З недавніх пір, особливо після недільних визнань голови ПР Віктора Януковича про «таємні відносини» з БЮТ і його лідером, прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, громадськість занурилася в чергові роздуми на тему «політичного тоталізатора». А саме – бути «любові» між двома мега-фракціями в широкому сенсі цього слова чи не бути.
На думку політолога, президента соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, поки переговори на цю тему йдуть таємно – «з них нічого не вийде». Про це і багато чого іншого він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
- Вікторе Сергійовичу, нарешті Віктор Янукович публічно признався, що ПР веде активні переговори з БЮТ. Як Ви думаєте, про що це свідчить?
- Це свідчить про низку речей. Перше, що у сьогоднішніх великих політичних сил немає грошей на виборчу кампанію. Друге, ніхто не впевнений у своїй перемозі. Третє, внутрішні конфлікти. Все-таки той факт, що конфлікт між групою «Росукренерго», продавцями газу і промисловцями, які його купують, нікуди не подівся. Він там не просто особистісний, а економічний: хто ким керуватиме – чи продавці газу його споживачами, чи навпаки.
Крім того, незрозуміла ситуація з Луганськом. Я не думаю, що Тихонов був правий у своєму бажанні відкрито виступити в конфлікті, причому з такого дивного питання, як футбол. Я вважаю, за цим ховається бажання Луганська мінімізувати свої політичні ризики. У нього немає свого представництва – партії і лідера, і якщо Янукович не стає Президентом, вони випадають з політики. Ось що ховається за цими футбольними конфліктами.
Але не потрібно забувати, що вибори не приведуть до вирішення проблем Конституції, країни і, особливо, кризи - вона в самому розпалі. Ми почнемо виходити з кризи тільки в 2010 році. Значить, будь-хто, хто стає Президентом, «згорає» в два рази швидше, ніж Ющенко.
- Говорять, що на вихідних Янукович провів таємну зустріч з Тимошенко, на якій обговорювалося питання змін до Конституції і розділ влади між БЮТ і ПР. Нібито вони до цих пір не відмовилися від ідеї укласти «політичний брак» на багато років вперед. Чи вдасться їм домовитися?
- Поки переговори йдуть таємно, не публічно, за участю партійних активів – з них нічого не вийде. Ніхто не може гарантувати як щасливе закінчення переговорного процесу і укладення договору, так і його виконання, крім як публічність і визнання необхідності такого союзу всіма активістами партій і з одного, і з іншого боку.
Українцям не треба винаходити велосипед. Проблема переговорів двох політичних сил, які завжди були супротивниками, в політології дуже стара. Але вона вирішується тільки таким чином, як я сказав – публічність і мінімальний консенсус партійних еліт. Усе.
- Чи варто чекати, що парламентарії нинішнього скликання змінять Основний закон?
- Для цього ж треба два скликання. Принаймні, буде дуже неприємно, якщо одне скликання почне цей процес, а інше раптом передумає. Тому треба, насправді, вирішувати – йдуть вони до кінця чи ні і заради чого.
Крім того, дуже важливий час. Цей союз не потрібний вічно ні нам, ні ПР, ні БЮТ, ні Януковичу, ні Тимошенко. Він нам необхідний для створення декількох спокійних років стабільності, що дозволяють владі і бізнесу в Україні за рахунок міжнародних фінансових, політичних інститутів швиденько рятувати економіку. Олігархи повинні чітко зрозуміти, що хоч би на декілька років вони зобов'язані націоналізувати свої інтереси. Якщо виживе українська держава – виживуть і вони, не виживе держава – те ж буде і з ними. Усе дуже просто. До кризи такої дилеми не було, а зараз є. Тому вони повинні трохи стати патріотами, щоб зберегти високий відсоток своїх капіталів.
- Вікторе Сергійовичу, депутати до цих пір не призначили дату президентських виборів? Чому тягнуть?
- З тієї ж причини – через альтернативне рішення питання. Якщо буде укладений публічний договір між двома найбільшими політичними силами, немає необхідності в оголошенні виборів. Якщо після змін Конституції вибори Президента будуть у парламенті, то що тоді дає точна дата нібито загальнонаціональних виборів? Вона тоді спокушатиме одну з політичних сил зірвати переговори. Ні БЮТ, ні ПР не хоче потрапляти «в розтяжку» між двома альтернативами.
Але якщо переговори про договір і зміни Конституції двох політичних сил будуть затягнуті до останньої хвилини - початку виборчої кампанії, то це вже буде не виборча кампанія, а «російська рулетка», в якій може виграти хто завгодно. Особливо буде несподіваною поява третьої особи з найдивовижнішими голосами, тому що населення буде дуже сильно дезорієнтовано.
- Багато політиків говорять про те, що після президентських нас чекають дострокові парламентські вибори. Якщо ПР і БЮТ не домовляться, наскільки це вірогідно?
- Досвід переговорів може бути збережений двома політичними силами, які матимуть перші місця. Потрібно відмовитися від принципу, що переможцеві дістається все. Якщо це буде зроблено, то на другий же день після інавгурації новий Президент може вступати в новий переговорний процес з другою політичною силою. Тоді знову постане питання про конституційність, розділ повноважень, облік економічних інтересів і так далі. Такий шлях також є. Він би сильно здивував Східну і Західну Європу тим, що замість переділу власності, з'ясування відносин раптом несподівано новий Президент, не важливо, хто це буде, раптом знову пропонує сідати за стіл переговорів і встановити правила гри через кризу.
- Віктор Балога заявив, що однією з причин його відходу від Ющенка – бажання Віктора Андрійовича балотуватися на другий термін. У Президента вже абсолютно ніхто не вірить?
- Не треба міряти все одним роком. Ющенку всього 55 років. Насправді, йому потрібні вибори тільки для того, щоб потім взагалі залишитися в політиці. Якщо він не йтиме на них, то, дійсно, може загубитися. Потім будуть потрібні роки для відновлення іміджу і популярності. Це, по-перше.
По-друге, він же вважає, що у нього кампанія буде ідеологічна. У цій ситуації для нього не такі важливі відсотки. Йому важливо підтвердити якісь принципові речі націонал-демократичного характеру – боротьба з комуністичною системою, Голодомор, трагічна роль Трипільської культури в житті України. До речі, він говорить багато правильних речей, але як художник-абстракціоніст не замислюється про те, як це передати «глядачеві». Виглядає так: ось я геній, а те, що я намалював, коштує дуже великі гроші, ви повинні захоплюватися. А де ті політологи, які б займалися сурдоперекладом того, що говорить Ющенко?! Таких практично немає.
- Тобто, через декілька років ми ще дізнаємося про Ющенка?
- Обов'язково. Це добре і правильно. Хай нікуди не зникають Кравчук, Кучма і Ющенко – нехай вони потім беруться за руки і роблять якийсь комітет колишніх президентів. Усе, що накопичено в Україні, не повинно зникати.
- Вікторе Сергійовичу, що змінить прихід Віри Ульянченко в Секретаріат Президента?
- Треба придивлятися до Віри Ульянченко. Мені здається, вона сильно змінилася. У неї високий рівень амбіцій. Крім того, не зовсім зрозуміло, чи є у неї якийсь свій політичний план. Я не почув жодного слова, яке б натякало на це. Правда, можливо, тут потрібний сурдоперекладач, як це прийнято в Секретаріаті?!
- А відносини з парламентом і урядом зміняться?
- Ні, у жодному випадку. Ненависть до Кабміну і особиста ненависть до Тимошенко – це перша умова лояльності.
У тому то й справа, що, з одного боку, Ющенко – носій правильних націонал-демократичних цінностей, а з іншого – ненавидить парламент, Кабмін, Тимошенко і нехтує Януковичем, що останній дуже тонко відчуває.
- Давайте поговоримо ще про міжнародні проблеми. Після переговорів Тимошенко і Путіна, що відбулися в п'ятницю в Астані, експерти заговорили про те, що «температура» українсько-російських газових відносин знову підвищується, і що вони погіршуватимуться. Чи це так?
- Так, вони погіршуватимуться, тому що відносини Росії і Європи також псуватимуться. Це буде паралельний процес. Якщо та «газова війна» була зв'язана Україною і Росією, хоча Україні вдалося втягнути в неї ЄС, і все закінчилося брюссельськими деклараціями, то зараз ситуація гірша. У зв'язку з кризою зменшується споживання газу, і Росія по відношенню до України знаходиться також у дуже важкому становищі. Тобто, з одного боку в України немає грошей, щоб купити газ, а з іншого – Путін - достатньо прагматична людина, який розуміє, що йому цей газ також нікуди продати. Цей газ Європа не бере. У Путіна своє завдання: як підняти постачання газу, що різко впали. Він зараз не може диктувати свої умови Україні.
- А Путін велів усім не втручатися у відносини Росії і України. Його послухають?
- Ні, звичайно. Якщо впав продаж газу до Європи – хіба це показник сили? Тому не послухають. Багато що залежить від того, що він запропонує Україні й іншим країнам СНД. Путіну вже давно треба «поховати» концепцію СНД і вибудовувати двосторонні відносини з кожною країною. Але це великий шматок роботи, який російські дипломати лінуються робити.
Хоча, можливо, ці слова Путіна означають дуже серйозну ревізію всіх відносин. Кремль повинен вирішити для себе, який же алгоритм відносин він вибирає - зараз говорити про шантаж Путіну не з руки. Давайте почекаємо пару місяців. До речі, треба віддати належне тактовності Тимошенко, яка не показує, що у Кремля є якісь проблеми з газом і з нафтою. Вона терпляче вислуховує всі побажання Росії, знаючи, що Путіну нікуди діватися – він все одно дасть цей газ.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
