Лисицький: МВФ чудово розуміє, що кидати Україну не можна

Доларові коливання вже не турбують українців. Гривня трохи зміцнилася і, навіть, трохи «принизила» зеленого американця. Але українці не поспішають вірити національній валюті. На це у них є об'єктивні і суб'єктивні причини. Самі банки перестали «лопати», й активно зазивають людей з грошима знову їм повірити. Але скажене кредитування минуло. Банки, навіть, якщо і дають у борг, то під величезні відсотки. Багатьох цікавить, що буде з нашою валютою, чи поновиться іпотека, чи дасть гроші МВФ, чи загрожує Україні дефолт. На ці та інші запитання в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у відповів відомий український економіст, урядовий секретар Кабміну часів прем'єрствування Віктора Ющенка Віктор Лисицький.

- Вікторе Івановичу, останнім часом про гривню говорять мало. Долар спокійний. Він, навіть, трохи здав позиції національній валюті України. Як почувається наш пацієнт?

- Я завжди говорив, і ніколи не втомлюся повторювати, – гривня повинна зміцнюватися. Мені, звичайно, не дуже вірили, коли я про це говорив. Признаюся, що і моя дружина мені не вірила. Сьогодні вже навіть вона почала здавати свої позиції (сміється – ред.).

Є декілька об'єктивних причин, які повинні були привести до зміцнення гривні.

По-перше, українці впродовж тривалого часу скуповували американську валюту. За 2008-2009 рр. валюти купили більш ніж на 20 млрд. Це ж скажені гроші! Якщо цю суму помножити на курс гривні, то можна зрозуміти, скільки громадяни України інвестували в економіку США.

З іншого боку, якби у людей росли офіційні/неофіційні, але головне, гривневі доходи, то це могло б компенсувати різницю. Насправді баланс доходів і витрат у населення показує, що у нас гривневі доходи навіть у номінальному виразі впали. Перспективи, що вони помітно зростуть, немає.

Особливо непокоїть те, що малий бізнес упав суттєво в номіналі. Мені часто кажуть, що це не так, оскільки існують сірі схеми, конверти і так далі. Але, якби я був не правий, то була б інша картина з роздрібним товарооборотом. Тоді б роздрібний товарооборот не падав, а він падає в номіналі вже багато місяців підряд, і цього року його падіння продовжилося.

Про що це говорить? Та про те, що у людей просто менше грошей, відповідно, вони менше витрачають. Наприклад, у лютому, українці знову купили достатньо багато «зелені», але гроші пішли в тінь. Проте, повинен настати момент, коли люди, заспокоївшись, почнуть потихеньку продавати долари.

Друга причина зміцнення гривні – це поліпшення зовнішньоекономічної ситуації. Експорт потихеньку росте.

- У якій ситуації зараз банківська система України? Люди відійшли від шоку, понесли гроші назад у банки?

- Якщо взяти такі формальні показники, як депозити фізичних осіб, то вони ростуть, принаймні, в номіналі, не місяць і не два, а багато місяців підряд. Це тенденція, що вже сформувалася.

До речі, зміцненню гривні сприяє також те, що банки практично згорнули гривневе кредитування. Якщо зіставити те, як росли кредити два-три роки тому, з тим, як вони ростуть сьогодні, то стає абсолютно очевидно, що це не зростання кредитування для нашої економіки.

- Ви пригадали про кредити. Скажіть, наскільки реально, щоб усе повернулося на той рівень, коли навіть сковороду можна було взяти в кредит, не надаючи ніяких документів?..

- Взагалі-то, таке не є виключенням. Але я думаю, що це відбудеться не скоро, тому що поки що частка поганих активів у банківській системі досить велика. Це помітно навіть за основними показниками діяльності Нацбанку: на 1.01.09 було близько 23 млрд., а на 1.01.10 це близько 70 млрд. Це лише те, що офіційно показано, я не виключаю, що ця цифра не така вже і надійна, адже банки можуть хитрувати.

Але гірше інше. Ситуація розподілялася нерівномірно. А для банківської системи нерівномірність розподілу такого зла особливо тривожна, тому що банківська система – це система тісно взаємозв'язаних організацій і установ. І якщо десь навіть невеликий банк має проблеми щодо проведення розрахунків, то це відчувають й інші, солідніші банки.

- Національний банк знайшов можливість відновити іпотечне кредитування в рамках нової житлової держпрограми. За словами голови НБУ Володимира Стельмаха, Нацбанк готовий брати участь у фінансуванні добудови будинків шляхом рефінансування комерційних банків, але дві третини вкладених в об'єкти коштів повинні поступати безпосередньо від покупців квартир. Наскільки швидко це можна зробити?

- Мені подобається хід його думок. А ось наскільки швидко?.. Це можна зробити досить швидко. Але на те, щоб це дійшло до широких мас будівельників, потрібен якийсь час. Ясно, що це не півроку, а значно менше.

- Ваш прогноз, яким буде річний відсоток для споживача?

- Відсоток навряд чи радикально відрізнятиметься від того, який зараз склався на ринку.

- Чому?..

Розумієте, зараз банки живуть за рахунок того, що встановлені відсотки по депозитах, грубо кажучи, вдвічі більші, ніж інфляція за останній рік. У нас інфляція близько 11%, а відсотки по депозитах близько 20%, і відповідно, по кредитах значно більше 20%.

Така склалася ситуація на ринку. А дати команду «Ану, банки! Негайно зменшити відсотки по депозитах і по кредитах!»... І толку? Я думаю, що це нереально зробити. Тому трудящі будуть кредитуватися в банках по тих ставках, які реально склалися.

- Володимир Стельмах виявився людиною непотоплюваною. Влада змінилася, а він і далі голова НБУ, більш того, його не збираються знімати. Опозиція стверджує, що його залишили в НБУ, щоб «друкувати гроші».

- Коли опозиція говорить такі речі, то вона показує свою не дуже серйозну обізнаність.

Гроші друкують весь час. Кого з нас дивують нові, щойно надруковані папірці в гаманці?.. Гроші старіють і просто потребують заміни.

Нацбанк незабезпеченого випуску грошей не робить уже досить давно. Це все припинилося ще тоді, коли Віктор Ющенко був зовсім молодим головою НБУ. Тоді він став намертво. Це припинилося чи у 1994, чи у 1995 році. І тепер Нацбанк, якщо і випускає кошти в оборот, то це забезпечені кошти.

Другий момент, сьогодні темпи зростання грошової маси взагалі практично нікчемні, впали в номіналі всі монетарні показники за минулий рік. Це сталося, тому що треба було повертати борги, а багато людей втратили роботу і перестали прирощувати додаткову вартість, яка є основою появи нових грошей. Зрештою, у нас інфляція одинадцять з копійками…

Якщо НБУ використає цивілізовані інструменти, які дозволять йому випустити пару-трійку десятків мільярдів гривень в оборот, припустимо, для кредитування будівництва, то я буду серед тих, хто аплодуватиме такому рішенню! Я більш ніж упевнений, що на інфляцію це зробить нікчемний вплив.

- Учора місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) прибула до Києва. На Ваш погляд, як розвиватимуться події, чи варто Україні розраховувати на черговий транш?

- МВФ чудово розуміє, що кидати Україну не можна. Тому, він шукатиме компроміс. У МВФ є якісь певні вимоги. Але, можливо, що не всі з них Україна може невідкладно виконати, і, можливо, наша країна запропонує свої компенсаторні заходи, які задовільнять МВФ.

Я прогнозую – вони домовляться. МВФ і решта всі проамериканські, проатлантичні сили чудово розуміють, що, якщо вони зараз кинуть Україну, то через деякий час вона опиниться з Росією в одному союзі.

Я згоден із Збігневом Бжезинським, що без України Росія ніколи не відновиться, як велика держава. Тому зараз МВФ відтягуватиме нас від Росії, у тому числі і цими кредитами. А нам просто потрібно поводитися розумно і дотримуватися національних інтересів.

- І ще одне запитання. Україні варто побоюватися дефолту?

- Ні. Федір Ярошенко (міністр фінансів України – ред.) та інші заявляли, що дефолт нам не загрожує. Я не думаю, що вони говорили б неправду.

Не треба забувати, що і МВФ, і Всесвітній банк, і агентства міжнародних рейтингів дуже уважно стежать за ситуацією в Україні. Вони бачать, що Україна не лише перспективний ринок, але і зона інтересів РФ.

Відповідно, вони розуміють, що з Україною треба поводитися так, щоб вона не втекла до Росії. Тому, я не думаю, що якби наші і говорили неправду про дефолт, то вони б це пропустили.

Ще одне. Standard & Poor's підняло нещодавно наш рейтинг, що вельми важливо для західних людей.

- Значить, просвіт усе ж таки є?

- Думаю, так. І передайте людям, нехай повертають ті 20 млрд. доларів у банки.

Юлія Артамощенко,