Вимушена девальвація гривні принесла позитивні результати для фінансової системи. Про це заявив голова Національного банку України Володимир Стельмах.
«Вимушена девальвація, що відбулася, як би хворобливо вона не сприймалася в суспільстві, та і в самому Національному банку, почала давати позитивні результати», - констатував він.
За його словами, перехід до гнучкого курсоутворення сприяв досить швидкій нівеляції дефіцитів зовнішньої торгівлі.
У той же час Стельмах підкреслив, що знецінення гривні ускладнило обслуговування банківських кредитів, узятих в іноземній валюті. «Проте в нинішніх екстремальних умовах на це питання у будь-якому випадку не було б простих відповідей. Його ж граничне загострення дозволило перейти до кардинального вирішення проблем, які почалися ще в березні 2003 року», - пояснив він.
При цьому глава НБУ зазначив, що частковій нівеляції розривів між валютними і банківськими кредитами і депозитами повинна послужити програма рекапіталізації банківської системи.
За словами Стельмаха, ревальвація гривні в 2005 і 2008 роках і її подальша девальвація стали платою за грубі помилки в макроекономічній політиці декількох урядів підряд. «І ревальвація, і девальвація гривні стали платою за грубі помилки і, якщо хочете, інколи звичайну безладність в макроекономічній політиці декількох підряд урядів. Ці кроки не можна оцінювати, вириваючи їх з контексту ситуацій, що склалися на той момент», - зазначив він.
За його словами, рішення про зміцнення курсу гривні в 2005 році ухвалювалося разом з Сергієм Яременком, після того, як міністр економіки Сергій Терьохін дав офіційний прогноз про зміцнення гривні на кінець року до 4,25 грн./дол. «Ми порахували, що в результаті спекуляцій нерезидентів, які почали масово входити на валютний ринок України в очікуванні ревальвації, ми втратимо близько 1,7 млрд. дол. з резервів. Просто так. Тому було вирішено не по шматочку рубати, а одномоментно опустити з 5,31 до 5,05 грн., і це було зроблено», - пояснив він.
При цьому додання курсовій динаміці більшої гнучкості в травні 2008 року було пов'язане з необхідністю уповільнення надмірної цінової динаміки, системний сплеск якої був викликаний бюджетними дисбалансами, - підкреслив В.Стельмах.
За його словами, темпи зростання соціальних платежів з бюджету виросли в 2007 році в 2-2,35 рази. У 2008 році почалося зниження динаміки інвестицій у виробництво. Рівні інфляції на споживчому ринку перевищили 30%, а в промисловості - впритул наблизилися до 50%, перевищивши показники 1998 року, коли спостерігалося інфляційне придушення виробництва на тлі валютно-фінансової кризи, що заглиблювалася. «У цих умовах Національний банк був вимушений ревальвувати гривню. Хоча основні інфляційні чинники і знаходилися поза монетарною політикою, НБУ повинен був виконувати свою основну конституційну функцію щодо підтримки стабільності національної грошової одиниці», - пояснив глава Нацбанку.
За матеріалами «Дзеркало тижня»
