Росія намагається створити додатковий інструмент впливу на Україну шляхом імітації широкої міжнародної підтримки газопроводу «Південний потік», заявив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Туреччині Сергій Корсунський.
Посол нагадав, що концепція «Південного потоку», яку активно просуває російська сторона, припускає значний перерозподіл об'ємів газу, що експортується, з «українського» маршруту на «чорноморський».
«На офіційному рівні «Газпром» заявляє про наміри використовувати «Південний потік» для транспортування насамперед туркменського газу. Проте погляньте на карту — важко пояснити, навіщо у такому разі Туркменістану відправляти газ у довгу подорож навколо Каспійського моря, якщо будівництво прямої лінії Туркменістан — Азербайджан обійдеться незрівнянно дешевше», — зазначає він.
Водночас експерт підкреслює, що питання про те, де взяти кошти для будівництва вкрай складної підводної частини «Південного потоку» у розмірі 20-25 млрд євро, до цього дня не вирішене, повідомляє «Дзеркало тижня».
«Попереду — складна процедура узгодження екологічної складової, але ініціатори проекту вже радісно і з максимальним використанням підвідомчих ЗМІ повідомляють про список країн, що приєдналися до «Південного потоку, і який все розширюється»: Італія, Туреччина, Болгарія, Сербія, Греція, Хорватія. Всім обіцяється все», — констатує Корсунський.
«Вкрай показові зусилля щодо залучення і Румунії, адже ясно, що «румунська» точка виходу «Південного потоку» на суходіл вимагає проходження через територіальні води України. Навіщо ж все це робиться, причому із залученням Туреччини?», — додає він.
За словами експерта, стратегічне завдання російського «Газпрому» полягає у тому, щоб повернути втрачені під час кризи позиції з причини скорочення споживання російського газу практично всіма традиційними його покупцями. У зв'язку з цим «Газпрому», за словами експерта, «життєво необхідно бути впевненим, що ситуація в Україні перебувє під контролем».
«Це стосується тарифів на транспортування, а також збереження російського впливу на українську енергетичну політику. Адже якщо Україна фактично ввійде до Європейського енергетичного простору, Росія може справді опинитися перед необхідністю вести з Україною діалог на мові ЄС, а це не так просто у порівнянні з нашим СНДшним суржиком», — пояснює він.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом