато разів звучать слова великоднього вітання: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», якими християни сповідують віру у Воскресіння Господа.
Як правило, на Великдень передбачається велика і різноманітна трапеза. У домі кожного віруючого на святковому великодньому столі є традиційні страви – фарбовані яйця і великодня паска, які несуть у собі глибокий символічний зміст.
Про світле свято Великодня, його традиції і символи в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у розповів глава Синодного інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви протоієрей Георгій Коваленко.
- Отче Георгію, зовсім скоро віруючі відзначатимуть великий день – Воскресіння Христове. Зазвичай дата святкування Великодня «плаваюча». Скажіть, від чого це залежить?
- Все залежить від вирахування пасхального дня. У давнину люди жили за місячним календарем, а зараз ми живемо за сонячним – це як два колеса різного діаметру. Іноді ці календарі співпадають, іноді – ні. Саме тому місячні та сонячні дати різні.
- Чому ж Різдво – тверда дата, а Великдень – ні?
- Пасхальна дата обчислюється так, як вказано у Священному Писанні. Якщо про Різдво точної дати не було і її обчислювали, то щодо Великодня у Священному Писанні є чітка вказівка, у який день відзначати і за якою у давнину орієнтувалися жителі Єрусалима.
Однак повторюся: це був інший календар – місячний, і там дата тверда. Але якщо звернутися до сонячного календаря, то дата виходить «плаваючою».
- А такі збіги, як зараз, коли православні та католики відзначають Великдень разом, часто трапляються?
- Таке періодично буває. Розбіжність між православними і католиками у святкуванні Великодня пов'язана з тим, що православні дотримуються правила, яке визначає вирахування великоднього дня: «Не раніше, ніж святкують Пасху іудеї».
Католики у своєму відліку відмовилися від приставки «не раніше» і, буває, святкують Великдень раніше іудеїв.
- Давайте тепер поговоримо про пасхальні традиції. Чи є істотні відмінності у святкуванні Великодня у наші дні та у ті часи, коли церква була практично непорушним авторитетом?
- Наскільки я розумію, церква досі є непорушним авторитетом. Я суджу про це за тим ступенем довіри, яку надають церкві українці. За даними соціологів, серед українців 90% віруючих, 80% із них називають себе православними.
Для нас, українців, Великдень – не тільки церковне свято, а ще і загальнонародне, і державне. Пасхальні традиції передаються із покоління у покоління, деякі їхні зовнішні прояви, звичайно, з часом дещо змінюються, але в основі своїй залишаються сталими.
Слава Богу, з кожним роком ми бачимо не тільки кількісне зростання віруючих у храмах на великдень – їх завжди було багато, але бачимо і якісні зміни в обличчях людей, які розуміють, навіщо вони прийшли до храму.
Ці люди вміють молитися, здатні сприйняти радість світлого Воскресіння Хрістового усвідомлено. І таких людей стає все більше. Ми щиро цьому раді.
- Отче Георгію, розкажіть про великодні символи. Чому яйце і паска?
- Яйце, пофарбоване у червоний колір, – це символ життя, омитого кров'ю Христовою. Традиція пасхального яйця йде від часів Марії Магдалини, яка перед римським імператором свідчила про Христа.
«Я швидше повірю в те, що зараз це яйце стане червоним, ніж у те, що ти говориш», - відповів їй імператор. При цих його словах яйце у руках Марії Магдалени стало червоним. Звідси і пішла традиція червоного великоднього яйця.
Паска, або як її по-іншому називають «кулич», – це власне їжа, при виготовленні якої використані продукти, які не їдять у піст – молоко, сир, яйця.
Наші паски схожі на пасхальний артос – освячений хліб, який встановлюється у храмі і стоїть цілий тиждень у відкритих царських вратах. Він символізує воскреслого Христа, шматочки його роздаються упродовж усього великоднього тижня, і ми потім зберігаємо їх як символ пам'яті про Воскресіння.
Та попри все це ні в яйця, ні у паски ніякого особливого сенсу Церква не вкладає. Більше того, у богослужебній книзі написано: ні м'ясо, ні яйця, ні сир, ні молоко – не є Великоднем. Великдень – це сам Христос, і лише ті, хто причащається, святкують справжній Великдень.
- Великодню передує семитижневий суворий піст, а ось після нього чомусь, як правило, починається період об’їдання. Лікарі категорично рекомендують не об'їдатися на пасхальні свята. А що з цього приводу каже Церква?
- У Церкви немає свята живота, є свято життя. І якщо брати церковні правила, то віруючі увесь Світлий тиждень, тобто щодня після Великодня, повинні відвідувати храм і причащатися. А для того, щоб причащатися, потрібно поводитися гідно.
Церковними правилами так само не заохочується і не дозволяється об’їдання, особливо надмірне або нестримне пияцтво. Так, вино веселить серце людини, але ми повинні пам'ятати, що у Священному Писанні є й інша цитата: «Не впивайтеся вином». Християнин повинен знайти «золоту середину», щоб не забути, що він святкує.
- І на закінчення Ваші побажання усім віруючим.
- Цього року на Великдень буде дуже важлива подія у житті нашої Церкви. У суботу зі Святої Землі Віфлєємської ми зустрічаємо у Києві Благодатний Вогонь та ікону Божої Матері (єдину у світі, на якій Божа Мати посміхається). Ікона пробуде до Києва до 11 квітня.
А у день Великодня, у неділю, із Лаври о 16:00 виходить Великий Пасхальний Хресний хід, у якому візьме участь усе духівництво міста та області, ченці з усіх монастирів Києва, сестри милосердя, семінаристи та прочани.
О 17:00 ми прибудемо на Залізничне шосе, 3 (метро «Либідська»), де відбудеться закладення Свято-Воскресенського кафедрального собору Української православної церкви, про який можна сказати, що це буде фактично Софія Київська XXI століття.
Це буде не тільки найбільший храм у православній Європі, при ньому планується також величезний духовно-просвітницький центр із залами, виставками, гімназіями, музеями, добродійними службами.
На місці будівництва у великодню неділю буде закладено ковчег з мощами та капсула з пам'ятною грамотою. У цей час в жодному православному храмі Києва не буде богослужінь – усі молитимуться там. Ми зробимо велику вечірню, і блаженнійший митрополит благословить початок будівництва.
А побажати я хочу людям, щоб вони відчули справжню духовну радість Світлого Христового Воскресіння. Тому що це – день перемоги Христа над смертю, добра над злом. Смерті більше немає, вона переможена Христом, і для нас відкриті двері раю!
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
