Кендзьор: Медведєв – московський неук

Про «любов» націоналістів і комуністів уже немало сказано і написано. Особливо цікаво за нею спостерігати «у дні народження» ОУН-УПА. Здавалося б, дорослі і серйозні люди, а поводяться цього дня на площах під час акцій, як підлітки – кричать один на одного, обзиваються і б'ються. Причому кожен впевнений у своїй правоті до кінця. Народний депутат із НУ-НС Ярослав Кендзьор вважає, що для припинення таких дій треба прийняти закон про заборону фашистської і комуністичної символіки. Про це та інше він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.

- Ярославе Михайловичу, вчора була 67-ма річниця з дня створення УПА. Що для Вас означає це свято?

- Учорашнє відзначення 67-ліття Української Повстанської Армії – це велика подія у житті України. Це ще один крок до того, щоб ми нарешті оцінили, що ж це таке – УПА.

Президент України Віктор Ющенко був присутній у Луцьку на урочистому віче з нагоди 67-ої річниці з дня створення УПА. Для мене особисто є великою подією те, що нарешті Глава української держави за весь час незалежності України брав участь у такому дійстві.

Все те, що пов'язане з УПА, – це один фрагмент нашої історії, яку намагаються, даруйте, «відскребти» від забуття, яке назбиралося за роки комуністичного режиму. Ці надзвичайні зусилля з відновлення нашої правдивої історії якраз робить Віктор Ющенко.

- А як би Ви назвали те, що відбувалося учора ввечері у центрі Києва?

- Весь Хрещатик був у «серпастих», «молоткастих» червоних прапорах і гаслах: «Не допустимо фашизму і націоналізму». По всій Європі заборонені фашистські організації, і європейські політичні структури ставлять знак рівності між європейським фашизмом і радянським сталінізмом. А тут на дев'ятнадцятому році незалежності по центру країни гуляють ці огризки того страшного комуністичного режиму, який «перемолов» мільйони найкращих українців. Мене це дивує.

- І як з цим боротися?

- Треба прийняти закон, який я вже підготував, про заборону фашистської і комуністичної символіки. Крім того, ми з юристами думаємо про те, як розробити ефективні заходи щодо заборони діяльності «наших» комуністів в Україні на чолі з Симоненком, а також неофашистську агресивну організацію Вітренко, тобто, очистити Україну від цієї страшної біди. Тому що саме легальне функціонування цих політичних сил ускладнює формування України як держави з національним статусом.

- А ось Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міської ради до обласної організації Конгресу українських націоналістів, заборонивши КУНу та іншим учасникам акції проводити вчора біля пам'ятного знаку Української повстанської армії масові заходи, присвячені створенню УПА.

- Це ілюстрація того, про що я говорив, що, маючи деформовану історичну пам'ять і свідомість, наші представницькі органи ухвалюють такі рішення.

Зараз на Сході та Півдні України такі антинародні обласні ради, як Харківська, ухвалюють антиконституційні рішення, які йдуть урозріз з українською національною ідеєю. Це велика біда України. Вона має пояснення - знищувався весь цвіт української інтелігенції .

- Президент вважає, що подвиг воїнів УПА не має аналогів в історії. Ви з ним згодні?

- Абсолютно згоден. Ви не знайдете в історії жодної армії, яку б так підтримував народ. Погодьтеся, якби не було цієї масової підтримки, УПА не могла б так довго існувати.

Хочу ще звернути увагу на один дуже яскравий факт: неможливо знайти жодної якоїсь народної пісні про загони НКВС, які боролися проти українських повстанців. Нічого нема. А ось УПА у народі зафіксована великою кількістю пісень.

- Ваші опоненти часто говорять про те, що УПА - армія бандитів.

- У цьому немає логіки. Якби УПА завдавала шкоди місцевому населенню, вона ніколи б не мала такої колосальної підтримки. Ці люди просто кидаються трафаретними, забитими гаслами, які нічим не підтверджуються.

- Ярославе Михайловичу, давайте ще поговоримо про Росію. Ось американський політолог Збігнев Бжезінський вважає, що завдяки сильній Україні збільшиться вірогідність того, що Росія у перспективі стане постімперіалістичною демократичною державою. А Ви як думаєте?

- Знаєте, чому Росія так уперто намагається зберегти Україну у сфері свого впливу? Тому, що про себе, «в умі», російські політики вищого рангу розуміють, наскільки катастрофічний стан Росії і в плані економіки, і в соціальній сфері, і у сфері інших національних інтересів.

Далекий південь трохи «общипаної» російської імперії сьогодні активно заселяється китайцями. Нам уже відомі факти, що вже і органи місцевого самоврядування на сьогоднішній день переповнені китайськими громадянами. Ми бачимо, які процеси відбуваються на Кавказі, розуміємо, який у Росії сьогодні економічний стан – про це вже відверто говорить російські керівництво, зазначаючи, що він значно складніший, ніж передбачалося на початку кризи.

