Кремль на Януковича не образиться. Там мало дівчаток

Вибори в Україні, нарешті, позаду. Перемога дісталася Віктору Януковичу, який, чесно кажучи, потрапив у дуже складну ситуацію.

В країні дика криза, набагато глибша, ніж у сусідів – мабуть, навіть, найглибша в світі. Він не набрав 50% голосів і тому не має вирішальної більшості і підтримки в суспільстві. І, нарешті, згідно українській Конституції, у Президента дуже обмежені повноваження. Недивно, що в такому ракурсі Януковичу, відверто кажучи, не позаздриш.

Крім того, є ще Тимошенко – психологічно дуже сильна, харизматична особистість, в особі якої Янукович має дуже могутнього опонента у всіх сенсах. І це також створює певні складнощі…

Так, вона вперта, але, все одно, як би не хотіла, приводу для імпічменту вона не знайде. Зараз Тимошенко поводиться досить істерично і безглуздо. Замість того, щоб солідно і серйозно заявити, що тепер вона є головною опозицією Януковича і гострозоро стежитиме за кожними його помилками і їх виправлятиме, тим самим консолідувавши навколо себе величезну кількість людей, вона стала в позу, що «регіонали» всіх обдурили. Весь світ визнав вибори в Україні чесними, і лише вона до цих пір у цьому сумнівається.

Хто не знає, що все пізнається в порівнянні? Так, в Англії вибори чесніші, ніж в Україні, а в Росії, наприклад, взагалі, голосування по виборах, призначених на 14 березня в сімдесяти регіонах країни, почалося вже зараз. Нормально Путін працює, правда? Отже, не треба, як мовиться, Бога гнівити, що вибори в Україні нечесні. На Путіна подивіться.

Так, Ющенко був з Януковичем в альянсі – це правда. Але це нічого не міняє – вибори все одно пройшли чесно. Ющенко – слабкий президент, який набрав мало голосів і, вибираючи між двома своїми «палко любимими» конкурентами, зрозуміло, що він вибрав найменше зло.

Його можна засуджувати за це, а можна і не засуджувати – це все одно не має ніякого значення. Так чи інакше, з перевагою переміг Янукович – він Президент, і навіть у місті Вашингтоні, де я зараз перебуваю, це визнають усі.

Але повернімося до нового українського Президента. На мій погляд, Януковичу, насамперед, необхідно сформувати дієздатний уряд, нехай навіть це непросто.

Потім, потрібно десь добитися успіхів. Я вважаю, що найсерйозніша проблема в Україні – корупція. І якби він щось зумів зробити в цьому плані, було б круто, хоча у мене є великі сумніви, що Янукович щось робитиме – хоч би тому, що зобов'язаний бізнес-угрупуванням за те, що вони привели його до влади. А вже вони (угрупування), безумовно, вимагатимуть компенсації за його перемогу. І тоді яка вже тут боротьба з корупцією.

А ще потрібно привести в божеський вигляд бюджет, тому що з тим, що є зараз в Україні, жодна країна нормально жити не може.

І, звичайно, новому Президентові обов'язково потрібно зробити гармонійними і збалансованими відносини з Європою і Росією.

Те, що Янукович спочатку поїхав до Брюсселя, а потім до Москви, мені більш-менш зрозуміло. У нього в центрі і на заході України імідж пропутінського політика, а він хотів би виглядати проукраїнським політиком – і це нормально.

І навряд чи в Кремлі на нього за це образяться. Там мало дівчаток, та й ображатися особливо нема на що. Кремль чудово розуміє, що Янукович не є ніяким проросійським політиком, він справжній, що б там не було, проукраїнський – його вибрав український народ, і він перед ним відповідає.

Але разом з тим, і це природно, Кремль хоче якихось гарантій щодо газових питань, щодо Чорноморського флоту... І абсолютно точно, йому не подобається рішення Януковича про перегляд газових контрактів.

У цьому відношенні, як не парадоксально, Тимошенко була зручнішим партнером для Путіна, ніж Янукович, за яким стоїть Фірташ. Той самий Фірташ, який його фінансував і який, як відомо, був відлучений від газової труби під час епопеї з «РосУкренерго».

Фірташ зараз спробує все відіграти – адже, зрештою, не дарма ж він у нього гроші вкладав. Отже, в цьому сенсі Януковичу не солодко буде... Якщо знову повернути людей, які брали участь у посередницькій діяльності, – означає дати козир Тимошенко для чергової атаки і розмов на тему, що до влади прийшли бандити і корупціонери.

Хоча, з іншого боку, контракт непоганий. Він наближає Україну до європейських стандартів. Так, він важкий для України, але він закладений у правильному напрямку.

Можливо, там можна щось переглянути з темпами виходу на європейську формулу ціни, але зовсім відмовлятися від контрактів не можна. Інакше, все знову закінчиться газовою війною, яка, як відомо, дивідендів нікому не приносить. У газовій війні, як на комунальній кухні – винні всі, ніхто ні в чому розбиратися не буде. Навіть Путін уже це зрозумів і не дуже зацікавлений у чергових війнах.

Я не думаю, що і Янукович у цьому сильно зацікавлений. На сході України вважають, що він налагодить відносини з Росією, і якщо зараз контракти будуть переглянуті грубо і безглуздо, то, боюся, Янукович втратить своїх прихильників не лише в Криму, але і на сході і на півдні країни. Загалом, для маневрів у нього тут простір не дуже великий.

Я думаю, чекати від Януковича якихось чудес не варто, аби гірше не було. Я взагалі думаю, що формула – «аби гірше не було» для українського народу повинна бути найбільш утішною.