Під час вітальної промови з нагоди Дня Незалежності і напередодні виборчих перегонів нашого Гаранта «осяяло» - він запропонував народу обговорити його власну версію Конституції. Натякнувши при цьому, що це не референдум, а поки просто «мєждусобойчик».
Відомий адвокат Тетяна Монтян уже проаналізувала проект Ющенка «в деталях», маючи на це «повне право». Про це та інше вона розповіла кореспондентові ForUm’у в ексклюзивному інтерв'ю.
- Тетяно, почнемо з «нетлінного»: як Вам нинішня ситуація в країні, враховуючи, що ми ось уже 18 років як незалежна Україна?
- Я б хотіла сказати грубо, але скажу коректно – це час втрачених можливостей. Вісімнадцять років просто даремно… - не вживатиму грубе слово, Ви і так уявляєте, що я маю на увазі.
- А що робити? Чи є спосіб вийти із того… клінчу, в який ми потрапили?
- Безумовно. Способи відомі давно і всім. Негайно ввести алгоритми розв’язання конфліктів між власниками неподільного майна, відкриті реєстри і кадастри, систему реєстрації майнових прав, звану системою Торренса. Тобто реєструвати права, а не операції, і тим самим захищати права добросовісних набувальників і стабілізувати ситуацію з майновими правами і власністю.
- Як, по-Вашому, хто винен у тому, що ми опинилися у такому становищі?
- Винні безмозкі керівники держави.
Чому всі пострадянські країни – ну, крім такого дикого «совка», як Росія і Україна – уся Прибалтика, всі ці Польщі, колишні Югославії, Чехії, Угорщини негайно зробили все, що я перерахувала?
Чому ми не зробили нічого цього? Тому, що люди, які нами «рулюють», не мають ані найменшого поняття навіть про ази державного управління. Тому що вони нездари, які ніколи нічому не вчилися і вчитися не збираються.
- Ну, прийшли ми до того, до чого пришли, а далі що?
- Це все треба робити. Гаразд, 18 років не робили, але ж зараз теж не пізно.
- Днями Ющенко запропонував українцям обговорити власний варіант Конституції. Що скажете про це?
- Я вже обговорила його варіант Конституції. На Iнфопорні висить моя праця з цього приводу. В кількості 50000 знаків, у чотирьох «серіях» я розписала все, що думаю про цей проект – у деталях. Я маю право це робити, оскільки я закінчила кафедру конституційного права Московського Державного Університету.
- А двома словами для наших читачів?
- Двома словами: його Конституція – повне лайно. Щось абсолютно нереалістичне, еклектичне, як ковдра із клаптиків, яка у принципі не може бути застосована на практиці.
- Більшість експертів пророкують нам відкриті двері до Європи вже через 10 років. А чи потрібна нам взагалі та Європа, як думаєте?
- Європа нам, безумовно, потрібна. Але навіть через десять років нас ніхто туди не прийме. Пояснюю чому: у нас відсоток формалізації власності на даний момент, за різними методиками підрахунку, складає від п'яти до восьми відсотків власності. У країні мають належні право установчі документи, які однак нічим не захищені, оскільки можуть бути оскаржені у будь-який момент.
Для того щоб довести відсоток формалізації нашої власності хоч до більш-менш прийнятного рівня, знадобиться неймовірна кількість часу.
Наприклад, Естонія з населенням у мільйон триста чоловік почала цим займатися у 1992 році, і лише зараз – торік я у них питала - у них 97-98%. За решту два-три відсотка тривають судові бійні.
Ось і підрахуйте тепер територію Естонії, кількість населення, екстраполюйте це все на Україну і зрозумійте, скільки часу знадобиться нам.
Це при тому, що в Естонії всі – від президента до останнього бомжа, розуміють необхідність формалізації. А у нас ніхто навіть поняття не має, що це таке і навіщо воно треба.
Насправді, якщо державні ідеї країни формалізуються, отримавши правовстановлюючі документи, захищені державою, і якщо вся країна візьметься, замість того, щоб маятися дурницями і базікати про всяку нісенітницю типу «мови», НАТО та іншіий дріб’язок, то, можливо, за пару десятиліть нам вдасться справитися хоч би з чимось.
Але десять років – це абсурдна утопія. І всі, хто про це говорить – базіки і популісти, які абсолютно не мають ані найменшого поняття про реальний стан справ в країні.
- Тетяно, чому не повертається в політику Василь Цушко?
- А що йому тут робити? Куди йому повертатися? Що, є якісь вибори, є куди балотуватися – куди йому повертатися? На екрани, поторгувати фізіономією? Навіщо?
Все, що я кажу, він залюбки скаже, коли йому буде звідки говорити – ми з ним повні однодумці у цих питаннях.
- Чим він зараз займається?
- Живе собі просто, як звичайна людина – і правильно робить.
- Ви добре орієнтуєтеся у політичному житті країни. Чому самі не йдете у велику політику?
- Це не моє. У мене немає відповідних якостей для того, щоб цим займатися. Мені простіше послати людей в пішу еротичну подорож, ніж пояснювати їм елементарні речі. А політик повинен бути компромісним, ловити консенсус. Я це не вмію і не хочу.
Мені дуже подобається бути адвокатом і займатися своєю роботою. Крім того, всі свої концепції я можу абсолютно спокійно «штовхати», будучи поза політикою. І при цьому чудово себе почувати і не бути нікому зобов'язаною, не перебуваючи в умовах, коли мені довелося б говорити всяку нісенітницю тільки тому, що це політично доцільно.
- Ви жорстко критикуєте Луценка, чим він Вам насолив?
- Луценко – покидьок, мерзота і зрадник. Я його знаю, дай Боже пам'яті, з тих вікопомних часів, коли він проходив свідком у справі 9 березня і здав з потрухами своїх побратимів-УНСОвців під відеозапис у СБУ.
- Цікаво, звідки у нашої міліції така «тяга» до беззаконня?
- Від безкарності, від того, що їх ніхто не контролює. Люди схильні зловживати будь-якою владою, тим більше, якщо влада ця безмежна. Ніяких обмежувачів, запобіжників, ось вони і зловживають по повній програмі.
Вони не чіпають тих, хто у змозі від них відкупитися. Сенс закону в тому, що він або один для всіх, або це не закон, а казна-що. Ось у нас він казна-що, тому що для ворогів - закон, а для себе коханих – відхід від закону. Так і живемо.
- Так вийшло, що четверта сесія шостого скликання у нашого парламенту не задалася. Якою буде п'ята, як думаєте?
- Такою самою. Коаліції немає вже багато часу, і тому я не знаю, як вони працюватимуть. Нічого концептуального вони, звичайно ж, ніколи не приймуть, тому що там просто немає людей, які були б у змозі писати корисні для суспільства закони. А все, що вони робитимуть, це додеребанюватимуть ще недодеребанене. Ось закони, що стосуються цього, вони приймають миттєво, голосують за них дружно і швидко, і все у них добре.
- Знову пішли розмови про скасування депутатської недоторканності. Як думаєте, скасують, чи знову байки «на тему»?
- Я вважаю, що це черговий безмізкий популізм, тому що наша доторканість ґрунтується зовсім не на формальному закріпленні її у нормативних актах, а на баблі та владі. У нас недоторканний не простий депутат – у нас, правда, таких уже у парламенті немає, простому депутатові у минулі часи могли і в «диню» дати. Я сама була свідком, коли ховали патріарха у 1995 році, наприклад.
У нас недоторканність стоїть на наявності особистої охорони, зв'язків, на впливі, а для цього, як ви самі розумієте, ніякої формальної недоторканності не треба.
- А Вам якими бачаться ідеальний український парламент та істинно український президент?
- Депутати і президент повинні бути осудними людьми, які розбираються у тому, що вони роблять. Це повинні бути люди – адекватні менеджери, які у змозі зібрати колектив однодумців з питань, якими займаються.
При цьому в особистому житті вони можуть бути якими завгодно. Будь-якої орієнтації, будь-якого кольору, любити будь-яку музику, ходити у будь-яких шмотках – це їхні проблеми. Головне, щоб вони розбиралися у тому, чим вони займаються.
Ідеальний депутат – це людина, яка у змозі зібрати пул людей, які генерують для нього ідеї і які пишуть законопроекти, а депутат повинен бути лобістом.
Президент точно так же повинен мати ясне розуміння шляху розвитку і уміти «розрулювати» протиборчі угрупування, задаючи загальний напрям. Йому абсолютно необов'язково розбиратися у всіх речах, якими він зобов'язаний займатися за посадою. Але він повинен уміти організувати людей, які у цьому розуміють.
Не за принципом, що вони народилися у Хоружівці чи в якійсь іншій дупі світу, звідки він походить, а за принципом професіоналізму.
При цьому у вільний час нехай він ліпить «горщики», займається бджілками – чим завгодно. Але коли президент не займається нічим, окрім цього – це, звичайно, кошмар, і країна йде наперекосяк.
Лєра Нєжина
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
