Не секрет, що релігія – це система вірувань і культових дій. Загалом, це якраз те, чим займається церква – пропагує віру й організовує систему культових дій.
Крім усього іншого, дуже важливо, що церква готує фахівців – священиків і, таким чином, є не лише уніфікатором обрядової частини, але ще й свого роду «виробником» тих людей, які згодом мають владу.
І ось тут зазвичай виникає питання: а що головніше – віра чи організація? Це, до речі, питання, що стосується не лише церкви.
У соціології існують поняття «спільність» і «суспільство». Коли ми говоримо «суспільство», ми маємо на увазі організовану спільність зі своїми структурами і системою влади. Спільність формується на підставі загальних поглядів, настроїв, і того, як люди себе ототожнюють у своєму суспільстві, в так званому, своєму вузькому колі.
Однак, повернемося до нашої теми. Що ж все-таки головне – організація чи ідеологія? Суспільство чи спільність? У всі часи ця проблема завжди вирішувалася на користь організації, оскільки організація – це завжди певна влада і сила. І тут ми можемо тільки розвести руками – ну, от так склалося.
Звичайно, з погляду ідеї та обрядів, ефемерні відмінності існують не лише між уніатською і греко-католицькою церквою, але і, скажімо, між українською католицькою і православною церквами. На відміну від католицької ортодоксальної церкви, греко-католицька церква зберігає православну обрядову єдність. Безумовно, відмінності існують, але вони, загалом, дріб'язкові.
І ось здавалося б, дивно, а чому так? Адже між церквами немає ідейної відмінності, але... Як мовиться – організації є організації. Вони, у свою чергу, мають різні орієнтації в політиці. І це дуже сумний факт, але, разом з тим, він не має визначального значення для країни, оскільки у нас вірує приблизно 30-40%. Трохи більша кількість під впливом думок ходить до церкви, а решта всіх людей абсолютно індиферентні – тобто, можна сказати, безрелігійні.
Таким чином, церква не є представником певної частини людей у політикумі, але вона дуже активно на нього впливає. І тут неможливо не пригадати російську православну церкву, зокрема, московський патріархат на чолі з нинішнім патріархом Кирилом, який активно проводить в українське життя ідею російського світу.
Я, до речі, не бачу нічого поганого в тому, щоб створити у нас якісь центри, які б підтримували культурний зв'язок з Росією, але, на жаль, церковний вплив переходить рамки чисто культурних взаємозв'язків і стає політикумом.
Отже, виходить, власне, вся причина в політиці… І що тут ще скажеш?.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
