Перемога Ганнібала у битві при Каннах здається нам сущою нісенітницею, коли мова заходить про Конотоп. Куликовська битва видається дитячою грою у щура. Курська дуга, Льодове побоїще, битва під Ватерлоо не заслуговують і йоти нашої уваги. Двом оборонам Севастополя, облозі Порт-Артура і битві танкових армад під Прохорівкою визначено долею відправитися на узбіччя історії. Зовсім недавно дослідниками виявлені таємні мемуари Суворова, у яких він захоплюється полководницькою майстерністю Виговського. У свою чергу, Бонапарт у маловідомому листі до дружини пише: «Дорога Жозефіна, змушений зізнатися тобі, що все своє життя я мрію хоч би на маленький крок наблизитися до слави monseigneur Vygovski».
Так вважає всього одна людина в Україні. Її ім'я ви напевно знаєте. Наразі вона тимчасово виконує обов'язки Президента країни. Розраховує, однак, продовжити термін своїх повноважень на найближчих виборах. Звати її - Віктор Андрійович Ющенко.
Минулого тижня Президент відвідав «місця бойової слави» з нагоди 350-ліття «видатної перемоги». І, як повелося, порадував поціновувачів жанру: «Місця наших перемог - Конотоп, Шаповалівка, Соснівка – мають бути внесені до спеціального реєстру під опіку нашого війська».
Що за реєстр такий? А біс його знає! Запитайте у Ющенка. Заразом уточніть, під опіку якого саме війська планується передати зазначені території. З цим дулом треба поспішити, поки є кому охороняти. Бо ж один Єхануров у полі не воїн, як відомо.
Ще Гарант зазначив, що «в даний час не потрібно боятися власної історії». Неначе в інші часи варто її побоюватися. Хоча, якщо ви на якомусь міжнародному симпозіумі художників-баталістів пригадаєте про якусь Sosnіvka – вас піднімуть на сміх і позбавлять бейджика. А то, гляди, і проживання в готелі не сплатять. Навряд чи тут допоможуть посилання на президентські заяви.
До речі. Ющенко тут задався ціллю увічнити пам'ять Конотопської битви. Пропонується стандартний шлях: перейменування вулиць, відкриття пам'ятників тощо. Дріб’язок! Потрібно дивитися на речі ширше. Наприклад, запровадити моду на чоловічі імена – Конотоп (скорочено – Кона, Копа, Топік, Конотопчик, Конотопушка), Виг (від гетьмана Виговського) Бикон (битва Конотопська), Конбит (Конотопська битва), Смемос (смерть москалям!..), Нінс (Наполеонові і не снилося).
Не хочеться розлучатися з Конотопом (адже ж ось слово яке чудове: збуджує не гірше за Бобруйськ!..), але треба. І на те є причини. Наприклад, непрацююча Верховна Рада. На минулому тижні «регіонали» знову блокували трибуну. Втім, цим нікого не здивуєш. А ось плакати, які ПР вивісила у сесійному залі, порадували. «Націоналістів і алкоголіків у відставку!» - це сильно. Я ось лише одного алкоголіка із верхніх ешелонів влади знаю. Тому вимагаю озвучити всіх поіменно. І взагалі – дайош всеукраїнський реєстр алкоголіків! Щоб, за методом Ющенка, взяти його під опіку нашого славного війська. З націоналістами простіше – їх усіх знають в обличчя та інші органи, якими вони користуються замість головного мозку. Можна обійтися і без реєстру.
А тут ще Шуфрич з Льовочкіним побилися. Що ж, зрозуміти людей можна. Літо, спека, а їм доводиться у Києві стирчати. І не просто стирчати, а напружено працювати, блокуючи трибуну. Тут воленс-неволенс поб'єшся. До речі, якщо вірити одному із спікерів ПР, Чечетову, «регіонали» не билися, а «розминалися», щоб позбутися «застою крові у м'язах». Ну, і щоб інші боялися – не намагалися, наприклад, трибуну розблоковувати.
Не втомлюється надихати нас на нові подвиги Міністерство оборони України. Виявляється, повстання на знаменитому броненосці «Потьомкін» було суто «українським». Такий висновок зробили автори публікації у журналі МО «Військо України».
«Борт повсталого у червні 1905 «Потьомкіна», який під малиновим козачим прапором одинадцять діб був островом свободи, плавучою козачою республікою, вільною від російського царизму, можна повністю назвати кораблем української революції на Чорному морі і передвісником загальноукраїнської революції 1917-1918 років. Адже повстання було найбільш яскравим проявом народного гніву на Чорноморському флоті, який у той час був переважно українським (! – О.В.). Тому не випадково, що він (бунт) почався із заклику Григорія Вакаленчука українською мовою: «До яких пір ми будемо рабами!»
Ще один аргумент, який наводиться часописом на користь української сутності повстання – шевченківський «Кобзар» «був улюбленою книжкою потьомкінців», а якийсь Панас Матюшенко, граючи на бандурі, забезпечував морякам культурне проведення часу.
І ви знаєте, я не здивуюся, якщо незабаром з'ясується, що нинішній міністр оборони України – нащадок того самого Панаса…
Кандидати у Президенти тим часом «отжигають» за повною програмою. Прикололися у Компартії – у черговий раз висунули Симоненка. Цікаво, скільки Петро Миколайович набере цього разу? Чи стануть найближчі вибори його «лебединою піснею»? Подивимося. А тим часом экс-регіоналка Богословська вже щосили подорожує країною у рамках виборчої кампанії і активно дає прес-конференції. Зокрема, на останній із них Інна Германівна здивувала журналістів такою заявою: «Я - натурал, люблю все справжнє, природне». А потім уточнила, що не любить штучні технології, пластмасовий посуд і – увага! – не розуміє, що таке секс з презервативом. Чим зірвала аплодисменти братії, що пише.
Раз вже заговорили про секс… Тут на тижні новий скандальчик розгорівся. Депутат Москаль (який міліцейський генерал) відкрив громадськості пікантні подробиці біографії замголови СБУ щодо «голодоморних» питань Кислинського. Якщо вірити Москалеві, Кислинський «на початку 90-х років працював сутенером на трасі Луганськ-Антрацит».
Ох уже ці міліційні генерали! Все-то вони знають. Все записують. Боронь боже, зміниться влада, і нові правителі запитають – а ти, добродію, чим займався у суворі дев'яності роки? Ось тут Москаль і стане в нагоді з його архівчиком. Прямо як Коробейніков із «12 стільців».
А Янукович – який оптиміст! – хоче стати Президентом вже у першому турі. Про що він і заявив минулого тижня. Ну що ж, все правильно. Сумний досвід другого, а особливо третього туру, мабуть, багато чого навчив Віктора Федоровича. Чи вийде у нього двічі ввійти в одну і ту ж річку – покаже час.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом