Якщо оцінювати ситуацію в Україні за результатами другого туру президентських виборів, важко позбутися враження, що за останні п'ять років в Україні нічого не змінилося. Про це в ексклюзивній авторській колонці для ForUm’у пише відомий політолог Володимир Малинкович (Мюнхен).
«Очевидно, що найближчим часом в країні активно обговорюватимуться перспективи реалізації планів нового Глави держави, - пише Малинкович. - Це нормально, але боюся, що при цьому осторонь залишиться питання про те, чи потрібні взагалі Україні всенародні президентські вибори. А питання це, на мій погляд, зовсім не пусте, і якраз зараз, поки не забулося гостре протистояння двох кандидатів у Президенти, до нього варто було б привернути суспільну увагу».
За словами політолога, якщо оцінювати ситуацію в Україні за результатами другого туру президентських виборів, важко позбутися враження, що за останні п'ять років в Україні нічого не змінилося. «Як і наприкінці 2004-го, практично надвоє розділилися голоси виборців, та і лінія розмежування проходить там же – між колишньою «польською» і колишньою «російською» частинами України, - пише Малинкович. - Президентські вибори у черговий раз продемонстрували, що єдина українська нація все ще не сформувалася. Більше того, сама необхідність робити у другому турі вибір між двома кандидатами стала чинником загострення суперечностей між сходом і заходом України і, упевнений, сприяла поглибленню розколу країни. Приблизно 40% усіх виборців проголосували у другому турі за Януковича або за Тимошенко тільки тому, що у них не залишилося іншого вибору. Тобто голосували вони за «менше зло», а не за ту політичну силу, яку щиро хотіли б підтримати».
Політолог упевнений, що зовсім іншу картину ми б побачили, якби зараз пройшли вибори до парламенту, оскільки їхні результати, напевно, багато у чому співпадали б з підсумками першого туру президентських виборів, у яких брали участь всі основні політичні сили країни. «А ці результати показали, що за останній час в Україні все-таки відбулися серйозні зміни, - зазначив експерт. - По-перше, українці відкинули етнічний націоналізм, відмовивши у підтримці Віктору Ющенку (а був час, коли його готові були підтримати до 60% українських громадян). І це, на мій погляд, втішно. По-друге, 20% усіх виборців проголосували у першому турі за двох політиків-прагматиків – Тігіпка і Яценюка».
Малинкович упевнений, що для стабілізації ситуації в країні потрібно якнайскоріше провести вибори у Верховну Раду, а не розраховувати лише на благі наміри переможця президентських перегонів. «У новому парламенті має з'явитися, нарешті, грунт для серйозних політичних компромісів, а не тільки для особистих і групових інтриг», - підкреслив політолог.
«Другий висновок – стратегічний, - продовжує Малинкович. - На користь формування єдиної української цивільної мультикультурної нації вкрай бажано відмовитися від проведення в країні (все ще розділеної надвоє) всенародних президентських виборів, які щоразу ставлять Україну на межу розколу, гострих конфліктів і навіть революцій. Набагато бажаніше, щоб Україна стала парламентською республікою, де Президента обиратимуть (як у Німеччині) національними зборами. Їхній склад міг би бути сформований із депутатів парламенту і рівного числа депутатів обласних рад, які пропорційно представляють партії, що входять до них».
Експерт переконаний: у парламентській республіці європейського типу, де немає двовладдя президента і прем'єра, набагато легше домагатися політичних компромісів і, відповідно, зближення інтересів різних соціальних, культурних і національних груп громадян, ніж при президентській або змішаній формі правління. «При цьому розумію, що внести до Конституції статтю про обрання Президента національними зборами буде нелегко, - пише Малинкович. - Адже для цього потрібно мати 300 депутатських голосів. А українські політичні лідери, як правило, прагнуть не до узгодження інтересів різних верств населення України, а до безмежної особистої влади. Втім, політична кон'юнктура для внесення відповідних змін до Конституції наразі може виявитися і цілком сприятливою. Якщо це відбудеться, почнеться, нарешті, подолання розколу України».
Повний текст колонки читайте ТУТ
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом