Коли мене запитали, що я думаю про результати рейтингу International Living, за якими виходить, що росіяни культурніші, ніж українці, я відповів: а в Росії нема культурного мейнстріму.
Тут у кожного своя культура: у Путіна – «мочити у сортирі», у Кадирова – напасти на Україну. У Тарковського – «Дзеркало», у Достоєвського – «Ідіот» і «Біси».
Росія взагалі багатогранна країна, і у неї нема і не може бути якогось переважаючого напряму, який би характеризував усю культуру. Тут кожен може знайти, що захоче.
І ось приклад: режисер Павло Лунгін, який зняв чудові фільми «Острів» і «Цар», де пояснюється, звідки і чому в Росії така жорстока, безбожна влада, далека від справжнього християнського православ'я і культури.
Є і вульгарні, наближені «до імператора» люди – такі, як Микита Міхалков, маса придворних письменників. Але, на щастя, таких, як Лунгін, для якого сакральність влади і її жорстокість – предмет для абсолютно неупередженого дослідження, все ж таки більше.
Заради справедливості зазначу, що, на щастя, російські власті у планах, які стосуються конкретно культурного розвитку країни, не дуже сіпаються. Правда, зараз вони раптом почали нападати на незалежних художників, які виписують «заборонене мистецтво», і піддавати їх гонінням. Але це все-таки, швидше, виняток, а не правило.
Російські власті жорстко контролюють політичне життя країни і засоби масової інформації, а книги і фільми – слабо. Поки що.
Хоча, з іншого боку, у сьогоднішньому сучасному світі є Інтернет та інші незалежні мережі, яким ніхто не указ і які сміливо поширюють все, що вважають за потрібне вони, а не хтось. І це вселяє деяку впевненість.
Що стосується того самого рейтингу, за яким якість життя у Росії виявилася значно нижчою, ніж в Україні, а культура вища, то, посмію запевнити, те дослідження, як і будь-яке інше, – абсолютно суб'єктивне.
Я ніколи не приховував і не збираюся приховувати, що я ставлюся до України навіть не нейтрально, а доброзичливо. Але ж абсолютно очевидно, що рівень життя у Москві вищий, ніж у Києві.
І це легко перевірити. Ну, хоч би тим, що всі українські поп-«зірки» тут, у нас, у Москві. А вони, як відомо, натури, які збираються тільки там, де гроші. Так що ось ще одне свідчення, чому я не став би сприймати цей рейтинг як істину.
А якщо говорити про культуру звичайну, «людську», то ні для мене, ні для будь-кого із росіян не секрет, що у цьому плані Україна більш доброзичлива, ніж ми.
В Україні люди більш добродушні, більш гостинні. У них нема тієї невгамовної ненависті і ксенофобії, які є в Росії.
Я часто порівнюю Україну і Росію і в плані відносин між людьми. І завжди кажу, що Україна – це Росія-light.
Життя в Україні більш розслаблене, люди більш розкуті.
І це видно навіть по тому, як вони пересуваються вулицями. По Києву народ іде, нікуди не поспішає, багато усміхнених. А на вулицях Москви я весь час бачу тільки похмурі, зосереджені обличчя. Ось так…
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