Росія як імперія де-факто сьогодні «общипана», тому що після розвалу Радянського Союзу від неї відійшла ціла низка колишніх республік, але вона все-таки залишається імперією, оскільки охоплює досить багато автономних районів. А без України склад цієї імперії виходить неможливим, і саме тому російське керівництво з такими потугами чіпляється за нас, використовуючи цю свою «п'яту колону» - всіх тих, хто під червоними прапорами стоїть на Хрещатику з метою не випустити остаточно Україну зі своєї орбіти.

- Чи є якийсь вихід?

- Безумовно, якщо Україна все-таки реалізує наміри сьогоднішнього Президента України Віктора Ющенка наблизити нашу країну до Росії. І якби дав Бог і благополучно склалися всі обставини для того, щоб Україна найближчим часом стала членом НАТО, а потім і Європейського Союзу, – це зніме абсолютно всі реальні загрози, які нависли над нами з боку Росії. А я зараз кажу як про зовнішні загрози, так і з боку тієї самої «п'ятої колони», яка працює під безпосередньою координацією Кремля, говоритимемо відверто.

І вороже ставлення російського президента Медведєва і прем'єр-міністра Путіна до Президента України Віктора Ющенка не випадкове. Як і не випадковим є те, як ніжно і лагідно Москва ставиться до двох своїх вірних друзів – Януковича і Тимошенко і бажає бачити їх у другому турі майбутніх президентських виборів в Україні, оскільки у такому разі Росія отримає безпрограшний варіант.

Якщо один із них, неважливо хто – Тимошенко чи Янукович, стане Президентом, другий буде прем'єр-міністром, а у Верховній Раді, нарешті, сформується коаліція у складі 320-325 депутатів, – це конституційна більшість, яка негайно візьметься за спільно напрацьовану ще навесні цього року Конституцію, у створенні якої брав активну участь і близький друг Володимира Путіна Віктор Медведчук.

У березні цього року я тримав цей проект Конституції в руках, і після цього не раз говорив про те, що це жахливий документ, який ділить владу між двома політичними силами, після чого повернення України у лоно сьогоднішньої Російської імперії стане остаточним і безповоротним.

- На останньому саміті СНД Медведєв не знайшов часу поспілкуватися з Ющенком. Як Ви думаєте, скільки ще російський президент «бігатиме» від нашого?

- Це дуже хороша ілюстрація того, про що я говорив, тим більше, що нічого іншого чекати і не слідувало. Російський президент послідовний у своїй ненависті до Ющенка - справжнього лідера національного масштабу, який хоче зробити Україну незалежною національною державою. Щоб вона мала не тільки зовнішні національні атрибути, але і суть самої держави, і її внутрішній механізм щоб теж були українськими. І це абсолютно не означає, що всім, хто житиме в Україні, буде від цього некомфортно – навпаки.

Ющенко бачить Україну демократичною європейською країною, а Москва - тільки як складову частину російської імперії: державу без мови, традицій, власної історії.

Вони колись написали нам історію і тепер опираються тому, щоб ми самостійно докопалися до власних витоків, щоб ми дізналися про своїх героїв. Це все йде в абсолютному розрізі з намірами російських шовіністів «першого ряду» - Путіна і Медведєва. І саме тому вони так люто ненавидять Віктора Ющенка.

Ми, якщо у нас є гідність і гордість, повинні зробити те, що вважаємо за потрібне. Тому що ми – українці, тому що ми годуємо свою країну, і ми повинні підтримати Віктора Ющенка і зробити все можливе, щоб поламати той сценарій, за яким у другий тур мають вийти двоє вірних друзів Кремля. Ми повинні провести у другий тур Віктора Ющенка, у якому він обов'язково переможе.

Увесь світ побачив, наскільки російському президентові не вистачає елементарного виховання. Мені не хочеться використовувати гострих епітетів, але наскільки це ницьо, примітивно і принизливо, насамперед, для самого Медведєва, оскільки європейські політики так ніколи не поводяться.

З цього приводу я хочу нагадати, як у короткому інтерв'ю українським журналістам білоруський президент Олександр Лукашенко із захопленням розповідав про виступ Ющенка на саміті у Кишиневі. Він сказав, що це був «хіт дня».

Можливо, Віктор Андрійович коли-небудь розповість, що ж було у цьому виступі «за зачиненими дверима», від якого білоруський президент прийшов у захват, а цей московський неук – російський президент - так повівся. Таке ставлення до Ющенка демонструє і таке ж ставлення до всієї України, але, у першу чергу, це була демонстрація власного безсилля, немочі і невихованості.