Україна у разі ухвалення нової Конституції, підготовленої Партією регіонів і БЮТ, стає парламентською республікою, в якій вплив Президента розповсюджується на зовнішню політику, силові структури і ряд колективних регулюючих органів. Про це свідчить проект Конституції, опублікований у четвер на сайті газети «Дзеркало тижня».
Президент України, згідно проекту, обирається у Верховній Раді в останній тиждень вересня п'ятого року повноважень президента. Для обрання президента потрібно 2/3 голосів від конституційного складу парламенту (300 депутатів з 450), - повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Президент, згідно проекту, забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Він також представляє Україну в міжнародних відносинах, укладає міжнародні договори держави.
Президент залишається Верховним Головнокомандуючим і призначає за поданням міністра оборони начальника Генштабу і командуючих родів військ, вносить до парламенту для призначення кандидатури генерального прокурора, міністра оборони і міністра закордонних справ, глави Нацбанку (відноситься до поточного скликання Верховної Ради), глави судової адміністрації. Президент також самостійно призначає керівництво СБУ, Служби зовнішньої розвідки і Прикордонної служби.
Він також очолює Раду національної безпеки і оборони України, повноваження якого, проте, суттєво обмежуються. Так, Рада збирається виключно у разі потреби введення надзвичайного і військового стану, виникнення стихійного лиха, техногенної або екологічної катастрофи, загрози державній незалежності і територіальній цілісності держави.
Проектом вводяться двотурові вибори до парламенту. Згідно запропонованій схемі, до другого туру виходять дві партії, що набрали найбільше голосів виборців. Переможець другого туру отримує 226 голосів депутатів, інші 224 голоси діляться між рештою партій, що подолали 3-х процентний бар'єр.
Другий тур не проводиться у випадку, якщо партія отримала право на 226 депутатів за підсумками першого туру.
Партія-переможець отримує право формувати уряд. Кабінет Міністрів крім наявних повноважень отримує право призначати глав місцевих держадміністрацій, які, проте, мають лише контрольні функції.
Парламентська опозиція отримує право призначити першого заступника голови Верховної Ради, голів комітетів з бюджету, регламенту, свободи слова і ЗМІ і ряду інших, голову знову організованої постійної слідчої комісії Верховної Ради, Уповноваженого з прав людини, Рахункової палати і частини колегіальних регулюючих органів.
Виконавча влада в містах, районах і областях належить виконкомам місцевих рад, які обираються за пропорційною системою. При цьому зберігаються прямі вибори мерів міст, керівників сіл і селищ.
Проектом вводиться жорсткий імперативний мандат як для депутатів парламенту, так і для депутатів місцевих рад. Вони можуть бути позбавлені мандатів у результаті рішення керівного органу партії за дії, що суперечать програмі партії. При цьому рішення про позбавлення мандата депутата Верховної Ради оскарженню не підлягає.
Значним змінам піддалися повноваження правоохоронних органів і порядок обрання суддів. Право на дізнання і досудове слідство аж до передачі до суду кримінальних справ отримують Прокуратура, МВС, Податкова служба, Митна служба, СБУ, Рахункова палата, КРУ Мінфіну і постійна слідча комісія Верховної Ради. При цьому Прокуратура веде дізнання і досудове слідство тільки відносно до народних депутатів, суддів і слідчих.
Право створення і ліквідація судів переходить до Державної судової адміністрації. Судді місцевих судів обираються населенням, при цьому, згідно документу, порядок обрання визначається окремим законом.
Згідно перехідним положенням, наступні вибори парламенту і органів місцевого самоврядування проводяться в останню неділю восьмого місяця п'ятого року повноважень президента, обраного за цією Конституцією, тобто восени 2014 року.
