Терористичні акти у Москві змусили стрепенутися увесь світ. Кожна країна, у тому числі й Україна, задумалася, чи можуть теракти статися на її території, забрати життя її громадян. Своє бачення можливого розвитку ситуації в Україні в ексклюзивному інтерв'ю ForUm’у розповів глава Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України від НУ-НС, голова підкомітету з питань корінних народів, національних меншин, етнічних груп, депортованих народів і нацменшин, заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи Мустафа Джемільов.
- Пане Мустафо, після останніх трагічних подій у Москві весь світ побоюється терактів у своїй країні: і у Києві, і в Баку, і в Мінську, і у Вашингтоні, і в Лондоні посилено охорону в метро. Силовим відомствам України доручено відновити і розробити програми для запобігання терактам. У свою чергу, суспільство і експерти намагаються дати відповідь на питання, чи загрожують Україні теракти і кого/чого варто боятися?. У відповідях нерідко звучать слова «Крим», «радикальний ісламізм», «фундаменталісти», «сепаратисти», «шовіністи». Як Ви вважаєте, Крим справді небезпечний?
- Думаю, що серйозних причин для побоювання таких загроз від Криму немає.
А що стосується сепаратистів, то вони дійсно є у Криму. Вони могутні. Їх підгодовують із закордону. Їх підгодовує наш найближчий сусід. Більше того, він цього абсолютно не приховує і у відкритій пресі заявляє, що Крим - це частина Росії. Причому про це заявляють високопосадові російські чиновники на кшталт Лужкова і Затуліна. Вони прямо кажуть, що все одно колись Крим повернеться «у лоно матінки Росії».
А ось чи можуть вони піти на терористичні кроки?.. Думаю, що тут все залежатиме від того, яку команду отримають звідти, оскільки самі вони навряд чи підуть на такі речі.
Але, швидше за все, треба побоюватися провокацій з їхнього боку. насамперед варто побоюватися провокації конфліктів між проросійськими силами і кримськими татарами. Це не виключено. А далі, якщо розвиватиметься конфлікт, пов'язаний, скажімо, з застосуванням зброї, тоді, звичайно, нічого виключати не можна.
У Криму весь національний рух підконтрольний обраному народному органу - Меджлісу кримсько-татарського народу, але це не виключає створення якихось непідконтрольних йому угруповань.
У Криму, наприклад, уже створено таку маленьку організацію, яка, здається, складається чи то з одного, чи то з двох чоловік. Вона називається «Кримські татари за союз з Росією». Ми взагалі-то теж не проти союзу з Росією, але на рівних, а ці… Одним словом, вони співають в унісон з проросийскими силами, заявляють, що Крим повинен бути переданий Росії.
Маю зазначити, що також не виключається поява якихось провокаторів із числа кримських татар. Але конфлікти, пов'язані з кровопролиттям, можуть бути тільки тоді, якщо їх спровокують ззовні.
А загалом кримські татари вже упродовж півстоліття суворо дотримуються принципу незастосування сили. Національний рух Криму зробить все можливе для того, щоб сценарій з кровопролиттям не був утілений у життя. Але, як мовиться, не все нам підконтрольне…
- Відомо, що в Криму є чимало приїжджих радикальних ісламістів, фундаменталістів. Хто ці люди? Їх багато?
- Судячи з інформації Комітету ВРУ у справах релігії, ваххабітів, хізбуттахрі багато серед студентів із арабських країн та з Пакистану. Але серед них є вже і «адепти» із числа кримських татар.
Варто зазначити, що «хізбуттахрі» - це найбільш оскаженілі противники Меджлісу кримськотатарського народу. Вони ставлять все на противагу. Вони закликають не брати участі у виборах, хоча ми пояснюємо, що якщо в них не братимемо участі, то не будемо ніде представлені, і, зрозуміло, не зможемо вирішувати наші проблеми.
Це їх не хвилює. У них своя така концепція. Хоча, якщо у них виникають проблеми, вони звертаються до нас, мовляв, власті образили, житлові проблеми, щось не так. Ми їм говоримо, що як же вирішувати всі ці проблеми, якщо ви проти участі наших людей у державних структурах і органах, то чим ми вам можемо допомогти, якщо бути послідовними?.. Ну, ось така у них дивна позиція.
Але якщо повернутися до тероризму, то я думаю, що у цьому питанні Україну ніяк не можна порівнювати з Російською Федерацією. Росія, за великим рахунком, розраховується за ті злочинні дії, які вона сама коїла, у тому числі й на Кавказі.
На території України такого немає. Ми, кримські татари, якоюсь мірою вдячні Україні за те, що вона певною мірою бере участь у розв’язанні наших проблем. Тому у широкому масштабі про таке в Україні говорити не доводиться.
Звичайно ж, нас теж багато що дратує, особливо зараз, коли начальником, главою МВС став, по суті справи, фашист, який допускає фашистські висловлювання проти депортованих народів.
- Ви говорите про нового міністра МВС Анатолія Могильова?
- Так. Він говорив, що ось, кримськотатарський народ винен у зраді, ось, правильно зробила радянська влада, що цих ворогів вислала. У такому дусі він говорив.
Коли я виступав у Європарламенті 17 березня (з доповіддю про становище кримських татар в Україні, - авт.), то там були просто вражені, що таке може бути. Я також провів зустрічі у Єврокомісії. Там люди хитали головою, оскільки важко зрозуміти, як у цивілізованій країні таку людину можуть поставити міністром, тоді як вона повинна у звіринці сидіти, або за гратами, у клітці, а не такі посади обіймати.
Думаю, що Європарламент зараз навіть винесе спеціальну резолюцію з цього приводу. Також я ініціюватиму, щоб зараз Парламентська асамблея Ради Європи зробила заяву з цього приводу.
Ще один міністр – Дмитро Табачник. Він теж розповідає у своїй статті про те, що кримські татари з американцями готують косовський сценарій в Україні, щоб відокремити Крим і приєднати до Туреччини чи щось на кшталт такого. Одним словом, пише нісенітницю всяку, повторює те, що говорить найбільш оскаженіла російська преса.
Якщо такі настрої матимуть місце, істеблішмент України складатиметься із таких людей, то, звичайно, нічого виключити не можна. Якщо матимуть місце дії із серії тих, які проводив глава МВС, у той час коли він ще був начальником міліції, влаштовував акції з залякування кримських татар і на 40 чоловік наганяв тисячу «Беркута», десятки бронетранспортерів, щоб налякати, то у кримських татар також може з'явитися бажання налякати. Ці справи взаємопов'язані.
- Час від часу з'являється інформація про те, що у Криму діють навчальні бази для підготовки бойовиків?..
- Це абсурд.
Кілька разів на цю тему робив заяви Леонід Грач (народний депутат України від КПУ, - авт.). СБУ провела перевірку. Я пам'ятаю, кілька років тому СБУ зробила заяву, що там, де говорив Грач, дійсно виявлена якась група, ці люди поклоняються чи то сонцю, чи то місяцю.
Це була якась релігійна секта. Це нічого спільного з терором не має. Але тоді Грач замість того, щоб вибачитися, сказав, що ось, бачите, я ж казав. Ну, про що тут говорити?..
Одним словом, ніяких таких баз у Криму немає. Свого часу заарештували якесь угрупування, трьох-чотирьох чоловік, але це були повністю відрізані від реальності люди, без бази, без підтримки.
Серед слов'янського населення таких угрупувань у десятки разів більше. Але коли раптом виникає мусульманське, кримськотатарське прізвище, то починається, звичайно, ажіотаж.
- І традиційне питання. Кримські татари своє майбутнє бачать в Україні чи окремо?
- …Одного разу на це запитання я відповідав російській газеті. Вони мене запитали, чи правда, що коли кримські татари зміцніють, то порушать питання про незалежність та про відокремлення Криму від України.
Я напівжартом відповів, що у цьому немає резону, оскільки колись частина України належала Кримському Ханству, а зараз ми – частина України. Ми так міняємося час від часу. А якщо ми відокремимося, то Україна буде для нас втрачена. Тому ні.
Але у них же почуття гумору немає. Вони тоді сказали, що ось, Меджліс має такі підступні плани, вони хочуть не тільки Крим відокремити, але і навіть частину України відрубати. Абсурд, звичайно.
Якщо серйозно, то я думаю, що ніколи такого роду настроїв не буде, якщо кримські татари в Україні почуватимуться як вдома і якщо будуть рівноправними громадянами.
А ось якщо наші права утискатимуться та ігноруватимуться, то ми ж уміли створювати проблеми і радянській владі, хоча і складали мізерний відсоток. Сьогодні все залежить від політики самої держави.
Юлія Артамощенко, «ForUm»
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
