Учора, в столичному концерт-холі «FREEДОМ», напередодні професійного свята і вперше за всю історію «демократичної» преси, українські і зарубіжні журналісти зібралися разом на «вечір без політики і політиків».
Автором ідеї і організатором масштабного прес-паті виступила команда благодійного Фонду «Єдиний світ».
На початку вечора до журналістів з вітальним словом звернувся глава правління Фонду Едуард Прутник.
«Ми часто зустрічаємося, часто спілкуємося, але саме сьогодні хотілося б покласти початок нашим щорічним зустрічам. Історично склалося, що засоби масової інформації – це «четверта влада» і те, як виконуватиметься ця місія, залежить від тих, хто працює в ЗМІ», - зокрема, сказав він.
Прутник розповів, що формат зустрічі спочатку передбачався як «вечір без політики і політиків».
«Це привід, щоб обговорити у вузькому колі викликані кризою насущні проблеми, які стоять сьогодні перед галуззю. Проблеми, які викликані можливою зміною політичних конфігурацій», - пояснив він.
Глава правління Фонду підкреслив, що незалежно від будь-якої ситуації, що відбуватиметься в Україні, важливо «не допустити зникнення слів «демократія» і «свобода слова».
«Ви (журналісти – ред.) є «провідниками» демократії і свобод в країні. Про це і поговоримо між собою – ніякої трибуни, ніяких помпезних промов. Просто відпочиваємо, веселимося, відзначаємо День журналіста», - підсумував Прутник.
Культурна програма заходу, «тамадою» якого став віртуозний жартівник Дмитро Чекалкін, включала і церемонію нагородження особливо видатних «акул пера і акробатів слова».
До речі, приємно здивував креативний підхід організаторів до «зовнішності» премій. Так, наприклад, спеціальну відзнаку «Знаряддя антиджинсове» - симпатичну бейсбольну біту – для протидії посяганню на незалежну редакційну політику отримав заступник головного редактора районної газети «Вісті Борзнянщини» Михайло Москаленко.
«Засіб металевий для захисту світлих думок» - чарівні каски, на одній з яких, з чуток, реальне золоте напилення, були вручені коментатору дирекції інформаційних програм російського Першого каналу Олександру Лук’яненку, який спеціально приїхав на свято з Єгипту, а також заступнику голови правління інформаційного віщання ЗАТ «ММЦ-СТБ» Олексію Мустафіну.
Спеціальну відзнаку «Сорочка-вишиванка броньована» для захисту від владних посягань, за непохитність позиції і відданість професії отримала генеральний директор дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії Вікторія Шилова.
Звертаючись зі сцени до журналістів, Прутник звернув їхню увагу на те, що «премії не зовсім звичайні».
«Вони мають певну підоснову в тему громадянського суспільства, яку наш Фонд підняв взимку цього року. І хотілося б, щоб разом з нами, ви почали її обговорювати і спільними зусиллями ми змогли б у нашій країні захистити і свободу слова, і демократію», - зазначив він.
Після церемонії нагородження, яку «розбавляли» виступами не дуже відомих і вже «маститих» «зірок» українського шоу-бізнесу, серед яких були чарівна Катерина Бужинська, що буквально «підірвала» зал своєю появою, Олексій Луна, Віктор Павлик, Олександр Пономарьов, група «Чотири королі», в центр залу вивезли величезний торт і оголосили танці.
Але перед цим Прутник попросив у гостей вечора ще буквально пару хвилин для того, щоб представити друзів, силами яких здійснювалася організація свята.
«Я просто зобов'язаний подякувати своїй близькій подрузі Валентині Басовській і близькому другу Ігорю Чабану за креативні ідеї і допомогу в організації свята», - сказав він.
У свою чергу, Ігор Чабан в ексклюзивному інтерв'ю ForUm’y признався, що ідея цього грандіозного заходу «прийшла як завжди просто – сумбурно».
«Ні в якого заходу не буває єдиного ініціатора, просто в якийсь момент якась ідея приходить у голову декільком людям одночасно і потім її реалізовують разом. Хтось є «двигуном», хтось кермом», - сказав він.
До речі, як вдалося з'ясувати ForUm’y, незвичайні премії – якраз креатив Чабана.
«Усе, що сьогодні дарувалося по життю функціонально, наступного разу будуть інші нагороди. Я не говорю, що буде золотий автомат Калашникова, але можливо буде велосипед», - сказав він і додав: «Найголовніше завдання – зробити так, щоб весело було всім, тому всі відзнаки – це не призи. Це дійсно відзнаки для того, щоб усім запам'яталося».
За твердженням Чабана, для того, щоб усе вийшло, потрібно «будь-яке свято, насамперед, робити для себе».
«І коли вам сподобається те, що ви зробили для себе, тоді це однозначно сподобається всім оточуючим. Любіть себе і ставтеся до всіх так, як ви хотіли б, щоб ставилися до вас. Усе решта прикладеться», - підсумував він.
Що ж, абсолютно справедливі слова, свято дійсно вдалося. Декілька годин легкого невимушеного спілкування в атмосфері повного взаєморозуміння і теплоти, безумовно, додали оптимізму і, можливо, пом'якшили горезвісну «цинічність» медійників.
І, дійсно, як сказав Прутник, «часи не вибирають, у них живуть і перемагають». Усе залежить від нас самих – життя, яке ми проживаємо і справа, якій служимо все життя.
Лєра Нєжина
