Минулий тиждень порадував нас політичною різноманітністю. Якою? Ну-у, наприклад, у нашому хіт-параді політидіотизму вперше перше місце зайняв не Президент. І не просто «не президент», а взагалі місцева влада. Тобто, тьху: не взагалі, а абсолютно конкретна місцева влада, що гордо іменується Львівською облрадою.
Облрада ця видала минулого тижня відразу дві геніальні заяви, тобто, дозволила собі те, що навіть Президент не кожного тижня дозволяє. У першій заяві львів'яни закликали Президента, прем'єра і Верховну Раду зажадати негайного припинення «цькування українця Івана Дем’янюка». Це того самого, який у нацистських концтаборах катом приробляв. Його нещодавно із США екстрадували до Німеччини, де його мріють засудити на декілька сотень років ще з дев'яностих. А львівська облрада проти. Він, бачте, старий, він, бачте, невинний, а найголовніше – українець. Виявляється, приналежність до української етногрупи виправдовує будь-який злочин. Як діагноз шизофренії, мабуть. Депутати облради називають процес Дем’янюка «змовою КДБ» (ото інерція мислення у хлопців, а?) з метою «знизити престиж України в світі».
Що можна сказати депутатам? Не можна знизити те, що і так на найнижчому рівні. Тому нічого переживати за Дем’янюка. А твердження, що «українець не може бути нацистським злочинцем» - це справа в минулому. Хто завгодно ним може бути, на жаль. І тих же євреїв, наприклад, серед нацистів вистачало (пригадайте генерала Мілля). А вже українців й інших слов'ян – тим більше.
Але, судячи по другій заяві, депутатам львівської облради марно що-небудь пояснювати. Судіть самі: вони опублікували текст, у якому «захищають від нападок» міністра освіти і науки Івана Вакарчука. Логіка – така ж: як українець не може бути нацистом, так колишній львів'янин не може бути поганим міністром. І в цьому випадку логіка так само дає збій. Тому що українські міністри освіти всі були рідкісними бездарами. Але такого відвертого охломона, що фашиствує, як Вакарчук, навіть серед попередників не знайти.
За одне тільки тестування треба було б цього екс-ректора (до речі, цей «борець з корупцією» не звільнився з ректорства до цих пір, хоча зобов'язаний був, як тільки став міністром) позбавити диплома про вищу освіту. А те, що тестування буде в обов'язковому порядку і для всіх проводитися ТІЛЬКИ українською мовою? Так от саме це львівські депутати і вважають головним його досягненням. Українська культура й українська мова, виявляється, знаходяться під страшною загрозою – «в умовах активного розгортання доморослого українофобства» і з боку «північного сусіда» (це, напевно, про Білорусь). А Вакарчук її, загрозу, відбиває, значить. Джедай наш львівський… Уже краще темна сторона Сили, ніж така «світла».
Втім, заради справедливості треба визнати, що Президент також часу дарма не втрачав. Звичайно, стати ньюсмейкером відразу трьох сюжетів, як минулого тижня, йому не вдалося, але два досягнення виявилися йому під силу. Правда, перше має пасивний характер. Йдеться про те, що минулого тижня колишня високопоставлена співробітниця прокуратури прямим текстом назвала «отруєння Ющенка» фальсифікацією з боку його Секретаріату і дружини. Це, звичайно, не новина, ми це давно знали, але до того найвизначнішою особою, яка стверджувала, що отруєння не було, був Давид Жванія. А він усе-таки не працівник прокуратури. Звичайно, на офіційному рівні прокуратура все заперечує; але, думається, після президентських виборів багато хто стане відвертіший, а звільнена співробітниця, можливо, навіть відновиться на посаді.
А поки вибори не відбулися, Президент роз'їжджає по зарубіжжю. В основному по далекому (я б навіть сказав, по великому). Ось з'їздив до США на сесію ООН, де приголомшив усіх присутніх пропозицією прийняти Екологічну Конституцію Землі. Тепер і оонівці знають, що у нас Президент – конституційний маніяк, причому, який планує стати президентом Землі (нехай навіть екологічним, як обличчя екологічної катастрофи). У мене зустрічна пропозиція: навіщо екологічну і навіщо Землі? Потрібно відразу світоглядну і Всесвіту. Ну, хоч би Галактики. Правда, тоді Ющенка можуть вибрати президентом Галактики. Ну й нехай: ми мучилися, хай і вони мучаться. Ось ми ще за інопланетян не переживали.
Готуючись до президентства, не припиняє поїздок і Віктор Янукович. Правда, поскромніше, ніж Ющенко – усередині країни. Але перли відмочує знатні: ох, бути йому Президентом, судячи по висловах! Побувавши з робочою поїздкою в Херсоні і Миколаєві, Янукович пообіцяв усім бути працелюбним і чесним. Але тільки після того, як його виберуть президентом. Ось цікаво: а який же він зараз? Страшно припустити…
Гарячішим був тиждень і в інших передбачуваних кандидатів у президенти. Причому найгарячіший – у Яценюка. Мабуть, Арсеній Петрович дуже переживає з приводу оприлюднених нещодавно рейтингів, у яких він втратив два відсотки. Весь на нервах; ось, будучи у Шустера, накричав (я б навіть сказав - навищав) на Шуфрича, який намагався його, Яценюка, захистити. Бойовий закарпатець Нестор сказав, що не можна забороняти Яценюку йти в президенти тільки тому, що він – єврей. Яценюк у відповідь так розкричався, що я, на місці Шуфрича, замахав би руками і погодився: можна, мовляв, забороняти, можна, тільки заспокойся!
Судячи по тому, як посилено Арсеній Петрович доводить, що він – не єврей, він точно єврей. Причому не виключено, що в дитинстві його за це били. А оскільки здачі він не давав (це очевидно), то привчився все заперечувати. Ось і зараз заперечує – значить, як і раніше боїться, що битимуть. Навіть у своїй агітаційній пресі родовід розмістив, свій і дружини. Померти можна із сміху: всі родичі з усіх боків – українці. Правда, підлі піарники знову напаскудили: поряд з прізвищами, іменами, по-батькові поналіплювали фотографій. А по них усе ж видно, так само, як по обличчю Арсенія Петровича. Виходить, як в анекдоті про лазню: Ароне Ізраїльовичу, ви або хрестик зніміть, або труси надіньте. Власне, яка різниця, єврей Яценюк чи ні? Ну так, у нас антисемітська країна, але ми-то з вами, як розумні й освічені люди, не антисеміти. Отже нам усе одно. А ось Яценюку не все одно; значить, він такий же антисеміт, як і ті, хто підозрює його в єврействі. Звідси висновок: їх усіх – і Яценюка, і його «клеймителів» типу Ратушняка – потрібно терміново відправити до Ізраїлю або до Німеччини. Там знають, що з такими робити.
Тим часом український прем'єр потусувала в Ялті. З'їздила до Пінчука в гості, а то давно не була. Та й взагалі – саме в Криму днями дружно стовпилися кандидати в президенти. На інших подивитися і себе показати! Заразом і в гості до ТигрЮлі Тимошенко зібралася – подивитися, чи докладають тигрові м'яса в клітку.
А у Верховній Раді також дещо знають: як розважити всю країну. Минулого тижня розважали руками, намагаючись ними голосувати. І в черговий раз довели, що депутат – істота неординарна: на відміну від нормальної людини, він не може думати головою і голосувати руками. З наголосованого нічого не вийшло, крім того, що все переплуталося: хто картками хоче голосувати, хто руками. Не переплутався один Литвин: він заплутав усіх решта, і єхидствував на своєму кріслі, поки не нагрубив випадково Януковичу. Виникла реальна можливість дістати від лідера фракції в багатолике рило, і Володимир Михайлович сильно пошкодував, що спровокував повернення Януковича в зал засідань.
Ну, і фінальний акорд донісся до нас з-за кордону. Ні, не із-за того, за який Ющенка їздив, а трохи ближче. В Європарламенті заявили, що ліміт європейського терпіння по відношенню до України вичерпаний, і від України втомилися. Вічно, мовляв, у нас криза, то економічна, то конституційна, ніяких хороших новин… Отже переговори з нами, звичайно, вестимуть, але результатів у цих переговорів, швидше за все, не буде. Втім, це – новина тільки для самих євродепутатів. Ми-то вже давно все це знаємо.
Кохаймося!
Завжди ваш
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
