Недоторканність належить до так званого депутатського імунітету і привілеїв. Її запровадили для того, щоб опозиційний депутат мав можливість говорити і діяти у спосіб, передбачений законом, навіть якщо це не подобається владі. Проте, на превеликий жаль, депутатський імунітет в українській реальності заслужив ганебну славу, коли нувориші першої хвилі початку 90-х, прихопивши капітали народного добра, вирішили знайти собі «дах» від переслідувань у вигляді… правильно - депутатської недоторканості.

Один із моїх колег у 2004 році на запитання, навіщо йому, такій багатій людині, ставати депутатом, відповів: «У мене є все: і басейн, і вілла, і два автомобілі, і вертоліт, і коханка. Але мені потрібен ще «метелик» на лацкан, щоб відчувати себе абсолютно щасливим». Багато людей ідуть у депутати тільки для того, щоб поносити золотий значок на лацкані і скуштувати блага «недоторканості».

Гасло «Знімемо депутатську недоторканність!» з'явилося у виборчій кампанії 2007 року і з того часу стало одним із улюблених тем для спекуляцій. Його привезли нам американці і запевнили, що скасування недоторканості буде реалізоване. Але вони не врахували, що для цього необхідна наявність більшості прихильників цієї ідеї у парламенті. Оскільки її нема, скасування недоторканості залишилося пустим звуком.

Проте недоторканість - не означає безкарність. Депутат, який порушив закон, може і повинен притягатися до відповідальності. Тут докорити варто органам правоохоронної системи, які проводять оперативно-пошукові та превентивні заходи. Часто вони не доводять справу до стадії внесення у парламент прохання щодо позбавлення конкретного депутата «імунітету». Наскільки я пам'ятаю, всі звернення від правоохоронних органів, які отримала ВР, були схвально оцінені, і згоди на притягнення до відповідальності депутатів були отримані.

Є й інший бік питання. У депутатському корпусі у нинішньому його складі, та й у багатьох попередніх, існує правило кругової поруки. Я б його назвав «правилом зграї». Коли справа доходить до рішення питання про позбавлення конкретного депутата недоторканості, той відразу ж вимовляє крилату фразу: «Ви теж не святі, і могли б опинитися на моєму місці». Людина, яка має за собою темний шлейф минулого, думає: «Дійсно, якщо я сьогодні проголосую за нього, то де гарантія, що завтра не розкриють мої махінації і я не потраплю в число тих, з кого парламент зніме недоторканність?» Цей психологічний момент не дає депутатам можливості розкріпачитися повною мірою і проголосувати за те, щоб раз і назавжди поховати депутатську «недоторканість».

Недоторканність, згідно з Конституцією, має на увазі під собою ще і свободу виступів і висловлювань. Але в епоху гласності і свободи слова це вже не має колишнього значення. Мені здається, що в нашій державі можна говорити все що завгодно, кому завгодно і як завгодно.

З розвитком демократичних інституцій депутатська недоторканість у частині свободи висловлювання має бути скасована. Але я не виключаю, що у результаті президентських виборів, які скоро пройдуть в Україні, наша країна може повернутися до авторитарного режиму управління. Тоді навіть правильні критичні зауваження на адресу влади жорстко присікатимуться.

Я є прихильником ліквідації недоторканості як інституту, але пропоную задуматися, чи треба скасовувати депутатський імунітет у зв'язку з тим, що сталося з моїми колегами по парламенту?

Можу запропонувати альтернативу. Ще у липні 1994 року я і понад шістдесят моїх колег-депутатів написали відкритий лист-звернення до виборців. У ньому ми заявили, що на нас депутатська недоторканність не поширюється, що ми підкоряємося закону, як і всі громадяни України. Тому правоохоронні органи можуть розраховувати у будь-який час на нашу допомогу і притягати нас до відповідальності, коли це буде необхідно. Якби депутати перейнялися цією ідеєю і кожен заявив про свою особисту відмову від «імунітету», то у Конституції виникла б мертва норма: депутатська недоторканість не скасована, але 450 депутатів рівні з усіма як перед законом, так і перед Богом.

Це могло б стати виходом із тієї ситуації, яка сьогодні склалася. Депутати більше не ховалися б за «щитом» недоторканості й перестали б урешті-решт спекулювати на цій темі.

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

830