Давайте вбережемо наших моряків від інфарктів

Останнім часом ситуація із захопленням у полон українських моряків піратами набула широкого розголосу. Завдяки цьому громадськості стала відома ціла низка фактів стосовно цієї сфери діяльності, що продемонструвало законодавчу невпорядкованість, яка сьогодні існує у нашій країні в роботі українських моряків за кордоном.

За експертною оцінкою, кількість українських моряків, які сьогодні працюють «під прапором», складає 40 тисяч – це третій показник у світі після Філіппін, де у цій сфері задіяно 240 тисяч, та Росії - 50 тисяч. Для порівняння хочу звернути увагу, що серед європейських країн-експортерів морської робочої сили значаться Польща – 20 000, країни Балтії – 20 000, Румунія – 12 000 і Болгарія – 10000. Ми бачимо, наскільки Україна випереджає своїх найближчих сусідів за кількістю «мореплавців».

Крім того, сьогодні у світі серед усіх цілісних команд, тобто тих, які складаються з представників однієї країни і отримали роботу під іноземним прапором, 27% - українці. За цим показником наша країна взагалі займає перше місце, випереджаючи Філіппіни, Росію, Індію та Хорватію.

Такі статистичні показники свідчать про те, що представники Східної Європи, одним із лідерів яких є Україна, помалу витісняють основного світового постачальника робочої сили у цьому середовищі – Філіппіни.

Але проблема в іншому. Українські команди не мають необхідного захисту з боку своєї держави. Їм не вистачає державної опіки ще на території своєї країни під час оформлення необхідних документів. Послуги з працевлаштування моряків на судна морського і річкового флотів і їхнє відправлення за кордон у нас не ліцензіюються.

А відсутність державного нагляду призводить до того, що оформлення документів нашим морякам часто роблять кампанії без відповідної компетенції, досвіду і репутації. Окремі з них визнані світовою спільнотою як такі, що займаються протиправною діяльністю. Зокрема, з цієї причини консульський відділ посольства США в Україні з 2001 року відмовляється мати будь-які відносини з українською фірмою «Аквасервіс». Інші під виглядом працевлаштування мореплавців відправляють за кордон нелегалів, а також беруть участь у торгівлі людьми.

Ця ситуація шкодить іміджу нашої держави, ускладнює процедуру оформлення документів для моряків, а у разі непередбачених подій приводить до втрат дорогоцінного часу для отримання інформації компетентними органами.

Я маю на увазі те, що сьогодні в Україні немає реєстру, де працюють наші моряки, на яких суднах вони перебувають. Також відсутня інформація про власників кампаній, які наймають наших «мореплавців». Це істотно ускладнює контроль держави за долею українських громадян, які перебувають за кордоном. А саме це і призводить до тих проблем, які ми бачимо з сомалійськими піратами.

Якби держава слідкувала за цією сферою, у нас би не тільки була інформація, на якому судні і в якій частині світу зараз знаходяться українські громадяни, але ми ще могли б визначати, наскільки добросовісна фірма, в якій вони працюють. Я вже не говорю, що податок ішов би в українську казну, а не в якусь іншу.

Важливою є і медична складова проблеми. Надаючи ліцензію на діяльність, українська сторона могла б також перевіряти стан здоров'я моряків, які працевлаштуються. Відповідно, тоді у нас би не було ситуацій, коли, наприклад, у капітана зі складною формою серцево-судинного захворювання під час захоплення корабля стався інфаркт.

Хочу ще нагадати, що 6 травня цього року у МЗС була створена робоча група щодо забезпечення постійного контролю над ситуацією навколо захоплених сомалійськими піратами суден з українськими моряками на борту. Її основне завдання – надання українським мореплавцям необхідної допомоги, підтримання постійного зв'язку з їхніми рідними, координація дій причетних закордонних дипломатичних установ України та інформування керівництва країни про вжиті заходи. Але ця група тільки реагує на ситуацію, що склалася. А нам потрібно займатися не тільки цим, але і працювати над тим, щоб змогти передбачати таку проблему і не допустити її.

Тому я як народний депутат України звернувся у Міністерство закордонних справ з рекомендацією розглянути можливість створення у МЗС бази даних з відомостями щодо працевлаштування українських моряків за кордоном, їхніх виїздів і перебування за межами країни та повернення в Україну. Доступ до матеріалів, які зібралися, отримала б також і СБУ, що надало б українським спецслужбам можливість невідкладно та оперативно реагувати на події, які відбуваються.

Ще необхідно створити механізм акредитації при МЗС кампаній, які здійснюють діяльність з працевлаштування моряків за кордоном. Але акредитацію суб'єктам господарювання надавати тільки за умов наявності у них хорошої репутації і готовності надати потрібну інформацію про свою діяльність, а також про пересування їхніх суден. Це міг би бути такий собі постійно діючий Морський центр.

Я впевнений, навівши лад у цій державній сфері, ми набагато зменшимо кількість захоплень піратами тих кораблів, на яких знаходяться українські моряки. А найголовніше – держава виконає свою функцію щодо захисту громадян, незалежно від того, у якій частині світу вони перебувають.