Незважаючи на розпал літа і сезон відпусток, життя в країні йде повним ходом. Українці радують своїми футбольними і пісенними перемогами, релігійні лідери на всю обговорюють приїзд до України Московського Патріарха Кирила, а політики будують веселкові прогнози на результат президентської гонки. Мабуть спека і неробочий настрій не змогли розвіяти думки про майбутню президентську гонку. Це і не дивно, адже до відкриття п'ятої сесії Верховної Ради залишилося трохи менше місяця. За всіма ознаками, серпень буде схожий на затишшя перед бурею. А «буря» вже не за горами.
Про літній відпочинок, про підсумки приїзду Московського Патріарха і про перспективи членства України в НАТО розповів в інтерв'ю ForUm’у народний депутат від НУ-НС Ярослав Кендзьор.
- Ярославе Михайловичу, поки що Україна може похвалитися тільки пісенними і футбольними перемогами. Як Вам перемоги наших футболістів на Євро-2012 і української співачки на «Новій хвилі»?
- Я дуже радий, що перед чемпіонатом Євро-2012 наша молодіжна команда показала своїм старшим побратимам, як потрібно вигравати європейську першість.
Кожна перемога на творчих конкурсах, на футбольних чемпіонатах окремого українця або цілої команди дає світу можливість ще раз почути про Україну. Нам, українцям, потрібно цим пишатися. Ми не можемо не радіти нашій перемозі на конкурсі в Юрмалі і на футбольному чемпіонаті.
- А що стосується міжнародних перемог? Новим консулом НАТО став екс-прем'єр Данії Андерс Фог Расмуссен. Не секрет, що він добре ставиться до України. Чи потрібно Україні чекати запрошення до альянсу?
- Безумовно, потрібно. Кандидатуру Расмуссена активно підтримували Сполучені Штати. А саме США є великими прихильниками того, щоб Україна стала повноправним членом НАТО. Це дає певні надії.
Але бути чи не бути членом НАТО повинні вирішити українське суспільство і керівництво країни. Я переконаний, що якщо Віктор Ющенко переможе на президентських виборах, то в наступній його каденції Україна стане членом альянсу і опиниться на порозі вступу до Європейського Союзу. Зауважте, що інші прохідні кандидати в президенти, навіть ті, хто вважають себе великими демократами і патріотами України, чомусь соромляться говорити про необхідність вступу нашої країни в НАТО.
Зовнішні чинники для нас будуть досить благодатними, але все вирішуватиметься після виборів нового Президента України.
- Не щодавно один з членів ЦВК запропонувала готуватися до дострокових парламентських виборів. Невже вибори неминучі?
- Якщо брати до уваги заяви головних претендентів на перемогу (як прийнято вважати) Януковича і Тимошенко, то обидва вони заявили, що намагатимуться сконсолідувати парламент, щоб не йти на дострокові вибори. Знаючи психологію моїх колег-депутатів, можу сказати, що у них інстинкт самозбереження депутатського мандата стоїть понад усе. Вони готові піти на будь-які домовленості й угоди, аби не чіпали парламент цього скликання і не проводили дострокові вибори. Я не виключаю, що після перемоги одного з вищеназваних кандидатів, така домовленість з'явиться. Тим більше, якщо парламент шостого скликання підпишеться під умовами, які виставить йому новий Президент України, і якщо новообраний Глава держави не буде налаштований на проведення радикальних економічних і політичних реформ.
Але це тільки один з варіантів. Цілком може статися так, що домовленості не будуть досягнуті. Тоді Президент шукатиме умови для розпуску Верховної Ради і виходу на нові дострокові вибори. Таким чином, Глава держави забезпечить появу в парламенті нової коаліції, лояльної до його фігури.
- Як Ви оцінюєте нещодавню дипломатичну «війну» між Україною і Росією?
- Дипломатичні «війни» між Україною і Росією ведуться споконвіку. Зараз же «війна» ведеться на всіх «фронтах». На «фронті» військовому, політичному, міжнародному і так далі. Російська Федерація відкрито демонструє свою неоімперіалістичну суть. Україна вже 18 років незалежна, але РФ ніяк не може погодитися з цим фактом. Вона до цих пір намагається тримати нас під контролем.
Щоб це не було порожніми словами, можу привести десятки прикладів. Росія безпардонно втручається у внутрішні справи України і радить, якою мовою нам говорити, як оцінювати ті або інші історичні події. Нам чомусь радять щиро і широко святкувати перемогу в Полтавській битві, і, не дай Боже, не згадувати про Конотопську битву. РФ вчить нас, як нам ставитися до національно-визвольного руху 40-50-х років. Найсвіжіші приклади: рік за роком ми все ближче наближаємося до дати виведення російського Чорноморського флоту з Севастополя. Російські генерали все частіше заявляють про те, що Росія буде в Криму стільки, скільки їй заманеться. Російська воєнщина в Севастополі не вважає потрібним інформувати українську владу про пересування військової техніки і зброї. Росіяни поводяться в Україні, як на Червоній площі в Москві.
- А що можете сказати про візит Патріарха Кирила до України?
- Це була «інспекторська поїздка» нового Патріарха. Російська Православна церква - це один з чинників внутрішньої і зовнішньої політики Кремля. Росією править тріумвірат: Президент Медведєв, прем'єр Путін і Патріарх Кирило. Саме тому в Україні Російська церква втручається в політичне життя, коли навіть наші рідні українські церкви собі такого не дозволяють. Ми неодноразово були свідками того, як ченці або переодягнуті в сутани «козачки» влаштовували «хресні походи» по Києву з портретами Януковича і московських царів.
Російська церква до цих пір не зняла анафеми з українського гетьмана Івана Мазепи. Таким чином, вона бере на себе сміливість трактувати ті або інші історичні події в Україні. Саме тому я глибоко переконаний у тому, що діяльність російської церкви в Україні повинна бути поставлена в рамки існуючого законодавства.
Патріарх Кирило приїхав до України з нечувано тривалим візитом – 10 днів. Це безпрецедентно. Навіть Папа Римський не робить таких тривалих візитів в інші країни. Думаю, цей візит направлений на те, щоб укріпити позиції РПЦ в Україні, висловити претензії Президентові й іншим українським чиновникам, з якими зустрічався Кирило, що нібито в Україні заважають діяльності РПЦ. Це неправда.
Хоча цей візит міг би дати Кирилу певний позитив. Він побував у Криму, і йому повинні були нагадати, що в Херсонесі княгиня Ольга приймала християнство. Під час перебування в Києві Патріарха повинні були хоч би підвести до Софійського собору, щоб сказати, що цьому храму в 2011 році виповниться 900 років. І так скромно натякнути, що в 1011 році на місці, де сьогодні стоїть Москва, ще жаби квакали в болотах. Коли в Україні будувалися християнські храми, Росії і в помині не було. А в Україні вже існував Київський патріархат, який був знищений російською агресією. Патріарх Кирило повинен знати, чия церква первинна.
- Ярославе Михайловичу, а як Ви відпочили чи збираєтеся відпочити цього літа?
- Я вже відпочиваю. Зараз сиджу на пірсі озера Пісочного в Шацьку. Ноги опустив у воду, їх ласкаво «клюють» своїми носиками рибки. Зі мною мої друзі, з якими ми, на жаль, скоро завершуємо відпочинок і повертаємося до Львова.
- А де більше любите відпочивати?
- Я люблю відпочивати в Україні: у Карпатах або на Шацьких озерах. Завжди беру з собою віндсерфінг. Уже наплавався, і готуюся до нового політичного сезону.
- А ваші колеги де відпочивають?
- Знаю, що частина депутатів поїхала в «Морський прибій» або «Дюльбер». Але я за всі 20 років перебування у Верховній Раді не зловживав депутатськими пільгами і користувався путівками тільки п'ять разів. Я зараз говорю про ту «депутатську бідноту», яка на острови Мальдівські і Канарські не їздить, оскільки крім депутатської зарплати доходів не має. Навіть велика депутатська зарплата не дозволяє проводити відпустки закордоном.
Але справа навіть не в грошах. Людина, яка цінує природу і вміє бачити прекрасне, ніколи не проміняє Україну на що-небудь інше. Я не можу намилуватися українською красою. Поїдьте на будь-яке озеро в Шацьк, зупиніться в будь-якому примітивному будиночку, подивіться, як вранці встає сонце, побігайте босоніж по росі! Відпочиває душа, тіло і розум. Краса у нас під носом, а ми їдемо шукати чужого добра по світу.
- До початку роботи парламенту залишилося трохи менше місяця. Як думаєте, до чого варто готуватися?
- П'ята сесія, яка почнеться першого вересня, це офіційний початок президентської виборчої кампанії. Розраховувати на нормальну, результативну роботу Верховної Ради не доводиться. Трибуну знову використовуватимуть як засіб для демагогії й агітації. Так пройде вся осінь. Коли ж ми підійдемо до фіналу президентської виборчої кампанії, мало хто взагалі з'являтиметься в стінах Верховної Ради.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
