Польський погляд на Україну перед вибором

У Польщі за останні двадцять років воістину сталося диво. І нехай, можливо, це не найскромніший, зате найточніший опис події.

На самому початку шляху 80% нашої економіки було пов'язано з банківським сектором, а сьогодні велика її частина прив'язана до приватного. Ми експортуємо продукт до європейських країн, посилено розвиваємо хайтек-сектор і все, що пов'язане з високими технологіями. Наші громадяни працюють у багатьох міжнародних центрах, ми розвиваємо свою медицину, банківську систему, виробництво.

Останні двадцять років я був у вирі подій, і нехай я, може, трішки упереджений, але не можу не визнати, що ми робили і помилки. Але це були помилки першопрохідців!

Двадцять років тому ми ще нічого не знали, ми все робили вперше, нам було тяжко знайти відповіді на питання, які сьогодні здаються нам уже не такими складними. І потім, не забувайте, двадцять років тому було зовсім нелегко знайти експертів, які допомогли б здійснити перехід від державної економіки до приватної.

Зараз на цю тему вже написано багато книг, є хороші викладачі, університети, де ми готуємо кадри – і це все наш досвід.

Знаєте, навіть питання залучення іноземних інвестицій для нас уже не настільки актуальне. Ми тісно взаємозв'язані з європейською економікою, безліч компаній, таких, наприклад, як «Майкрософт», ведуть свій бізнес у Польщі. І на сьогоднішній день проблема уже не в тому, як залучити більше інвестицій, а як зосередити їх так, щоб зробити країну більше конкурентоздатною на міжнародному ринку.

Ми ведемо пожвавлене партнерство з багатьма зарубіжними країнами. Як ви знаєте, більшість німецьких автомобілів виробляються у Польщі. Проте нам поки що тяжко сформувати те, що називалося б «польським брендом», те, що асоціювалося б з Польщею і польською економікою. І це, мабуть, і є головна трудність, головна слабкість. На жаль, у нас немає таких продуктів, як наприклад, «BMW» у Німеччині.

Так, наші останні двадцять років слід вважати прикладом. За цей час нам вдалося домогтися надзвичайних успіхів, щоб усі побачили, що двері Європейського Союзу завжди залишалися відкритими для країн, які були бажаними членами ЄС. Але для інших ці двері завжди залишалися закритими.

Я маю зазначити, що Україна є дуже важливим чинником у майбутньому Європи і важливим центром у Східній Європі. Нам дуже важливо знати, що українське майбутнє буде демократичним, ми підтримуємо майбутнє незалежної України.

П'ять років тому ми були палкими прихильниками «помаранчевої» революції і демократичних процесів. Ми активно і плідно брали участь у різних дискусіях і переговорах. Але зараз, коли пройшов час, не дивлячись на те, що ми вкрай пишаємося своєю участю у цих подіях, спостерігаючи проблеми, ми переживаємо не найприємніші почуття щодо майбутнього України. Це, можливо, досить сильне висловлювання, але, відверто кажучи, проблема полягає у тому, що ми зараз обговорюємо майбутнє, яке не можемо передбачити.

Тяжко сказати, коли станеться вступ України до Європейського Союзу. Проте усі зусилля повинні бути зосереджені навколо втілення цього майбутнього, а також пояснення важливості України для майбутнього європейської інтеграції.

Ми покладаємо великі надії на майбутні вибори в Україні, як з не меншим очікуванням ставимося до виборів у багатьох європейських країнах. Так само ми розглядаємо питання, хто стане наступним президентом Польщі – пан Качиньський чи пан Туск. Ми розглядаємо різні стилі лідерства, проте щодо України ми обговорюємо і суть української політики.

Зараз, коли я запитую своїх українських партнерів: «Як справи в Україні?», я чую типову відповідь: «По-українськи». І це, дійсно, типова відповідь для того, щоб описати ситуацію з постійною кризою, яка становить проблему для всіх нас.

Саме тому ваші майбутні президентські вибори настільки важливі. Нам важливо бачити Україну або у складі європейських структур, або максимально наближеною до них.

Ми дивимося рейтинги усіх ваших політиків, і за ними видно, що потрапити у другий раунд майбутніх президентських виборів основні шанси мають Віктор Янукович і Юлія Тимошенко.

Арсеній Яценюк, здається, теж цікавий, але проблема у тому, що він молодий і, думаю, у нього просто не вистачає часу на те, щоб зробити свою кампанію сильною, щоб він міг підкорити всі регіони, всіх людей, щоб потрапити у другий тур. Для того щоб піднятися з низького рівня, потрібно два-три роки, за один місяць можна «зробити» максимум 3-4%, не більше.

Я добре знаю суть президентських виборів, я хороший фахівець з питань України, бував у вашій країні багато разів, але я не пророк. Однак, ґрунтуючись на досвіді, можу сказати: у другому раунді зустрінуться Янукович і Тимошенко.

Поживемо – побачимо.

Олександр Квасьнєвський, екс-президент Польщі, спеціально для ForUm’у (вересень 2009 р., XIX Економічний Форум, м. Криніца, Польща)