Білозір: За спиною кожного успішного чоловіка стоїть розумна дружина

Для кожної жінки, перш за все, важлива увага – до її внутрішнього світу, бажань... Даючи жінці дещицю цього, чоловік сміливо може розраховувати на те, що йому відплатиться сторицею.

Яка вона, сучасна українська Берегиня, яка її роль і суть, думки і відчуття – про це в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у розповіла одна з найуспішніших українок, співачка, народний депутат ВРУ Оксана Білозір.

- Оксано Володимирівно, що для Вас 8 березня?

- Для мене воно ніколи не було значущим святом, до якого я б готувалася і з нетерпінням чекала.

- Чому?

- Підсвідомо я завжди протистояла цьому святу, тому що мені здавалося: жінка у нас в Україні так багато працює, вирішує, докладає зусилля, що заслуговує уваги щодня, а не лише раз на рік.

Тому в мене завжди було трішки упереджене ставлення до 8 березня, але, разом з тим, я його використовувала для того, щоб зробити приємне своїм увчителям, сім'ї, близьким людям. Ось у такому аспекті я сприймаю це свято.

- Зробіть приємне і нашим читачам, побажайте їм що-небудь.

- Бажаю всім пам'ятати про те, що вони прийшли в цей світ не просто так. Що у кожної з нас є величезна місія. І щаслива людина лише тоді, коли відчуває, що знайшла на своєму життєвому шляху свою, Богом визначену для неї, долю.

- Давайте в жіночий день поговоримо про чоловіків. Яким, на Ваш погляд, повинен бути сучасний український чоловік?

- У моєму розумінні чоловік повинен завжди вміти відстояти свої позиції і не міняти їх. Повинен уміти відповідати за всі свої вчинки, вміти приймати удари долі, тому що життя – зебра смугаста. І вміти цінувати те, що йому дарувано Богом.

Хоча українські жінки завжди ідеалізували, ідеалізують й ідеалізуватимуть своїх чоловіків – така наша суть. Ми покликані прикрашати цей світ.

- Ви згодні з твердженням, що поряд з жінкою завжди тільки той чоловік, якого вона заслуговує?

- Є чудова англійська приказка: «За спиною кожного успішного чоловіка стоїть розумна дружина». Думаю, цей класичний стандарт працює і в нас.

- Тобто, українських успішних чоловіків «зробили» дружини?

- Думаю, так, якщо ми говоримо не про тих, яких вихопили на певному етапі «високої хвилі», а про тих, хто переживав і спади, і підйоми.

Дуже часто чоловіки не витримують ударів долі і відкидають від себе все, що колись було ними, а зараз стало тягарем або привело до катастрофи. Саме так починаються їхні трагедії.

- Кажуть, стервозність - це виправдана відповідь жінки на чоловічу слабкість.

- Я думаю, це самозахист.

- Ви вважаєте, це нормально?

- Знаєте, як то кажуть: любіть один одного, але не їжте один і той же шматок хліба, любіть один одного, але не пийте з чаші один одного, тому що дім стоїть на двох стовпах, а не на одному.

Кожна людина в цей світ приходить сама і сама ж з нього піде. Вона не приходить для того, щоб бути весь час чиїмсь рабом – неважливо, людини чи обставин.

Людина має право на свою незалежність, внутрішню територію і свободу. У кожному Богом закладений певний потенціал, необхідний для звершення певних завдань. І це необхідно реалізувати.

- Що, по-вашому, справжня вірність?

- Насамперед, необхідність відчувати себе частиною того, до чого або кому ти прив'язуєшся. Якщо ти відчуваєш цю причетність, тобі вже важко завдати шкоди.

Я думаю, завжди важливо і потрібно залишатися тим самим «об'ємним єством», ким ти є і ким стаєш, коли розвиваєшся.

- Тепер особисто про Вас: ваша неймовірна артистичність у житті допомагає?

- Звичайно. Цим визначається рівень культури, хоча за великим рахунком, усі ми в цьому житті актори. Я розумію, ця теза дуже банальна, але, що робити, якщо, насправді, так воно і є.

Професійним акторам «бойова виучка» додає природності. Крім того, вони мають можливість щодня, через професію, шліфувати цю майстерність, доводити до досконалості. Від того вони в житті органічні і позитивні. А коли «не фахівці» починають грати певні ролі – це смішно, з часом маски все одно злітають з їхніх облич.

- Хто Ви більше – артист чи політик?

- Я, перш за все, громадянин України, патріот своєї нації, і вважаю себе яскравим її представником. Я маю право так говорити, тому що внесла свій особистий внесок у розвиток української культури. Саме у такому форматі я себе сприймаю.

Політика, депутатство – це все не є чимось вичленуваним із загальної канви, це частина моєї суті. В образі «культурника» роблю одне, статус політика можливості розширює.

Сьогодні різноманітність професійних якостей – необхідна умова. У наш час людям, зацикленим на вузькій специфіці, дуже складно адаптуватися, оскільки життя постійно вимагає багатогранності. Це потрібно для того, щоб відчувати ритм часу і бути попереду.

- Не секрет, що у кожної зморшки своя історія...

- Про мої зморшки – це шрами на моїй душі. Але, якщо ти по суті своїй оптиміст і тягнешся до світла, радієш чужим успіхам і готовий пожертвувати заради загального успіху своїми амбіціями, тоді вони ніжні, привітні і не кусючі.

- Ви вважаєте себе красивою?

- Я дуже самокритична. Коли дивлюся свої кліпи або вперше слухаю пісні, завжди знаходжу масу недоліків, які, до речі, мене стимулюють постійно бути уважною до себе, до свого зовнішнього вигляду і до того позитиву, який є моєю суттю. У мене місія така – нести світло і добро.

- Вам ефектна зовнішність у житті більше шкодить чи допомагає?

- У житті?

- Так.

- А хто її в житті помічає? У житті вона відпочиває.

- А як відпочиває Оксана Білозір?

- Перш за все, небагатослівно. Мало говорю, люблю тишу, спокійні, вивірені вечори. Люблю приготувати щось вишукане, смачне, і подати на красиво сервірований стіл. Люблю посидіти в колі сім'ї, подумати, порадитися, обговорити якісь теми. Я за складом характеру філософ і цим усе визначається.

- Ви сказали «люблю готувати». Є коронна страва?

- У мене багато рецептів. Я дуже люблю робити різні канапки, готувати перші блюда, обов'язково завжди щось придумую. Але так, щоб було щось коронне.

Я віддаю перевагу традиційній українській кухні, причому західно-українській. У нас, наприклад, дуже люблять страву, яка тут називається «супчиками», а у нас «зупки».

Я на цих «зупках» виросла. Вони у нас максимально наближені до європейської кухні, повинні бути густими, але не такими, що там усього накидано стільки і зубам ніколи перемолоти. Насправді, в них мало продуктів, вони густі по консистенції.

Що стосується других блюд, у нас дуже люблять, так звані, культивовані соуси. Якщо вдома є котлетка, вона буде подана не просто з гарніром і салатом, а обов'язково з соусом – білим, червоним, грибним.

Ще у нас дуже вітаються різні пікантні приправи, за допомогою яких звичайні блюда перетворюються на щось особливе.

- І як з таким підходом до їжі Ви вмудряєтеся стежити за фігурою?

- О-о! Я завжди з цим борюся! Я дуже люблю добре приготувати і смачно поїсти, але час від часу мені все одно доводиться себе в цьому обмежувати, причому дуже строго. Наприклад, говорю сама собі: «Так, закрила рот після 18.00». І закриваю.

- Відомо, що у будь-якої жінки, незалежно від професії, все виходить краще, якщо «на куражі». Як не втратити кураж?

- Жінки емоційні завжди і у всьому. Є одна філософська фраза, над якою я постійно думаю, підходить вона мені чи ні: «Господь говорить: дій в емоціях, відпочивай з розумом». Ось у принципі, в цьому і полягає наша жіноча суть.

- Як, по-вашому, формула щастя існує?

- Звичайно. Людина створена за Божою схожістю і створена для щастя. Гармонія світу заснована на єднанні чоловічого і жіночого єства. І тут неможливо градирувати, чия половина більша, чия менше. На тому грунтується і суть Бога, яку потрібно просто приймати, тому, що все зрозуміти неможливо.

- Ви вірите в те, що кожна людина чиясь деталь? Я маю на увазі, вічну модну теорію двох половин.

- Так, я в це вірю, звичайно. І як показує життя, таке трапляється, нехай на другий «захід» або на третій. Таке наше життя. Деякі, наприклад, тільки в похилому віці приходять до думки, що треба було стільки в житті пройти, щоб це зрозуміти.

Місія людини на землі – принести в цей світ любов. І якщо ми приносимо її, значить, виконуємо Божу волю. Це якраз те світло, до якого ми повинні прагнути.