Кожну неділю виникає бажання, яке важко долати, поклонитися у ноги українській владі. За що? За те, що дає поживу для роздумів. Правда, тільки на одну тему: де ж межа нахабству, дурості і цинізму нашої дорогої влади? І щоразу роздуми завершуються одним і тим же висновком: немає її, цієї межі.
Ось узяти, наприклад, Верховну Раду. Чомусь вони думають, що народу небайдужа «доля парламенту» та інші ефемерні речі. Та я вас благаю! Навіть якщо б Раду розпускали тричі на день – це додало б головного болю хіба що журналістам. А населення – воно давно вже не потребує послуг парламенту. Оскільки Рада у нас вже чорт-зна скільки часу живе у режимі «я є, мене нема». Тобто вона нібито є, ніхто її не розгонив. Але чомусь не працює. Чому не працює? А ось це – питання…
Наприклад, Ющенко вважає, що Рада не працює, тому що немає «свіжої крові». Потрібно їй, мовляв, розпуститися (у хорошому сенсі цього слова) і провести дострокові вибори. Головне питання філософії – «навіщо?» - в даному разі актуальне як ніколи.
Янукович, навпаки, запевняє всіх, що тільки сильна Верховна Рада здатна… і так далі. Одвічний примиренець і цього разу горить бажанням усіх помирити і ні з ким не сваритися. «Рада повинна об'єднатися», - заявив на вихідних лідер ПР. З ким об'єднатися (може, з Польським сеймом? А що – це був би цирк ще той!..), заради чого, на яких принципах? Незрозуміло.
А Тимошенко, схоже, і зовсім не реагує на Раду: мовляв, скоро вибори, які «стануть остаточною перемогою демократії». І її зрозуміти можна – у неї Кабмін є, а з парламентом хай Литвин розбирається. До речі, спроби Володимира Михайловича «засвітитися» на парламентській кризі виглядають досить-таки жалюгідно. Ну, що це за дитячий лепет: «Ай-яй-яй, пане Президенте, вони мене не слухаються, розпустіть їх!» Вони і так розпущені, і їм (утім, як і всій країні) Литвин явно «не потрібен». Хвалена «золота карта» на перевірку виявилася з дешевого силуміну. Та ще і поїхала у день засідання ВР – ви можете собі таке уявити? Депутати прийшли у сесійний зал, а головуючого немає, він поїхав у Ріо-де-Житомир.
Хоча, хтозна, може, Литвин поїхав, тому що приїхала делегація МВФ? Ну, ви ж розумієте: місця в країні небагато, відразу Литвин і МВФ не поміщаються. А може, Литвин їм заборгував щось. Втім, їм усі винні. Але висока вірогідність, що після тісної роботи з Україною МВФ перегляне своє правило давати у борг кому завгодно – все одно, мовляв, повернуть. Як би не так.
Нарешті, минулого тижня наша влада мала можливість взяти участь відразу у двох міжнародних подіях. І взяла участь. Спочатку Юлія Тимошенко вшанувала своєю присутністю захід у зв'язку з 70-річчям початку Другої світової війни у польському Гданську (або німецькому Данцигу – кому як більше подобається). Там скривджений природою і Путіним польський президент Качиньський ніс чергову нісенітницю – цього разу про те, як СРСР «ударив у спину» Польщі у 1939 році. Прирівняв, курдупель отакий, СРСР до гітлерівської Німеччини: мовляв, вони рівною мірою відповідальні за розв'язування війни.
Чого ще чекати від фізичного і інтелектуального карлика? Проте ж усі чекали, як відреагує Тимошенко. Воно ж, начебто, у нас з Польщею дружба, не хочуть маленьких кривдити. А з іншого боку, Качиньського навіть терплячі люди насилу переварюють. Тому Тимошенко взяла і всіх обдурила: різко поїхала поздоровляти лідера Лівійської Джамахирії Муамара Каддафі з круглою річницею революції. Може, хотіла досвіду запозичити? А може, просто сумістила дві приємні події: «авіа»-переговори і втечу від Качиньського. Якщо ж врахувати, що Каддафі навздогін побажав Україні знову об'єднатися з Росією і Білорусією, то можна вважати візит успішним.
«Ні дня без указу». Минулого тижня Президент видав геніальний указ «Про збереження і популяризацію гуцульської культури». Ясна річ: іншої культури у цій країні нема. Принаймні, гідної збереження і популяризації. А ось гуцулів потрібно неодмінно популяризувати – музеями, виставками, меморіалами і пам'ятними ансамблями. Тому що ще трохи помаранчевої влади – і вимруть навіть гуцули. Незважаючи на пристрасну любов Ющенка до цієї етнічної групи. Добре, якби до цього моменту Гарант встиг себе проголосити верховним гуцулом – і також…
Не бажаючи відставати від свого месії, до справи увічнення, порятунку і збереження підключилися винахідливі львівські уенпешники. Ці костенківські клони підбивають решту усіх націоналістів, а заразом дорогого товариша Президента, відкопати кістки Бандери, Коновальця і Петлюри та перезахоронити їх на українській території. Мовляв, країна повинна не тільки знати, але і мати своїх героїв у вигляді (тримайтеся) Пантеону. Так-так, так і формулюють: Пантеон героїв.
Цікаво, скільки у цих недоумкуватих було з історії? Пантеон героїв. Вже краще б відразу капище організували. Або майданчики для шабашів. Уявляєте: скачуть розмальовані Тарасюк і Тягнибок, завиваючи якісь етнічні заклинання, а з-під лізуть кістяні бандери і петлюри. З іншого боку, зручніше буде накрити всю цю нечисть в одному місці, щоб не розплодилася. Отже – успіхів, дорогі товариші націоналісти!
Проте справжнім чемпіоном минулого тижня став головний український гебіст Наливайченко, який обійшов не тільки Яценюка, але навіть самого Ющенка. Яким чином? А ось яким: Наливайченко попросив присвоїти Академії СБУ ім'я Романа Шухевича. Заявив: «Є таке бажання, не стільки у мене, скільки у самої академії. Я думаю, що ректорат прийме таке рішення, а наглядова рада під керівництвом пана Степана Хмари підтримає. Ми готові з таким клопотанням звернутися до Президента України».
Чи варто сумніватися, що Віктор Андрійович із задоволенням виконає прохання? Врешті-решт, турнір Академії з рукопашного бою, на якому Наливайченко і зробив цю заяву, вже присвячений Роману Шухевичу. Не зовсім ясно, чому: Адже Шухевич, незважаючи на легенди, був типовим шклявим дохляком. Але це дрібниці, правда? Власне, я теж не заперечую проти присвоєння Академії СБУ імені Шухевича. Але наполягаю, щоб повністю заклад називався так: Академія СБУ імені героя України гауптштурмфюрера СС Романа Шухевича.
Кінець тижня ознаменувався новими творчими успіхами так званої «команди Яценюка». Який Яценюк, така і команда, тому «успіхи» були цілком передбачувані. Хоча, звичайно, дехто сподівався, що до, е-е, піарників «дійде» ще після першої партії плакатів кольору смугастої какашки. Пам'ятаєте, з написом «врятувати країну»? Здавалося б: вся країна вже і так обреготалася, навіщо доводити народ до сліз від сміху?
Але, мабуть, колишній спікер, розуміючи, що йому на виборах нічого не світить, крім, хіба що, зірки у лоб, збирається перекваліфіковуватися у сценічні гумористи. І напрацьовує матеріал заздалегідь. Нічим іншим не можна пояснити оновлені біг морди, які з'явилися у четвер-п'ятницю. На них крізь фашистський коричневий прорізалися синій і червоний кольори. Колористика у Яценюка – як у зубрилки п'ятдесятих років: все зводиться до двостороннього червоно-синього олівця. Синім його «піарники» підфарбували смугастий плакат з яценюківським профілем і твердженням, що «країну врятують здорові і освічені люди». Мало того, що твердження сумнівне, так ще і незрозуміло: при чому тут «Арсеній»? Якщо він думає, що будь-який очкарик апріорі – освічена людина, то її здоров'я - тим більше під питанням.
А червоними (на їхню думку - бойовим) яценюки розфарбували іншу серію великих дощок. На них країну збирається рятувати «боєздатна армія». Враховуючи, що фізіономія на цих дошках та ж сама, що і на «здорових-освічених», девіз виглядає знущанням. Слова «Яценюк» і «армія» - ще переконливіші антоніми, ніж «армія» і «Єхануров». Звичайно, після параду на День Незалежності і репортажів про підготовку українських парашутистів (знаєте, як вони стрибкову практику напрацьовують? підстрибують «вище» на місці у повному спорядженні: кілька сотень стрибків.) при словах «українська армія» хочеться плакати. Але якщо Яценюк вважав, що його плакати когось втішать, то – хіба що психоаналітиків.
Загалом, слід зробити висновок, що Арсеній Петрович впритул наблизився до гранда вітчизняної політики. Але не наздогнав. Тому що наздогнати Віктора Андрійовича Ющенка – це утопія. Його ніхто не наздоганяє.
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом