Не треба боятися «смерті» гривні

В економіці будь-якої держави час від часу трапляються «тривожні моменти», і Україна у цьому аспекті не є винятком. Якщо ми говоримо про курс долара, то подальша його історія залежить від кількох компонентів, головний із яких полягає у тому, що на нього на 80% впливає політика випуску в обіг грошей, яких немає в економіці.

Спікер парламенту вже підписав закон про внесення змін до бюджету щодо фінансування Євро-2012. Таким чином, це буде фактично одночасний викид приблизно 10 мільярдів емісії, тобто, відсутніх, незароблених економікою грошей. Вони, звичайно, теоретично можуть бути зароблені, але в економіку будуть запущені зараз. І якби йшлося тільки про цю суму, то катастрофи не було б, але враховуючи, що, за різними оцінками, приблизно 50-60 мільярдів уже були так само запущені, ця «десятка» просто додається, складаючи, таким чином, досить критичну масу.

Я хочу звернути увагу, що у нас весь державний бюджет складає приблизно 240-260 мільярдів. І якщо 70-80 мільярдів, за різними оцінками, це емісія цього року, тоді, як мовиться: відчуйте пропорцію.

М'яко кажучи, третину бюджету ми формуємо із неіснуючих грошей і, природно, це позначається і на інфляції, і на девальвації. Отже зараз найуразливіша частина нашої економіки – курс гривні. Відбувається девальвація, увага прикута до фінансової сфери, і в економіці зараз не відбувається великої інфляції, тому що в неї не надходять гроші – вся емісійна маса зависає у фінансових інституціях. І тому, в основному, тисне на курс гривні.

А інфляція, насправді, у нас велика, двозначна, але, на щастя, ще не катастрофічна. А ось девальвація якраз може бути катастрофічною. І ілюзія про те, що ці 10 мільярдів відразу потраплять у реальну економіку, розвівається уже хоч би тим, що певні фінансові інституції давно сиділи і «з розкатаними губами» чекали: підпише – не підпише.

Ми просто своїми очима побачимо скачки курсу, як тільки стане відомо, в яку сторону пішов процес. Але, підкреслюю, ці гроші в реальну економіку потраплять нескоро. Вони застрягнуть у фінансових інституціях у районі валютних спекуляцій.

Сьогодні вся проблема нашої реальної економіки у тому, що влада додала їй ризиків. Крім того, що у період кризи і змін світової і внутрішньої кон'юнктури ринку, недостатнього розуміння, що там відбувається, до цього всього у доважок уряд додає неповернення ПДВ, анонсовані податки і незрозумілу податкову політику. Природно, все це і створює додаткові серйозні ризики.

У результаті фінансові інституції, отримуючи ці гроші, прагнуть залишити їх на рівні валютної спекуляції, що дає їм, умовно кажучи, гарантований прибуток і не піддає ризикам нашої реальної економіки, а від цього потерпає гривня.

Все більше українців починають сигналізувати про те, що сьогодні з'являється багато нових купюр у тих же банкоматах. Люди звертають увагу на те, що СТІЛЬКИ нових купюр ніколи не було і, зі зрозумілих причин, у них складається враження, що все це не до добра. Те, що люди відчувають інтуїтивно, економісти прораховують.

Проте є ще й інші впливові чинники: наприклад, чи дасть грошей МВФ. Від цього так само залежить і реакція Світового банку. Якщо все зупиниться, це теж істотно натисне на курс гривні, оскільки, у такому разі, буде валютний дефіцит. Але я оцінюю цей ризик відсотків на двадцять впливу, оскільки саме таку цифру складає вплив Міжнародних інституцій.

Навіть якщо гривня «обвалиться» до 12 за долар, це все одно буде наша національна валюта. Подібну проблему пережив рубль, але залишився, не дивлячись на те, що вже абсолютно по-іншому оцінюється.

Тому я не думаю, що треба боятися «смерті» гривні. Просто буде інша лінійка цін і оцінок, інша купівельна спроможність диктуватиме нові вимоги до бюджетної політики.

Адже зарплата і пенсія залишиться у гривнах, просто купівельна спроможність істотно зміниться. Це і диктуватиме нові виклики. Проте якщо буде продовжена така політика, як зараз, тоді можна сміливо прогнозувати колапс. Але не стільки гривні, скільки економіки у цілому. Я особисто сподіваюся, що з виборами ця політика закінчиться.