Нещодавно нам стало відомо про «цікавий» намір української Державтоінспекції запровадити онлайн-контроль за складанням іспитів для отримання водійських прав. І перше, що спало на думку особисто мені: якась група програмістів просто непогано заробила, створивши відповідне програмне забезпечення. Адже у наш час немає нічого простішого, ніж провести з'єднання одного комп'ютера з іншим, навіть якщо це «машинка» центрального управління ДАІ. Отже, будь ласка, на рівному місці - непоганий заробіток.
Але суть не у цьому, а в тому, що у такий спосіб замість того, щоб посилити вимоги для тих, хто складає іспити, ДАІ фактично збирається контролювати власних підлеглих на предмет «шпаргалок» - щоб не підказували.
Очевидно, що Державтоінспекція займається не тим, чим треба. Для того щоб посилити контроль за якістю складання іспитів, не треба придумувати якісь особливі речі. Достатньо, наприклад, просто запровадити відповідальність екзаменатора, причому – не того, хто приймає екзамени за квитками.
Адже головне, щоб люди навчилися грамотно водити машину, тому насамперед треба посилено «стежити» за тими, хто приймає практику водіння. І щоб зробити це, не треба «винаходити велосипед», а просто постежити і зафіксувати: якщо люди, які здавали водіння, за рік порушують правила вище певного порогу – наприклад, 5 %, значить, того, хто приймав у них іспит, треба позбавити такого права.
Ні для кого не секрет, що будь-яка група, яка вчиться на курсах, перед тим, як здавати водіння, «скидається», щоб заплатити своєму екзаменаторові. Якщо запровадити таку відповідальність, то тоді плати-не плати, а екзаменатор набагато ретельніше ставитиметься до своєї роботи. Це ж стосується усіх тих, хто проводить курси навчання теорії.
Ось якщо вжити таких заходів, то тоді можна буде говорити про підвищення професійної майстерності і культури водіння. Крім того, це дозволить заразом підвищити ефективність боротьби з корупцією.
Особисто я права отримував специфічно. Тобто склав усний іспит, але при цьому на курси не ходив. Замість цього я прийшов в автошколу на Нивках і запитав, чи є у них окрема послуга – практика водіння. Мені відповіли ствердно, і я записався до них, узяв 10 уроків, а потім спокійно склав іспит без будь-яких проблем.
Це було у 1996 році. Тоді для тих, хто сумлінно прослуховував курс, вивчив Правила дорожнього руху і провів у достатній кількості практичні заняття, жодних проблем щодо здавання не було. Тоді можна було і не платити за права. Однак тепер – звичайна практика: щоб «здатися» без проблем, треба обов'язково заплатити, незалежно від того, ходив ти на заняття чи ні. А це якраз найгірше, тому що таким чином у людей відбивається бажання і стимул до навчання. Саме у цьому і полягає головна небезпека.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом