Не секрет, що у будь-якому нормальному людському суспільстві разом з економічними і геополітичними проблемами активно займаються ще і проблемами моральності та моралі. Безумовно, Україна «не відстає» від світу у цьому плані. Але, як і все «українське», боротьба за мораль у нас теж особлива. Тим більше, враховуючи «контингент», який ці проблеми намагається вирішити, вносячи на розгляд різного роду законопроекти. Як вони ухвалюються – знають усі. Актор, член Комісії з моралі Богдан Бенюк вважає, що у зв'язку з тим, що нинішні депутати ні на що не здатні, до парламенту мають прийти інші люди. Про це та інше він розповів в інтерв'ю ForUm’y.
- Богдане Михайловичу, я знаю, що Ви є членом Комісії з моралі. Скажіть, чому вирішили зайнятися саме цією проблемою?
- Я займаюся не тільки цим, але і багатьма іншими питаннями: і цукровим діабетом, і акторством, і режисурою. Тобто, тим, що працює на зміцнення нашої країни, її духу і моральності. Тому я завжди там, де подібні речі. Бенюк повинен бути там. А хто ж іще буде це захищати, якщо не Богдан Бенюк, який по духу – справжній українець?!
- І як Ви все встигаєте?
- Я намагаюся все робити добре, але чи встигну – це не моя проблема, а того, хто на це дивитиметься через роки.
- А розкажіть, як проходять засідання Комісії.
- На адресу Комісії приходять листи від організацій і простих громадян, які звертають нашу увагу на ту чи іншу проблему. Потім експерти, які проводять дослідження, розбираються з проблемою, звертаються до інших установ, які несуть за неї безпосередню відповідальність.
Комісія – а це не просто збори людей, які вирішили вибрати, що їм подобається, а що ні. Це не на рівні «баба бабі сказала, бабі той хлопець подобається, а другий – ні». Дослідження проводять інститути, які займаються і етикою, і психологією, і багатьма іншими проблемами.
- Що відбувається після того, як експерти сформували свою думку?
- Далі проходить голосування. Потім ми звертаємо увагу на проблему тих людей, хто безпосередньо впливає на її розв’язання. Тобто ми – дорадчий орган, а не караючий. У нас немає ні міліції, ні прокуратури.
- А кажуть, найвіддаленіші від моралі люди – творчі.
- Я маю вам сказати, що не тільки творчі люди, але і політики, і ті, хто так говорить. Тому що моральність у кожного народу своя. У кожного із них є територіальне призначення, культура, і від усієї цієї гамми відчуттів народжується моральність тієї чи іншої точки світу.
Ви подивіться, в Англії абсолютно інша мораль, ніж у нас. І англійці, і ми повинні підтримувати і захищати кожен свою.
- Богдане Михайловичу, нещодавно парламент впритул зайнявся питанням порнографії. Щоправда, жоден відповідний законопроект поки не прийнято у цілому. Як думаєте, чи доведуть справу до логічного завершення?
- Я думаю, що цей парламент ні на що не здатен. Депутати, здається, самі вже обросли «порнографією» життя, тому не можуть абсолютно нічого вирішити.
Але потрібно сподіватися, що до парламенту прийдуть абсолютно інші люди, і тоді все буде по-іншому. А цьому парламенту давно пора пити ліки, які рекламують як дуже хорошу допомогу чоловікам, коли вони вже втратили свою чоловічу силу.
Наші депутати не здатні самоорганізовуватися, щоб прийняти законопроекти, про які Ви говорите. А ще біда у тім, що навіть якщо вони і ухвалять таке рішення, то хто його виконуватиме?! Адже у нас три гілки влади, які працюють одна проти одної, причому працюють так, що потім починається громадянська війна. Для початку необхідного помиритися, а потім займатися такими речами.
- Минулого тижня парламент пікетувало жіноче товариство з вимогою ввести кримінальну відповідальність для клієнтів повій. Як Ви ставитеся до такої ініціативи?
- Парламент спершу повинен прийняти постанову про те, щоб вони працювали нормально: приходили на роботу і відповідали за всі свої слова і вчинки. Вони половину своїх обіцянок не виконали і ще хочуть, щоб якась повія, і чоловік, який любить свою дружину і ще повію з Окружної, слухатимуть ці постанови парламентаріїв, які самі ж займаються «проституцією»?!
- А як боротися з проституцією?
- Мені взагалі здається, що ця проблема пов'язана з економікою, і сама собою «відпаде», коли ми будемо стійкішими і сильнішими у фінансовому питанні.
Хоча не треба забувати, що проституція було весь час – навіть при Радянському Союзі. Ти приїжджав у будь-який готель, а тебе відразу питали: «Послугами не цікавитеся?»
- У такому разі, як Ви вважаєте, що треба зробити для того, щоб українська громадськість перестала хоч би споживати «у великих кількостях» еротичну продукцію?
- Для еротичної продукції є спеціальні магазини, дозволи і спосіб її продажу. В усьому світі така практика. Ось, наприклад, платні еротичні канали. Тобто все має бути певним чином оформлене і продаватися дорослим людям, а не діткам.
- Може, нам пора запроваджувати вже «поліцію моралі», як в Америці?
- Річ у тім, що «поліція моралі» може бути запроваджена тільки тоді, коли буде здорове суспільство. А коли воно не таке, то цей орган перетворитися на поліцію, яка займатиметься викручування рук, вибиванням грошей і так далі.
Я кажу про те, що «поліція моралі» може працювати тільки у здоровому суспільстві, у якому іноді з'являються прецеденти. А так, повторюся, вона працювати ніколи не буде.
- Богдане Михайловичу, а чи варто українців взагалі заганяти у якісь рамки? Адже, як відомо, заборонений плід – солодкий.
- Повинні бути не певне обмеження, а суворе дотримання правил поведінки і життя в країні. Є десять заповідей Божих. Ось їх за будь-яких умов – при демократії чи якійсь іншій владі є певне коло правил поведінки, які виконують всі: від верху до низу. І ніхто не повинен мати обмежень, як наші депутати зі своєю недоторканістю. На жаль, у нас немає правил поведінки. Так про що тоді ми говоримо?!
Ольга Москалюк
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом