Уже відомо, що 1 січня наступного року набуває чинності закон України «Про принципи запобігання і протидії корупції», який має низку норм щодо обмеження роботи близьких родичів в органах державної влади.
У тому ж законі чорним по білому перелічуються і «близькі родичі» - подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусі, бабусі, внучки, усиновителі, усиновлені, а також інші особи, за умови їхнього постійного проживання разом з суб'єктом і ведення з ним спільного господарства.
А як же куми, запитаєте ви? Кум вважається близькою людиною? Відповім – ні. І навіть зверну вашу увагу, що наявність кума особливо не афішується. Хіба що в окремих випадках за келихом шампанського або на полюванні, десь на березі озера хтось скаже: «А, так це ж мій кум». Отже це питання залишається відкритим.
Тому я вважаю, що і цю категорію потрібно обмежувати, оскільки є родичі по крові, а є – по духу. Як правило, куми пов'язані духовно. Це – друзі дитинства, шкільні товариші або колеги по роботі. Ось коли один забирається на гілку, а дивишся – вже нижче гілочкою він посадив собі «кума-горобця», щоб разом в унісон цвірчати. Адже так найпростіше.
До речі, зараз ця проблема присутня не тільки у державній, але й у комерційній службі. Там теж, буває, набирають не за професійними якостями і заслугами, а чисто за спорідненим принципом. І якщо ти з іншої «пісочниці», не входиш у сім'ю або тебе ніхто не привів за руку і не посадив, не навчивши, що при цьому треба говорити, тобі дуже важко буде пробитися.
У мене особисто до цього закону таке ж ставлення, як і у всіх державних служб у світі. Я вважаю, що близькі родичі не можуть бути у підпорядкуванні один у одного, особливо якщо йдеться про роботу у держструктурах. У комерційних – будь ласка, скільки завгодно. Але не там, де у людини може виникнути спокуса скористатися державним інтересом на свою користь.
Особисто я ніколи не працював з родичами в одній структурі, тому що мої родичі – це селяни, які вирощують хліб. Тільки я один здобув вищу освіту і пішов на державну службу. А мої, як правило, сіють, косять, рубають ліс, пораються біля худоби, тому вони зі мною не працюють.
Я у підпорядкування не беру собі родичів, тому що краще працювати з людиною з іншої сім'ї, а не розвивати кума, тому що рано чи пізно не догодиш, будеш винуватий, і він на тебе кровно образиться.
Між іншим, проблема ще і в тому, що я не бачу ніякої підготовчої роботи, враховуючи, що до набуття чинності закону залишилося не так багато часу. Відповідна служба повинна робити запити щодо чиновників: хто у них близькі родичі, чи записали всіх. Оскільки, згідно з цим законом, необхідно, щоб у переліку держслужб було записано: хто - подружжя, а хто – батьки, рідні брати-сестри, бабусі-дідусі.
Наприклад: голова адміністрації Київської області, у якого такі-то рідні – повний перелік. Тоді при прийомі на роботу, коли хтось приходить, працедавець не тільки перевіряє, чи немає у нього часом «диплома Кислинського», але і дивиться родинні зв'язки. І якщо побачить, що людина є родичем співробітника апарату, тоді: «Даруйте, ми Вас не можемо прийняти».
На жаль, ось саме така робота зі складання реєстру у нас в країні не ведеться. Тому у мене є великі сумніви з приводу виконання цього закону.
Звичайно, можливо «дослідницький рух» почнеться після виборчої кампанії, оскільки новообраний Глава держави зверне на це увагу і, відповідно, системно почне боротися з корупцією. Але на сьогоднішній день можна стверджувати: навряд чи вдасться з 1 січня впровадити норму 2 статті 6 згаданого закону у повному об'ємі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
