Не лише Тимошенко, але навіть її опоненти визнають, що найбільш ефективною вона була не як прем'єр-міністр, а як головний опозиціонер країни.
Почавши свій опозиційний шлях з акції «Україна без Кучми», Тимошенко стала топ-політиком в Україні, але внаслідок «допомоги» свого колишнього союзника Віктора Ющенка, знову вимушена повернутися в опозицію як мінімум до моменту наступних президентських виборів.
Це достатньо складний період для неї, оскільки, якщо раніше Юлія Володимирівна могла розраховувати в основному на себе, то сьогодні Тимошенко – це не лише вона й Олександр Турчинов, але і добра половина українських олігархів, яким у «голодний час» перебування в опозиції потрібно запропонувати адекватне заняття. Для того, щоб вони з «олігархів Тимошенко» не перетворилися на «олігархів Януковича». Тому Тимошенко доведеться боротися з величезною кількістю внутрішніх ворогів, як серед членів БЮТ, так і серед інших опозиціонерів, що претендують, як і вона, на статус єдиного лідера опозиції.
Якщо раніше Віктор Янукович фактично особисто насолоджувався цим статусом, то сьогодні в опозиційній ніші, крім Юлії Володимирівни, знаходиться також Віктор Ющенко, Арсеній Яценюк, з певною натяжкою Сергій Тігіпко, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко.
Таким чином, кількість опозиціонерів знов повертається до того числа, яке було за часів Леоніда Кучми. І оскільки ми чудово пам'ятаємо і розуміємо, що дружити проти влади українські опозиціонери не здатні апріорі, крім «тіньового уряду» Тимошенко слід чекати формування ще як мінімум двох альтернативних «тіньових» Кабмінів.
Для того, щоб зберегти ряди власного Блоку, Тимошенко доведеться пройти через непростий процес очищення команди. Очевидно, доведеться погодитися на переформатування БЮТ в єдину партію і визначитися, нарешті, з ідеологією: «якою буде Тимошенко?». Лівоцентристською, правоцентристською чи ж вона вибере для себе якусь унікальну назву, на зразок «солідаризму», яку придумали її радники чотири роки тому?.. У будь-якому випадку, Тимошенко як повітря необхідна публічність…
Не маючи на сьогоднішній день офіційного статусу ні прем'єр-міністра, ні народного депутата, їй доведеться досить швидко знайти адекватну відповідь на питання, що робити до того моменту, коли в Україні відбудуться найближчі вибори – парламентські, президентські або місцеві. Від того, наскільки швидко вона зможе знайти цю відповідь, залежатимуть, власне кажучи, всі її подальші політичні перспективи.
Тимошенко неодноразово доводила, що є єдиним в Україні політиком з класу «фенікс», здатним воскресати «з попелу». Так було вже після утримання її в Лук’янівському ізоляторі, звідки вона вийшла фактично політиком національного масштабу.
Сьогодні їй нелегко. Процес відторгнення депутатів з БЮТ, безумовно, продовжиться. Ті семеро перебіжчиків, які увійшли до коаліції разом з «регіоналами», зрозуміло, не кінець. Єдине, чим Тимошенко може поки стримувати відтік ренегатів – це перспектива дострокових парламентських виборів. Коли стане ясно, що найближчим часом чекати виборів у Верховну Раду не варто, очевидно, що бізнес-крило БЮТ – а це близько двадцяти-двадцяти п'яти чоловік, звичайно, спробують приєднатися до нової коаліції.
На мій погляд, не потрібно намагатися утримувати те, що вже не належить. Більш того, мені здається, процес «очищення» партійних рядів на цьому не повинен завершитися. Є низка людей, які з власної волі не залишать ряди Блоку, – це та група, яку я називаю «письменники»: націонал-демократи ще комуністичного толку, що свого часу вихваляли Комуністичну партію, а потім перейшли до націонал-демократичної ідеології, що самі по собі вже давно втратили будь-яку цінність. Від цих людей потрібно безжально позбавлятися.
Зрештою, переможе той опозиціонер, який зможе привернути на свій бік абсолютно нових, молодих лідерів, які зараз формуються в суспільному середовищі. Я кажу про тих, хто бореться з незаконними забудовами, вирішує питання формування кондомініумів на рівні міст, упроваджує інноваційні технології. Якщо Тимошенко не зможе привернути цей пласт, ці люди шукатимуть для себе нове застосування.
Безумовно, програш на президентських виборах - не кінець політичної кар'єри Тимошенко. У неї буде ще, як мінімум, один шанс взяти участь і, можливо, перемогти на наступних президентських виборах, але, у будь-якому випадку, їй потрібно пам'ятати: не слід чекати, що вони будуть достроковими. Відповідно, їй потрібно готуватися до тривалого виснажливого перебування в опозиції впродовж наступних п'яти років.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом