Діоксиновий присмак президентських перегонів

Український народ вже звик до того, що як тільки починається передвиборча пора, на поверхню «спливають» дві теми: справа Георгія Гонгадзе і отруєння Віктора Ющенка. Цей рік не став винятком. Про «затримання» і нинішнє тюремне життя підозрюваного в убивстві Гії екс-генерала Олексія Пукача не знає тільки ледачий. Але на цьому тижні українцям нагадали і про діоксин, який нібито «покуштував» наш нинішній Гарант у 2004 році.

Отже, авторитетний британський медичний журнал «Lancet» оприлюднив статтю про подробиці отруєння Віктора Андрійовича. Виявляється, в організм тоді ще кандидата у Президенти потрапив найотруйніший варіант діоксину, який містився також у речовині «agent orange». Тут же нам розповідають, що його застосовували американські війська для знищення лісів під час війни у В'єтнамі. Показово, що у підготовці матеріалу взяли участь особистий лікар Ющенка Ростислав Валіхновський та міністр охорони здоров'я Василь Князевич. Причому стаття була готова ще два роки тому! Виходить, тоді ця тема була «не цікава» нікому...

Щоправда, Генпрокуратура «ніжно» відмахується від коментарів на цю тему, посилаючись на таємницю слідства. Якщо дослівно, то там відповідають «no comments».

А тут ще депутати, як ніколи завзято, трудяться у спеціальній комісії з розслідування отруєння Ющенка. Копали-копали наші обранці і «нарили» багато цікавих фактів. Не вдаватимемося до подробиць, але звернімо увагу на головний висновок комісії, оприлюднений місяць тому: умисно Ющенка ніхто не труїв. «І понеслася душа в рай»: найпалкіші противники Президента «на благо порятунку країни» пообіцяли оприлюднити медичну картку Віктора Андрійовича. «Хай країна знає своїх героїв» і - хоч трава не рости! Адже такого роду документи – це особиста справа кожної людини. Погодьтеся, мало кому сподобається, якщо на огляд публіки виставлять гастрити, запалення чи захворювання шкіри. Що вже казати про діоксин! Але вибори на носі – ставки високі. Отож, може, скоро почитаємо про всі таємниці нашого Президента. Узнаємо, так би мовити, його зсередини. Ось тільки чи треба це нам?!