Прийшовши до влади у 2004 році, Президент України Віктор Ющенко приніс з собою і придане: «покриту мороком» справу про своє отруєння.
Спочатку, так, був резонанс. Потім усе тихенько зійшло нанівець – виявляється, у жовтні 2004 року за відсутністю складу злочину справа взагалі була закрита! І лише пару років тому її знову відновили, але знову ж таки, у розслідуванні – прогресу ніякого, хоча сам Віктор Ющенко і ходить на допити у Генпрокуратуру ледь не кожного тижня.
Тим часом, сьогодні стало відомо, що старший слідчий ГПУ з особливо важливих справ Галина Климович, яка керує групою щодо розслідування справи про отруєння, у рамках міжнародно-правової співпраці ГПУ і російської генпрокуратури планує допитати у цій справі… російського прем'єра Володимира Путіна.
Також говорять, що недавно про отруєння Ющенка заговорив опальний російський олігарх Борис Березовський, який живе в Англії. Нібито слідчій групі вдалося взяти свідчення у нього і його близького товариша Олександра Волкова. Проте сам Березовський коментувати це відмовляється.
Крім того, стало відомо, що прокуратура безуспішно намагається взяти свідчення у Станіслава Бєлковського – політтехнолога, який за домовленістю з Березовським консультував штаб Ющенка у 2004 році.
Втім, як заявив в інтерв'ю ForUm’y сам Бєлковський, ніякого прямого офіційного запрошення у Генпрокуратуру України він не отримував.
«ГПУ передала слідче доручення сюди (у Москву – ред.), я контактував зі слідчим і, загалом, мені здається, ми залишилися цілком задоволені один одним», - зокрема, сказав він.
Коментуючи інформацію щодо Березовського, Бєлковський зазначив, що «цей принцип повністю укладається у логіку початкової версії, яку розробляла слідча група під керівництвом Климович про те, що Ющенка отруїла Юлія Тимошенко за допомогою Віктора Медведчука та Бориса Березовського».
«Ця версія розроблялася за ініціативою Віктора Балоги з тим, щоб використати її як передвиборчу бомбу проти Тимошенко. Однак жодних не те що доказів, а і виразних фактів, які вказували б на реальність цієї версії, слідством отримано так і не було. А після відставки Віктора Балоги, мені здається, у ГПУ взагалі пропаде інтерес до подальшого розвитку і поглиблення цієї свідомо абсурдної, на мій погляд, версії», - підсумував політтехнолог.
Одним словом, Ющенко тримає інтригу у справі про своє отруєння. І продовжує стверджувати, що своєю частою присутністю у Генеральній прокуратурі хоче показати, що він надзвичайно зацікавлений у тому, щоб розслідування у цій справі якнайшвидше завершилося.
«Я знаю, що останнім часом прокуратура у цій справі працює дуже активно і не 10, не 20 годин на день. Я думаю, що ми будемо свідками логічного завершення справи», - підкреслив Президент.
У той же час прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко вважає, що «з'ясувати обставини отруєння Президента Віктора Ющенка у 2004 році можна було вже давно». Про це вона заявила нещодавно в ефірі одного із телеканалів.
«З'ясувати обставини, на мій погляд, можна було б давно, тому що у Генпрокуратурі працюють ті команди, які повністю підзвітні і підконтрольні Президентові».
Прем'єр висловила сподівання, що Генпрокуратура і слідча група, яка цим займається, почнуть з однієї важливої речі – з відкритого чесного аналізу у присутності міжнародних експертів.
«Щоб просто один раз подивитися, що там таке», - підкреслила вона.
У цьому з прем'єром солідарні й народні депутати України, які створили тимчасову слідчу комісію з розслідування отруєння Ющенка.
«Про те, що сказала Тимошенко, у нашій країні вже думають мільйони наших громадян і говорять вже десятки політиків. Я неодноразово говорив, що якби Ющенко хотів реально розібратися у своєму отруєнні, то він мав для цього усі можливості у 2005 році і за весь час свого президентства. А зараз сама тема отруєння Ющенка вже більше схожа на фарс», - заявив в інтерв'ю ForUm’y член ТСК, «регіонал» Нестор Шуфрич.
Його підтримав заступник голови ТСК, комуніст Спиридон Кілінкаров, який в інтерв'ю ForUm’y назвав справу про отруєння «піар-компанією».
«Якщо за весь період каденції Президента у цій справі не поставили крапку, то я можу сказати, що цього отруєння фактично не було», - вважає він.
На думку нардепа, якби отруєння реально мало місце, то «при можливостях Генпрокуратури, міліції і СБУ ця справа давно була б доведена до логічного завершення».
А народний депутат Геннадій Москаль взагалі запропонував посперечатися з кожним бажаючим «на найбільшу пляшку шампанського», що «таємницю отруєння Ющенка ніхто ніколи не дізнається».
До речі, саме Москаль за допомогою депутатських запитів дізнався, що у жовтні 2004 року кримінальну справу було закрито «за відсутністю складу злочину».
Його колега-однопартієць Юрій Кармазін, який називає себе «людиною, яка півжиття розслідувала вбивства», теж не вірить у те, що справа буде розкрита.
«Очевидно, що існування «тліючої» справи – політично вигідне. На сьогоднішній день я як людина, яка півжиття розслідувала вбивства, не вірю в те, що воно буде розкрите», - заявив він ForUm'у.
До речі, у квітні цього року Генпрокуратура настійно вимагала від політиків і журналістів не сунути ніс в отруєння Ющенка.
«Ми переконливо рекомендуємо журналістам, політикам і особам, які мають особливо відповідальне посадове становище, утримуватися від коментарів, заяв і дій. Застерігаємо усіх від втручання у діяльність правоохоронного органу з метою ухвалення незаконних рішень, що переслідується законом», - йшлося у заяві прес-служби Генеральної прокуратури України.
Але все одно цікаво, чи виявляться праві депутати, які впевнені у тому, що правда про «грандіозне» отруєння ніколи не відкриється? Чи все-таки під кінець своєї президентської каденції Віктор Ющенко все ж зважиться на обіцяні одкровення? Адже він не один раз заявляв, що майже готовий назвати ім'я отруйника, але не хоче заважати розслідуванню ГПУ.
Що ж, обіцяного, як кажуть, три роки чекають. Щоправда, ми чекаємо вже майже п'ять років.
