У народі кажуть: під Новий рік трапляються не тільки чудеса. Від себе додам – це ще самий підходящий час для того, щоб «провернути» щось «тихо, під шумок».
Саме так і вчинив Євросоюз, помінявши під свята форму своїх відносин з Україною, використовуючи на цьому новому рівні стару як світ стратегію «секонд-хенд». Якщо іншими словами і зовсім уже відверто – з паршивої вівці хоч шерсті жмут.
Думаю, така думка спала їм тоді, коли стало ясно, що до європейської «сім'ї» ми не дотягуємо не тільки за деякими загальними стандартами і при небажанні Росії, але і за своїми власними міжнародними положеннями. Та і наш невихід на укладення серйозних документів щодо зміцнення добросусідства напередодні Нового року теж не зіграв нам на руку.
Однак при цьому ЄС не захотів дати спокій нам назовсім, а вирішив перетворити на подібність очисного стоку. І ось яким чином: з одного боку, він тихо притягує до себе Україну через підготовку до Євро – 2012, а з іншого – спокійно використовує її у прямому розумінні слова через договір про реадмісію.
Ні для кого не секрет, що в усьому світі нелегальна міграція – одне із головних джерел корупції. Разом з нею на цьому рівні комфортно розташовується ще олігархія, тоді як місцева бюрократія – це вже начебто вторинні ознаки.
Нелегальні мігранти, чисельність яких тільки у нас складає кілька мільйонів чоловік, являють собою не що інше, як живильне середовище для створення перешкод дрібному і середньому класу українців, які займаються дрібнотоварним виробництвом. Але найголовніше: нелегальна міграція – це джерело корупції у правоохоронних органах і органах місцевої влади.
І в цій ситуації Україна бере на себе зобов'язання приймати всіх, кого європейська поліція зловить на величезному просторі ЄС від французького Бреста до передмість Варшави. Щоб потім, згідно з цими ж зобов'язанням, самостійно вивезти нелегальних мігрантів на територію тих країн, звідки вони приїхали.
При цьому навряд чи хтось задумався, які неймовірні труднощі це створить, насамперед, самій Україні, викликавши зростання невдоволеності місцевого населення.
На мій погляд, було б набагато правильніше, якби Європа повністю сплатила цю болісну для України процедуру, включивши «в рахунок» не тільки організацію спеціальних таборів і підготовку фахівців для роботи з нелегалами, але і охорону їхнього здоров'я та елементарний продуктовий пайок.
Але Європа всього цього не робить. І не зробить. Вона просто буде передавати нам велику кількість нелегальних мігрантів із Афганістану, В'єтнаму, країн Близького Сходу. І це зайвий раз доводить, що «старенька» давно і серйозно для себе вирішила: використовуватиме Україну для очищення себе від найболючішої своєї проблеми – нелегальної міграції.
Так, нелегальна міграція є великою політичною проблемою у ЄС. Чого тільки коштував австрієць Райдер, який загинув кілька років тому і який до цього активно проголошував «Австрію для австрійців». Або недавній референдум у Швейцарії щодо заборони будівництва мінаретів. Я вже мовчу про дискусії у Франції з приводу носіння жіночого мусульманського одягу.
Але як би там не було, все це знову і знову говорить про те, що Європа починає наступ на мігрантів – як нелегальних, так і легальних. І першою жертвою опиняється не мігрант, а Україна, якій доведеться приймати велику кількість декласованих, криміналізованих елементів, які назад на батьківщину принципово не поїдуть.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом