Що не кажи, а старий Фрейд був тим ще провокатором! Теорії його, безумовно, становлять певний інтерес, але серед «фахівців з мізків» популярністю вони чомусь не користуються. Зате знаходять живий відгук у широких народних масах.
Ну, а політики – адже вони теж народ, вірно? Ось. Їх це діло теж хвилює. Взяти хоч би Верховну Раду України. Це ж який простір для любителів фрейдизму! Будь-яке рішення Ради за бажання (без бажання ніяк!) можна піддати зігмундівському психоаналізу. І отримати унікальні результати.
Скажімо, минулого тижня парламентарії були стурбовані… (ех, ось тут би і закінчити речення! але ні, доведеться продовжити) … були вони стурбовані тим, що деякі громадяни України – о, жах! – зберігають у себе вдома порнопродукцію. Усілякі там, знаєте, цікаві фільми, довгасті предмети, шкіряні намордники. Враховуючи середній вік наших депутатів, можна висловити припущення, що їм раптом стало просто завидно, що інші «пересiчнi» українці ведуть такий… е-е-е… своєрідний спосіб життя. «Ну, ведуть і ведуть, це їхня особиста справа», - скажете, мабуть, ви. І отримаєте відповідь від ВР у дусі Івана Васильовича Бунші: «Помиляєтеся, вельмишановний, це справа суспільна!..»
Коротше. Якщо раніше могли прищемити дещо за розповсюдження порнухи, то тепер – не ладна година! – почнуть ходити по домах і перевіряти, що там у вас зберігається на жорсткому диску у каталозі «Sex-and-porn». І спробуйте потім довестии, що ти це викачав із локалки не для продажу, а для особистого користування.
Ні, можна, звичайно, не пускати нікого у дім. Але ж можуть пред'явити рішення суду! А таке рішення зараз, самі знаєте, отримати не проблема. Була б готівка. Так от. Якщо прийдуть з ордером – двері ви зобов'язані відкрити. Але пару хвилин у вас все ж таки є. Голосно крикніть: «Зараз-зараз, одну хвилинку, тільки надіну халат» і - гайда форматувати вінчестер. Не зайвим буде завчасно скинути пікантне відео на флешку і у разі приходу «у гості поліції моралі» її (флешку!) можна буде миттю знищити ударом молотка. Гірше йде справа з продукцією гумотехнічної промисловості. Але і тут вас виручить кмітливість: постарайтеся втлумачити непрошеним гостям, що це новий дизайн качалок для розкочування млинців. Має подіяти. Якщо не повірять – продемонструйте.
А ще Рада успішно подолала вето Президента на заборону грального бізнесу. Тепер, мабуть, «однорукі бандити» мігрують у «спеціально відведені для цього зони». Причому кажуть, що дехто із тих, хто в темі, встигли прикупити собі земельки у цих місцях. Щоб потім перепродувати її у сто разів дорожче. Ось він, справжній бізнес по-українськи.
Або така фішка: парламент вирішив українським військовим, яким, згідно із законом, виділяється безкоштовне житло, за бажанням брати замість цього житла гроші. Вах, які молодці. Можна подумати, від цього щось змінилося. Раніше квартири не давали, а зараз ще і гроші давати не будуть. Ну, та не біда. Армія у нас рік у рік скорочується, так що і неіснуючого житла потрібно все менше і менше. З нинішніми темпами можуть вийти на нуль уже через пару-трійку років.
Усунути Леоніда Черновецького від влади – таємна фантазія будь-якого парламентарія. Так-так. Хтось робить це за покликом серця (чи інших органів), хтось – за вказівкою керівників фракції, а хтось у глибині душі плекає надію особисто зайняти це хлібне місце. На тижні Рада звернулася до Президента з пропозицією усунути Леоніда Михайловича від виконання обов'язків голови Київської міськадміністрації - на період дії слідчої комісії парламенту. Остання старанно шукає у діях київського мера «ознаки корупційних дій».
А колишній мер Києва Омельченко тим часом вийшов із коаліції. Виявляється, Сан Санич «проаналізував безтолкову роботу Верховної Ради за два роки і ухвалив відповідне рішення». Мда… Запізнився він, як на мене, з виходом-то. Коаліції від цього виходу ні холодно ні жарко. Оскільки її, коаліції, давно вже немає. Отож, не бачити Омельченку тієї слави, яку свого часу здобули Бут і Рибаков.
Віктор Чорномирдін відтепер - не посол Росії в Україні. Президент Медведєв призначив його своїм радником. Подейкують, начебто Віктор Степанович приділяв надмірну увагу розвитку економічних зв'язків між двома країнами, причому робив це на шкоду політичним відносинам. Хто може стати новим послом? Напевно, рішення у Кремлі вже ухвалене, але обставини вимагають дотримання якоїсь пристойності – щоб журналісти і політологи могли обговорити різні кандидатури. Особисто я пропоную кандидатуру Жириновського. Як вам Вольфович у такому статусі? Ну-ну, сміливіше висловлюймося у коментах!..
А ось Партія регіонів зі своїми кандидатурами вже визначилася. Віктор Янукович піде у Президенти, а Микола Азаров стане керівником його виборчого штабу. У свою чергу, Борис Колесников відповідатиме за креатив та ідеологію, а також займатиметься роботою виборчих штабів у східних областях країни.
Тим часом, лави регіоналів рідшають. На останньому засіданні політради партії Тараса Чорновола й Інну Богословську виключили із фракції ПР у парламенті (останню разом з Олександрою Кужель виключили також із партії). При цьому мандати у них забирати ніхто не буде. В усякому разі – поки. Такий ось жест доброї волі. А ось якщо ПР не вистачатиме цих двох-трьох голосів – звісно, мандати відберуть. Тут уже ніхто грати у демократію не буде.
Юлія Тимошенко, до речі, визнала на минулому тижні, що її головним суперником на президентських виборах буде Віктор Янукович. До цього, якщо мені пам'ять не зраджує, Юлія Володимирівна вважала за краще не оцінювати рейтинги інших потенційних кандидатів у Президенти. Можливо, щоб не робити їм зайвої реклами. Могла хіба що Ющенка копнути – але не за рейтинг, а за щось інше. Не можна ж, врешті-решт, копати за те, чого немає!..
Віктор Андрійович, звичайно, образився, що його не вважають серйозним суперником, і сказав, що боїться тиснути руки своїм політичним опонентам. Мовляв, потім пальців недорахуєшся.
Знову ми повертаємося до того, з чого почали. Боязнь недорахуватися пальців – вона ж чимось схожа зі «страхом кастрації» - є таке поняття у психоаналізі. Можливо, Президент боїться, що у руці Віктора Федоровича ховається гостре лезо, а Юлія Володимирівна стискає своєю мініатюрною долонькою дамський «браунінг». Хочете поговорити про це?..
Ой. Забув вам про чутки тижня розповісти. Кажуть, що замість Юрія Єханурова міністром оборони стане… Раїса Богатирьова.
Ну, не мені вам розповідати, хто Раїса Василівна за професією. А з іншого боку, чому ні? Он у Росії міністр оборони – колишній мебляр. Чим ми гірші, врешті-решт? До речі. В Іспанії навесні минулого року (не знаю, як зараз) міністром оборони працювала 37-річна пані. Причому на той момент вона була…
на останньому місяці вагітності.
Погодьтеся, допомога української колеги у цьому випадку була б їй дуже до речі :-)
Кохаймося!
Завжди ваш
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом