Директор Інституту філософії НАНУ, доктор філософських наук Мирослав Попович вважає основним підсумком президентства Віктора Ющенка зміцнення європейської інтеграції України. «Не у сенсі просування фінансових потоків, товарів, а найголовніше – зміцнення демократичного процесу. І це ми повинні занести «у рядок», - зазначив Попович в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
На думку ученого, у правлінні Віктора Ющенка є «певні завоювання і позитивні риси, які буде жаль втратити». У той же час, підкреслює експерт, є «і фундаментальні невдачі, через які він, м'яко кажучи, отримав дуже низький рейтинг». «І це та оцінка, яку йому дав виборець. Мені здається, зараз важливіше не давати оцінок, оскільки реабілітовувати його ще рано, а «хоронити» непристойно і ні до чого», - зазначив Попович.
Він нагадав, що у 2004 році до влади замість Віктора Ющенка міг прийти Віктор Янукович. «Це означало б рішуче зміцнення авторитарних основ нашої державності», - впевнений експерт.
«У 2004 році над нами усіма висіла справа Гонгадзе, яка досі залишається загадкою», - нагадав Попович. «І найголовніше не те, як і хто вбив, а хто стояв за усім цим. Зараз ми можемо чітко сказати, що у системі силових структур, яка склалася під керівництвом Президента Кучми і міністра Кравченка, існував відділ або група найманих убивць, які діяли за принципом «батальйонів смерті» у латиноамериканських країнах. Мабуть, їхнім головним завданням було знищення кримінальних авторитетів і найбільш небезпечних виконавців – це прослизає і в інтерв'ю Луценка, і тих багатьох справ, які досі залишаються загадкою. Зокрема, і вбивства, і знущання над журналістами, яких потім відпускали. Це все ланки одного ланцюга, це диктатура, яка вже звила собі гніздо, і ось за те, що ліквідована ця загроза свободі, треба сказати «спасибі» трьом людям – Ющенку, Тимошенко і Луценку, оскільки все решта відступає перед значністю цієї події», - упевнений Попович.
У той же час, на думку вченого, у програші Віктора Ющенка винна і Юлія Тимошенко, і сам Ющенко. «Але найбільше, звичайно, останній», - додав Попович.
«Проте треба сказати, що у даному разі йдеться не тільки про його особисту слабкість, яка чомусь дозволила його ненависті до Тимошенко затулити все, але і про те, що між ними були істотні розбіжності», - пояснив експерт. «Обидва вони представляють націонал-демократію, іншими словами «помаранчевих». Але Ющенко більш схильний до націоналізму, не в образливому значенні цього слова. Для нього національні проблеми, зокрема, і історії затуляють всю решту проблематики. І я далеко не впевнений, що він правильно вирішував всі ці національні питання», - зазначив Попович.
За його словами, розбіжності між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко політичного характеру. «І в цьому сенсі вельми радикальна Юлія Володимирівна виявилася більш стриманим і зваженим політиком. Але, на жаль, ці розбіжності з'явилися тоді, коли треба було займатися зовсім іншими речами», - підкреслив учений і додав: «По суті, під загрозою опинилася поставлена доля ліберальної націонал-демократії. Альтернативою у такому разі є втрата демократії і ослаблення незалежності та суверенітету».
«Що ж, подивимося, що у нас вийде, чи зуміємо ми підтримати кращі з тих національних орієнтирів, які захищав Ющенко, і не допустити втрати ще не досягнутого», - підсумував Попович.
Читайте на тему:
Суперечлива п’ятирічка Ющенка. Що Ви зробили хорошого, Вікторе Андрійовичу?
