Звичайний житловий мікрорайон Києва. Перемішаний і втоптаний сніг прихопила ще більш слизька кірка льоду. І хоча взуття зимове, з хорошою підошвою, але на одному із заглиблень нога оступилася, і, вже опинившись на землі, я почув неголосний, але зловісний хрускіт.
Не зрозумівши ще, що сталося, я намагався поворушити ногою, а до мене вже ковзала, що б не впасти, сердобольна дівчина. «Як ви?» - запитала красуня і подала руку. Нога боліла, але якось стояти на ній зміг. Тому вирішили, що це не перелом, і вона довела мене до будинку, до якого залишалося метрів 30.
Подібну історію цієї зими, з більш-менш тяжкими наслідками, може розповісти кожен житель столиці. Так, художник Олександр Павлов невдало впав на льоду прямо на Майдані Незалежності. Пошкоджено хребет, який довелося вправляти у масажиста. Його друг, письменник Лесь Подерв’янський, впав і забив коліно, коли йшов вулицею Лютеранською. Довелося відлежуватися. Ще один інженер у перші робочі дні зламав руку на вулиці Хмельницького, теж посковзнувшись.
Де ходити не можна
Рейтинг найбільш непрохідних вулиць і районів Києва скласти складно, оскільки всі вони залишаються неприбраними і слизькими. Русанівка то тоне у талій воді, то перетворюється на льодовий каток. Уся Троєщина, особливо її віддалені мікрорайони, у заметах і застиглій тьмяно-прозорій масі. Але на думку багатьох городян, найбільш небезпечною і труднопрохідною вулицею Києва є Круглоуніверситетська. Вона має звивистий спуск, вся обледеніла і в непрохідних заметах.
До травматизму від падінь можна додати небезпеку у вигляді величезних бурульок, що висять над перехожими та припаркованими машинами. Так, колись на автомобіль автора цих рядків впала крижина. Як підсумок – пробитий наскрізь дах, розбиті лобове і заднє скло, деформований капот.
А застуди від промоклих ніг!.. Список проблем, пов'язаних з тим, що ніхто не стежить за прибиранням снігу і дахів, можна продовжувати дуже довго.
Кульгавих стає все більше
Примітно, що чиновники не ведуть статистики потерпілих від травм, пов'язаних саме з падінням. Міністерство охорони здоров'я рахує загальну кількість тих, хто звернувся за лікарською допомогою, а також тих, хто зазнав переохолодження чи обмороження.
Певне уявлення про кількість жертв внаслідок бездіяльності властей може дати тільки інформація, отримана безпосередньо у травмпунктах. Так, старша медсестра травмпункту при Лікарні швидкої допомоги на вулиці Хмельницького Тетяна Сулима розповіла ForUm’у, що з травмами від падінь на слизьких тротуарах можуть звертатися до 40 чоловік на день.
«Усього у Києві 12 травмпунктів, ось і порахуйте, скільки виходить. Але наш у центрі, так що в інших кількість хворих може бути більшою», - пояснила Тетяна Сулима.
Лід від збігу обставин
Прикладом того, що може статися з головою людини, на яку впаде крижина, може слугувати ліхтар біля будинку номер 30-б по вулиці Шовковичній. Він розбитий вщент. Так само розбиті величезною крижаною глибою і навіси над вікнами напівпідвального приміщення. Схожа крижина, яка ще не впала, зависла прямо над парадним. Шматки її відвалюються і падають прямо туди, де проходять люди.
Будинок повинен обслуговуватися КП «Хрещатик», це колишній ЖЕК №608 Печерського району. Валентина Харченко, старший інженер цього підприємства, здивувалася, що глиби звисають з даху. «Покрівельники повинні були працювати цей час і позбавитися від льоду», - сказала вона.
На думку, яку Валентина Харченко висловила ForUm'у, проблема неочищених вулиць виникла через те, що все менше людей хочуть працювати двірниками. «Можливо, це через маленькі зарплати», - резюмувала вона.
До речі, для того щоб двірники взялися за лопати і почали робити свою справу, Леонід Черновецький виділив комунальним підприємствам додаткові 16,3 (!) мільйона гривень.
Офіційна відповідь ForUm'у від КМДА: те, що відбувається у Києві, – страшний збіг обставин. За словами заступника головм КМДА Анатолія Голубченка, роль зіграли два основні чинники. По-перше, це зима, якої не було вже дуже давно у Києві, і по-друге, збіг основних снігопадів зі святами». «Тут, можливо, зіграв людський чинник», - пояснили у Київській адміністрації.
Боротися зі снігом чи з чиновниками?
Здається, разом зі снігом, у брудний лід втоптується честь киян, показується байдужість до їхнього здоров'я. Людина впала, пошкодила собі голову чи кінцівку, була змушена взяти лікарняний або ходити на роботу хворою, витрачатися на медикаменти.
Адже є абсолютно певні норми, виписані у «Правилах утримання житлових будинків і прибудинкових територій», де чітко написано, що сніг повинен бути негайно прибраний після снігопаду, лід – розбитий, а доріжки – посипані сіллю або піском. Це стосується всього міста.
Ці норми грубо порушуються, і якщо людина падає і отримує ушкодження, то це дає підстави звертатися до суду. Незалежний адвокат Андрій Осипов розповів ForUm’у, що для того, щоб подати позов, потрібно мати свідків, які б підтвердили, що потерпілий упав саме у цьому місці.
Так само важливо мати як доказ довідку із медустанови щодо проходження лікування, рецепт і чек із аптеки. «У такому разі, - каже адвокат, - людина цілком може розраховувати на компенсацію. Щоправда, як мені здається, якщо земля перебуває у приватній власності, шанси на успіх істотно знижуються».
Декілька подібних прецедентів уже мали місце. А що ще залишається киянам? Або самим брати у руки лопати і мітли, або не дозволяти чиновникам витирати об себе ноги.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом