Український Президент – особистість надзвичайно неординарна. Вважаючи себе Справжнім Рятівником Нації і людиною надзвичайно високоморальною, Віктор Ющенко віддає перевагу краще керувати країною все більше не за допомогою указів, нарад і інших стандартних способів, а за допомогою листів, які його Секретаріат і сам Віктор Андрійович особисто цілим оберемком постійно розсилають у всі органи влади.
Так, уже перетирають на язиках взяту на озброєння Главою держави звичку спілкуватися з главою українського уряду виключно епістолярним способом. Образившись на Юлію Тимошенко, Гарант ще на початку 2008 року почав закидати прем'єра низкою листів, що звинувачують і критикують. І до цих пір не може зупинитися! То про книжки і культуру пише, то про сільське господарство і газ, то про землю й інфляцію, то ще про щось. І весь час обвинувачує й обвинувачує, і вимагає прийняти негайні заходи, «розширити» і «поглибити», «підсилити» і «піддати».
Видно, Віктор Андрійович так і не зміг змиритися з перерозподілом повноважень між гілками української влади на користь парламентсько-президентської форми правління. Ось і намагається хоч як-небудь показати, хто тут господар. Хоч би, змусивши уряд розбирати гори листів з Банкової.
Однак, виявилося, що пристрасть до закидання Кабміну тоннами паперу – не єдина слабкість українського Президента. Останнім часом він полюбив скаржитися на Тимошенко в Генпрокуратуру. Але не сам, а за допомогою Секретаріату. Й так інтенсивно, що навіть змусив Юлію Володимирівну написати Генпрокуророві. У розпорядження ForUm'у потрапило звернення Тимошенко до Олександра Медведька, в якому прем'єр висловила стурбованість «розповсюдженням практики, яка набула систематичного характеру, особливо останнім часом, коли глава Секретаріату Президента України або його заступники звертаються до Генеральної прокуратури України з пропозиціями, а деколи і вимогою стосовно перевірки законності ухвалення урядових рішень».
«Реагування Генеральної прокуратури шляхом відправлення Кабінету міністрів листів з вимогою про надання інформації або пояснень, без проведення належної правової оцінки наданих посадовим особам Секретаріату Президента України повноважень стосовно таких пропозицій, приводить до відвернення значної кількості працівників секретаріату Кабінету міністрів, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади і створює перешкоди для виконання згаданими органами покладених на них завдань», - пише Тимошенко Медведьку.
У листі вона також нагадала, що «повноваження глави Секретаріату Президента України і його заступників щодо здійснення контролю на відповідність Конституції і законам України, прийнятих Кабінетом Міністрів актів, зокрема, шляхом звернення в Генеральну прокуратуру, не передбачено жодним законодавчим актом».
Прем'єр підкреслила, що, згідно Конституції і Указам Президента України, «правова природа консультативних, дорадчих і інших допоміжних органів і служб полягає в сприянні здійсненню Президентом України повноважень, які не передбачають виконання організаційно-розпорядливих функцій, а лише консультативно-дорадчих». Тимошенко також нагадала Генпрокуророві, що Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам, а тому глава Секретаріату і його заступники не мають права звертатися в Генпрокуратуру з питання перевірки законності ухвалення урядових рішень. Прем'єр нагадала, що, згідно Конституції, «Президент наділений важелями впливу щодо Кабінету міністрів, які застосовує без залучення консультативних, дорадчих і інших допоміжних органів і служб. Таким чином, тільки Президент України і Верховна Рада мають право піднімати перед Генеральною прокуратурою питання про відповідність актів Кабінету міністрів вимогам законів».
Тимошенко попросила Медведька розібратися з тим, що дії глави Секретаріату Президента України і його заступників, пов'язані з їх зверненням у ГПУ стосовно перевірки діяльності Кабміну, «є неправомірними і такими, що перевищують їх службові повноваження».
У розпорядження ForUm'у також потрапили копії листів глави Секретаріату Президента Віри Ульянченко Генпрокуророві.
Документи вельми цікаві. Зокрема, Секретаріат Ющенка не влаштувало затвердження Кабміном граничної чисельності працівників апарату виконавчої влади й інших держорганів, зокрема, Антимонопольного комітету, ФДМУ і Нацради з телебачення і радіомовлення.
Цікаво, що пані Ульянченко розкопала рішення, прийняті аж 21 травня 2008 року! І також зажадала їх перевірити. Наприкінці травня 2009 року. Ось це оперативність!
Інший забавний лист Ульянченко відправила Медведьку 16 червня. У ньому вона вимагає впродовж 30 днів перевірити законність призначення керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів державної влади і державних підприємств. Підставою для такої досить масштабної перевірки є... нарада Ющенка з главою ради міністрів Криму і губернаторами, на якій його учасники «підняли низку питань, зокрема, про недотримання встановленого порядку призначення керівників», вказаних вище. Ну як?
Не сподобалася Ющенку й постанова Кабміну «Про сприяння зовнішньоекономічної діяльності», яка дозволила митникам встановлювати спрощений порядок, застосування процедур митного контролю і митного оформлення.
І скільки таких листів встигла написати Віра Іванівна Генпрокуророві! Оберемок. Чи не щодня в червні-липні просить головного прокурора що-небудь у відомстві Тимошенко та перевірити. Після кожного засідання Кабміну Ющенко пильно перевіряє всі документи, щоб написати черговий обурений лист Медведьку.
Так скоро в Генпрокуратурі тільки те й робитимуть, що слатимуть у Кабмін запити про документи для їх перевірки за примхою Президента. А в Кабміні тільки те й робитимуть, що збиратимуть папірці для перевірки. Щоб завтра збирати їх для чергового запиту Віри Іванівни. І плювати, що пані Ульянченко і права-то звертатися в Генпрокуратуру не має. Конституція і закон у нашій країні – це такі дрібниці! А покерувати країною всім хочеться.
Цікаво, що бурхлива діяльність Віри Ульянченко – пряме продовження лінії поведінки Віктора Балоги, який головним своїм завданням і функціональним обов'язком на посаді глави СП вважав стусани у бік Юлії Тимошенко. Уже скільки гнівних звернень він та його заступники написали! Скільки гучних слівців на Грушевського з Банкової штовхнув! Вірі Іванівні було в кого повчитися. Тільки вона взяла на озброєння іншу методику – змусити людей Тимошенко займатися паперовою тяганиною замість винайдення кроків по боротьбі з кризою. Непоганий спосіб понизити ефективність «супротивників», правда?
Одним словом, на Банковій від зміни доданків (голів СП) «сума листів» не міняється. Що і потрібно було довести. Який начальник, такі й підлеглі.
В’ячеслав Короленко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом