Так, друзі. Світ такий багатообразний, а Всесвіт – такий нескінченний, що інколи вийдеш на вулицю, сядеш навпочіпки, обхватиш голову руками і подумаєш: «дідько! адже ми – всього лише піщинки в океані всесвіту!..».
Ось. З цієї точки зору якісь парламентські сили, умовно позначені абревіатурами ПР і БЮТ, також піщинки. Ну, скільки вони існують? Менше десяти років. Що це в космічних масштабах? Та нічого! Нуль без палички. Як говорять хіміки, «сліди».
Що вже говорити про тривалість життя їхнього союзу, який так довго очікувався, що, за законом підлоти, був просто-таки приречений на невдачу?.. Просто смішний відрізок часу. Особливо, якщо міряти, як ми – тобто космічними масштабами.
Коротше. Весь минулий тиждень нас годували обіцянками майбутньої коаліції між Партією регіонів і Блоком Юлії Тимошенко. Представники обох політичних сил старанно вивергали з себе численні коментарі, анонси і обіцянки. Знову було витягнуто з небуття гасло про те, що Україну ділити не можна (пробачте, Україна що – торт?..). І саме тому коаліція ПР+БЮТ повинна була стати тією зв’язуючою віхою, тим об'єднувальним стрижнем, який…
Стоп. Аж самому смішно стало. Віхи, стрижні… Якийсь у нас фрейдизм виходить, а не політика. І все таки. Стрижні були. І потуги пов'язати ці стрижні в єдину мітлу (як у відомій притчі) також були. Але – не вдалося.
А чому, власне? А дідько їх знає! Ну, по-перше, як тільки ПРіБЮТ замаячив на горизонті зі всією серйозністю, президентські сили (включаючи його самого) активно заворушилися. Віктор Андрійович навіть виступив із зверненням, у якому закликав світову громадськість (от уже ця світова громадськість! Усі до неї апелюють, але ніхто не знає, як вона виглядає і де її шукати) не допустити в Україні державного перевороту. По-друге, в черговий раз зіграли свою роль непримиренні суперечності між ПР і БЮТ. І річ навіть не в тому, що договірні сторони не могли пробачити один одному колишніх епітетів – такі як «донецький бандит» або «газова злодійка». Просто… просто дуже різні вони. І, якщо закликати на допомогу діалектичну термінологію, одні є національною буржуазією, а інші є типовими компрадорами. Простіше кажучи, одні працюють на експорт, інші – на імпорт. І в цьому їм ніколи не зійтися – як Сходу і Заходу. Оскільки не можна дружити, якщо одні роблять, умовно кажучи, телевізори, а інші – пруть їх з-за кордону «втричі дешевше».
Тому особисто я не здивувався, коли прочитав на вихідних, що Янукович сказав як відрізав: «коаліції з БЮТ не буде», а Тимошенко, у свою чергу, звинуватила Федоровича в односторонньому виході з переговорного процесу.
Чим би міг обернутися цей союз? Давайте пофантазуємо. Ну, могли б прибрати зайвого кандидата на владу – тобто Ющенка. Хоча для цього навряд чи потрібно створювати коаліцію. Більш того: це зараз у Президента рейтинг 3%. А якби трапилося об'єднання БЮТ і ПР – можливо б і підріс трішки. А що? Піарники тут же поквапилися б і оголосили Віктора Андрійовича єдиним захисником прав і свобод громадян. Мовляв, «серцеві» і «блакитні» хочуть у вас забрати одноосібне право обирати Президента!.. Мабуть, уже згадана «світова громадськість» у цьому випадку знову зробила ставку на Ющенка. При всіх його «недоліках». І невідомо – помилилася б чи ні.
Що ще?.. Ага. Уряд, сформований за професійними якостями, підйом економіки і життєвого рівня… Свіжий переказ. Не сумніваюся, що у складі обох сил є професіонали (відмітьте, я не уточнюю – в якій саме області), але... люди не вміють домовлятися. Або не хочуть. Або – що ймовірніше – зуміли прорахувати всі ризики від створення коаліції і прийшли до висновку: не варта овчина вироблення. І тому нас таки чекають вибори Президента. Всенародні і прямі. На яких кожен піде в гордій самоті. І буде війна всіх проти всіх. І переможе найсильніший. Ну, або той, кого призначать сильним :-)
А ось кому реально не пощастило, так це Єханурову. Треба ж: потрапити під гарячу руку ПР і БЮТ, які на той момент щосили були захоплені коаліційним діалогом! І таки потрапив. 363 голоси «за» – це пристойно. У кулуарах відставку Єханурова тут же охрестили «першою пробою пера» нових союзників, але що з цього союзу в результаті вийшло, ми вже знаємо. А тим часом в.о. міністра оборони став якийсь Іващенко – колишній інженер космодрому «Байконур». Мда...
Відмітилася Рада і ухваленням у першому читанні законопроекту, який передбачає, що володарі паспортів двох держав повинні будуть позбавлятися громадянства України. Таким особам загрожує великий штраф або тюремне ув’язнення. Мені, до речі, один знайомий нардеп розповідав, що в парламенті дві третини депутатів мають по два і більше паспортів. Цікаво, їх також посадять?..
Ющенко, як завжди, порадував: «Я виключно оптимістичний політик, я переконаний, що нація, яку ми сьогодні мило, приємно називаємо українською, це не свинопаси, повірте, це нація, яка народить козаків».
Ух. Дайте видихнути. Ні, ну з молдаванинами він уже зганьбився. Тепер ось прийшла черга свинопасів. І чим йому свинопаси не догодили? Адже вони охороняють (пасуть!..) тварин, які дають цінний з погляду українського націоналізму продукт, а саме - свиняче сало!.. І що тепер? Усе, гаплик вітчизняному свиноводству? Підтримуватимемо бразильський імпорт? Обурлива обмовка!.. Чекаємо, чекаємо реакції українських свинарів. Напевно у нас повинна бути яка-небудь асоціація цих діячів. Профспілка, на гірший кінець. А то, бачите, і молдавани йому не такі, і свинопаси. Так скоро він перемкнеться на шахтарів, сталеварів і операторів верстатів з числовим програмним управлінням. Хто ж в країні-то залишиться? Вагітні козачки? Мда...
Після такої ось витонченої словесності вже не дивуєшся заявам Президента про те, що борг «Газпрому» виплатять… свіжонадрукованими грошима. Мовою економістів це називається додатковою емісією гривні. Про це Ющенко сказав на нараді РНБО. Сказав, не подумавши – і вже ввечері його представник Соколовський на шоу у Шустера старанно відбивав наїзди, переконуючи присутніх, що ні про яку емісію гривні не може бути і мови і що Президент мав на увазі зовсім інше. У результаті численні правдолюби трохи нам'яли Соколовському боки...
І найстрашніше. Freedom House опублікувала черговий рейтинг свободи преси в світі. Україна опустилася в рейтингу в порівнянні з минулим роком — з 110-го на 115-е місце. У рейтингу-2009 ми ділимо своє місце з Кувейтом і Мексикою. Характерно, що вище за нас оцінюють свободу преси в Нігерії, а також у бідних країнах світу — на Гаїті і в Гондурасі.
Так-так, це не друкарська помилка. Точно. Гондурас крутіший за Україну. А нам залишається тільки вірити, що з часом ми їх переженемо. І всіх решта також!
Кохаймося!
Завжди ваш
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом