«Розумний угору не піде, розумний гору обійде» - свідчить народна мудрість. Але тут з віковим «прагненням» нашого населення до прописних істин можна посперечатися. По-перше, дивлячись яка гора. Якщо низенька, як Говерла – то можна і не обходити. По-друге, все залежить від того, хто саме йде «у гору» - ви чи хтось інший. Якщо ви, то вам вирішувати. Якщо ж хтось інший – то ради Бога, нехай іде. А ми постежимо за тим, як він некваплячись підіймається на цю саму гору.
Ось, скажімо, Президент. Є у нього манія – щороку лазити на Говерлу. Навіщо, запитуємо? За шафою. У тому сенсі, що нормальній людині (позбавленій геніальності, блакитної крові і що там ще є у нашого гаранта як підтвердження його божественного походження) таке і в голову не спаде. Але ви ж таки не знаєте Віктора Андрійовича!.. Минулої неділі він зробив ЦЕ вже 35-й раз. Навіщо? Навіщо він туди ходить?..
Цікаво, що «його народ» напередодні чергового сходження вустами численних гуцульських організацій слізно просив Ющенка не робити цього. Навіть відкритий лист написав. Причому, відмітьте, ніякої політики. Просто всі ці «сходження» наносять значну втрату екології краю. Гаразд якби сам Президент ходив, адже він за собою батальйон обслуговуючого персоналу тягне!.. Бите скло, недопалки, використані презервативи (так-так) – без них Карпатам жилося б набагато легше.
Здолавши підйом менш ніж за три години, Віктор Андрійович не забув порадувати любителів витонченої словесності черговим шедевром: «Говерла – не тільки найвища географічна точка України. Це вершина духу української нації – символ величі і могутності».
Прямо не гора, а якийсь фалічний символ могутності…
«…ми зможемо побудувати могутню і багату Україну. Ми не раз піднімалися на нашу найвищу гору і кожного разу перемагали. Так буде і зараз. Ми йдемо вперед і ми переможемо».
Це він вважає тонким натяком на майбутні вибори? Незграбно...
«..наша перемога – це ідея України: бути сильною державою, мати українську душу, бути вільною, демократичною, багатою європейською країною. Національній ідеї альтернативи немає».
От так. Немає альтернативи і все тут. Або май «українську душу» (до речі, ви не знаєте, що це таке?..), або «забирайся геть». І взагалі, хто йому - з особистим рейтингом у 2% - дав право говорити від імені всього народонаселення? Може, воно не хоче бути багатим і європейським? Може, воно хоче на дивані валятися і нічого не робити. А тут якийсь живчик заліз на гору й агітує всіх надіти шаровари, без яких, – ясна річ! – українській душі не відбутися. Про те, що в Україні живуть і працюють представники сотень інших національностей, загальною чисельністю два десятки мільйонів чоловік, Президент чомусь не пригадав.
Крім Говерли, Ющенко минулого тижня вирішував кадрові питання. Наприклад, звільнив начальника Управління державної охорони Гелетея (того самого). Замість нього цю посаду зайняв якийсь Бірсан…
Гелетей, як це у нас водиться, тут же «заговорив». Ну, і розповів світу, що його, мовляв, звільнили через близькість до колишнього глави СП Балоги. Цікаво: Балоги вже немає, а Ульянченко і її патрон усе ще бояться Віктора Івановича. І намагаються дистанціюватися від його умовних прихильників. Моя порада Вірі Іванівні: потрібно звільнити всіх, хто жав руку Балозі, навіть якщо це прості смертні, на зразок паркувальників СП. Усяке буває, раптом всі вони – його шпигуни? І он ту тітоньку з їдальні обов'язково звільніть, вона йому загадково посміхалася, коли пампушки до борщу подавала.
А ще Ющенко призначив екс-міністра оборони Єханурова першим заступником глави Секретаріату Президента. Віддячив, так би мовити, своєму вірному соратникові. І то правда – що ж, Юрію Івановичу на пенсію йти, якщо його Рада звільнила? У жодному випадку. Ті, хто мерзнув на Майдані пліч-о-пліч, не забувають старих друзів і запрошують їх зайняти теплі, і, найголовніше, хлібні, посади. Зокрема – спеціально придумані, щоб друзям було чим займатися. І під усе це – окремі робочі кабінети, службові машини і житло, знижки на проїзд у громадському транспорті, талони на харчування і безкоштовний відпочинок у відомчих санаторіях. Краса!
Тим часом, завершила свою роботу Верховна Рада України. Формально депутати пішли у відпустку до вересня, але вже 24 липня може відбутися позачергове засідання парламенту. Про причини блокування трибуни ми вже писали в попередніх оглядах. Минулого тижня трибуну також блокували, цього разу – з легкими колотнечами навколо оної (до серйозної бійки справа не дійшла, на жаль).
Поки одні депутати захищали трибуну, а інші штурмували її, бютівець Томенко просторікував у кулуарах ВР. Виявляється, в числі найбільш злісних прогульників, які не відвідали понад шістдесят (!) засідань парламенту переважають нардепи від Партії регіонів. 8 з 9, якщо вірити Томенко. До них є доважок в особі депутата від фракції НУ-НС (Жванія).
Сам Томенко, мабуть, не пропустив жодного засідання Ради. Не людина – глиба! Одразу видно, що крім політики і демагогії, йому більше нічим займатися. До того ж, у нас не прийнято бути кращим учнем і відмінником-зубрил ніхто не любить. Ну, хіба можна довіряти депутатові, який жодного разу в житті не прогулював засідання, не блокував електрощитову, не ламав картку Яценюку, не обмацував обличчя своїх опонентів своїми ж кулаками, не попадав у п'яні ДТП, не їздив на полювання?.. Ось. Подивишся на такого депутата-відмінника і одразу думаєш: підстава. Не може бути людина ідеальною. Тим більше, якщо це народний депутат. Адже він усе найкраще від народу ввібрав! І, ясна річ, усе найгірше – також.
Полку Януковичів прибуло. Або можна так сказати: Януковичів стає все більше і більше. І вибори тут ні при чому. Просто в сім'ї лідера Партії регіонів поповнення – другий внук. Назвали Олександром (тата також так звати). У результаті вийшов Сан Санич Янукович. Пам'ятається, в українській політиці один Олександр Олександрович уже був. Це я до того, що Богатирьова нещодавно запропонувала ввести в Україні поняття «політичних династій». А раптом цей внук Януковича виявить у собі здібності до державного управління і зробить, нарешті, всіх нас багатими і щасливими?.. А раптом це вдасться зробити його дідусеві, і внукові, таким чином, доведеться займатися не політикою, а чим-небудь іншим?.. Ну та це неважливо – головне, щоб виріс хорошою людиною.
Дідусь тим часом не втрачає оптимізму і закликає до об'єднання політичних сил, представлених у парламенті. На думку Віктора Федоровича, «здоровий глузд і велике бажання подолати кризу, а не займатися політиканством, дасть можливість політикам об'єднатися».
Найголовніше – розуміти, навіщо об'єднуватися. Сподіваюся, у «регіоналів» таке розуміння є.
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом