Не пройшло і півроку, як Президент пригадав про своє «неубієнне»гасло щодо скасування депутатської недоторканності. Щоправда, цього разу, слідуючи новій моді, нагадав його вустами свого представника у ВРУ Ігоря Попова, який днями висловив припущення, що вже у вересні парламент все-таки зважиться на цей «тяжкий і відповідальний» крок: «Можливо, депутатську недоторканність, вже після випадку з Лозинським, у вересні все-таки скасують».
Народний депутат із БЮТ Андрій Шкіль в інтерв'ю ForUm’y запевнив, що його політична сила проголосує за таку ініціативу. «Але мені цікаво, чому про це говорить Попов, і яке він має відношення до депутатства і недоторканності? У цьому контексті він може як представник Президента у парламенті щось коментувати, але він не має ніякого відношення до наших голосувань. Ми давно вже висували ідею зняття депутатської недоторканності – хоч би її зменшення», - сказав він і додав: «На сьогоднішній день, у принципі, вірогідний розгляд цього питання у парламенті з позитивними результатами. Правда, для цього необхідно 226 голосів, які можуть бути тільки за умови голосування усієї коаліції, оскільки я сумніваюся, що ПР це питання як опозиція підтримає. Але я не впевнений, що ті представники коаліції, які постійно говорять про скасування недоторканності, за це ще і проголосують».
У свою чергу, парламентарій із ПР Вадим Колесніченко пояснив, що сьогодні в країні, «у якій страшно жити», потрібно зберегти забезпечення безпеки на політичні погляди для опозиції. «Тому що сьогодні діє головний закон: для друзів – все, для опозиції – закон. Тому закон нас сьогодні захищає, і я маю право вільно говорити те, що думаю про Президента, Наливайченка, Луценка і подібним до них. Адже у безправній державі під назвою Україна, де Наливайченко, як ланцюговий пес, має нахабство регулярно по телевізору звинувачувати людей в усіх смертних гріхах і не доводити жодного звинувачення до реальної справи, це (відсутність недоторканності – ред.) дуже страшно. Тому що завтра ти неправильно натиснеш кнопку, і тебе звинуватять у зґвалтуванні великої рогатої худоби», - зазначив політик.
Він нагадав, що парламент не залишив без задоволення подання про притягнення депутатів до кримінальної відповідальності. «І давайте правильно говоритимемо: немає депутатської недоторканності. Є особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності. У нас недоторканним є тільки Президент, а він чомусь не хоче себе цього позбавити. Ось я б проголосував за те, щоб його можна було притягати до відповідальності після того, як він складе із себе повноваження. У нас є ще судді, яких ми не можемо реально притягти до відповідальності. Ось це чомусь пана Попова не турбує», - підкреслив Колесніченко.
За словами нардепа, ПР ще взимку вносила на розгляд парламенту «зміни особливого порядку про притягнення депутатів до відповідальності», але за це не проголосував БЮТ.
Політолог, президент соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко пояснив, що не можна розраховувати на те, що депутати «проб'ють пролом» і дадуть можливість суспільству «якось впливати на ситуацію через правові норми або суспільну мораль і критику». «Я не думаю, що будуть якісь зміни. Але вони (депутати - ред.) можуть прийняти якийсь закон, який поліпшить систему їхнього політичного і соціального захисту від населення і голосно його назвуть: зняття депутатської недоторканності», - розповів він.
Політолог звернув увагу на те, що депутатська недоторканність – це «дуже складний комплекс захисних засобів, які парламент вибудував за довгих 18 років». «Це і традиція недоторканості парламентаріїв, і розділення, допустімо, працівниками ДАІ всіх автоаматорів на депутатів і на тих, кого треба принизити, поставити на місце, особливо якщо перед цим була катастрофічна для психіки міліціонера зустріч з депутатом. Як правило, після цього кілька днів він просто знущається з будь-якого водія, незалежно від класу його машини. До речі, це одне із небагатьох класових протиріч в Україні між працівниками ДАІ і звичайними автоаматорами. Ось один маленький приклад того, що недоторканість сформувалася у щільний соціально-політичний комплекс, який дозволяє людям у званні депутата жити своїм власним життям, не маючи стосунку до країни. Що б вони не робили - швидко пересувалися на дорогах, давили пішоходів, крали гроші чи обдурювали виборців – це все не пов'язане з якоюсь формою відповідальності», - підсумував Небоженко.
