Такого скандалу у нас давненько не траплялося. Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко, будучи в стані алкогольного сп'яніння, учинив бійку в німецькому аеропорту. Першими про це повідомили місцеві ЗМІ, потім прийшло офіційне підтвердження від німецьких властей.
Подробиці скандалу вражають уяву. Спочатку кумир українських логопедів і його 19-річний син напилися «в хлюща». Після цього командир літака відмовився прийняти п'яничок на борт. Ображені до глибини душі міністр і син міністра почали лаятися і кидати в стюардес мобільними телефонами (нове слово в науці і техніці). Патруль не змусив себе довго чекати. Зав'язалася бійка, в якій Луценко, що розмахував дипломатичним паспортом, як повідомляється, поранив (!) чотирьох поліцейських. Зрештою баламутів усе ж таки вдалося доставити до дільниці.
Там сина Луценко змусили «дихнути» і прилад показав цілих три промілле. Це ж треба так наквакатися!.. Скільки було алкоголю в крові самого міністра, ми не дізнаємося, оскільки його врятував той самий дипломатичний паспорт. Примітно, що як повідомили в поліції Франкфурту-на-Майні, Юрій Віталійович у процесі затримання не соромився в образливих виразах. Наприклад, німецьких поліцейських він назвав «нацистськими свиньми».
Усе-таки шкода, що нинішні німці – народ надзвичайно толерантний. Треба було навалити хамові. До речі, і Луценку такий розвиток подій був би тільки на руку – дивіться, мовляв, які німці нехороші, побили мене в аеропорту!.. А зараз нас чекає... ні, навіть не дипломатичний скандал – дуже дрібний і незначний головний український міліціонер для німецьких властей. Просто чергова ганьба. Не звикати.
Цікаво, що в МВС, а також у депутатській групі «Народна самооборона» факт п'яного бешкету Луценка спростували. Не було, мовляв, такого – це все підступи Партії регіонів, рука Москви і всесвітня масонська змова. Цікаво, що сам «винуватець урочистості» до цих пір (адже інцидент стався аж 4 травня!..) ніяк не прокоментував своїх дій. Мабуть, відновлює витрачене в боротьбі з німецькими жандармами здоров'я.
І все таки. З Луценком потрібно щось робити. Може, примусово закодувати? Разом з сином? Усю, так би мовити, сімейку. Або вислати до Німеччини на виправні роботи – нехай замітає вулиці Франкфурту. Ющенко, до речі, вже доручив Тимошенко розібратися з поведінкою її підлеглого. Сам він, мабуть, уже забув, як водив «Мерседес» після пари-трійки чарок.
Змінимо тему. Найщасливішим депутатом Верховної Ради минулого тижня став Рінат Ахметов. Улюблене дітище Ріната Леонідовича – донецький «Шахтар» у сумі двох зустрічей обіграв київське «Динамо» і вийшов у фінал Кубка УЄФА. Видний «регіонал» втік із стадіону на 46-ій хвилині, не витримавши нервової напруги. Але у результаті його команда перемогла і тепер у фіналі турніру поміряється силами з німецьким (знову німці!..) «Вердером».
Юлія Тимошенко на тижні здивувала багатьох, зрадивши звичному іміджу «пані з косою». Косу Юлія Володимирівна розплела і прийшла на засідання Кабміну з пучком прямого волосся, заколеного на потилиці. Втім, наступного дня Тимошенко знову з'явилася на людях з косою. Мабуть, це була якась пробна куля прем'єрських іміджмейкерів.
«Ти не український моряк, якщо не побував у полоні в сомалійських піратів». І це навіть не анекдот – це бувальщина. Ще не забута епопея із захопленням і звільненням «Фаїни», як пірати захопили ще два судна з українцями на борту – «Аріану» і «Марафон» (24 і 8 українських моряків відповідно). Що робить Держава Україна для їх звільнення? – запитаєте, мабуть, ви. «Нічого», - відповість вам автор цих рядків і додасть: «Нічого, крім порожнього базікання». Такий висновок я зробив, проглянувши десятки інформаційних повідомлень по цій темі, ознайомившись з пачкою заяв МЗС України й інших громадян, і, які мають відношення до морських перевезень, так і абсолютно не уявляють собі, що це таке і з чим їх їдять (таких було значно більше). Загалом, знову нам належить сподіватися на провидіння, випадок, щасливу зірку і прихильність богів. Досвід показує, що все вищеперераховане може надати морякам реальнішу допомогу, ніж ВМС України, СБУ, спецслужби і тому подібне.
19-річну біженку з Росії Ганну Плосконосову зобов'язали виплатити Державі Україна штраф у розмірі 204 гривень (!) за те, що під час першотравневої демонстрації в Харкові вона прокричала гасло «Ющенка, геть!». Суд порахував, що росіянка порушила «порядок зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій». А суддя Світлана Муратова в своєму рішенні написала, що гасло «Ющенка, геть!» є – увага, гурмани! - «антигромадським» і «принижує честь і гідність чинного Президента України».
Як вам тема? Я особисто сміявся до сліз. Особливо, коли дізнався, що Муратова була призначена на посаду судді президентським указом (ось вам і подяка!). А ще згадалося, як за часів «помаранчевої революції» нинішні можновладці і їхні тодішні «прихильники» без втоми скандували на численних майданах «Кучму геть!». І, нарешті, найсмішніше – кодекс про адміністративні правопорушення з тих пір не змінився. В усякому разі, в тій його частині, яка стосується вуличних ходів і мітингів. Ви випадково не знаєте, можливо кого з «героїв» Майдану-2004 оштрафували за приниження честі і достоїнства президента (на той момент) Кучми? Наприклад, бабу Параску?.. Ось, і мені такі випадки не відомі. Є думка, що їх взагалі не було. Так хто ж у нас тут найтолерантніший, найдемократичніший, найволелюбніший, га, Вікторе Андрійовичу?..
І найголовніше – наприкінці. 9 травня країна відзначила 64-у річницю Великої Перемоги. Шкода ось тільки, що справжній парад на честь Дня Перемоги пройшов лише в одному місті. І це місто – не Київ (скромний хід по Хрещатику вже ніяк не тягнув на парад), а Севастополь. Парад ветеранів і військовослужбовців Чорноморського флоту Росії (а також ВМС України) зібрав десятки тисяч глядачів. Люди, вишикувавшись уздовж центральних вулиць Севастополя, вітали ветеранів і дарували їм квіти. Всюди можна було спостерігати Георгіївські стрічки, радянські прапори і російські триколори.
А тим часом у столиці ветерани битих півтори години чекали під пекучим сонцем Ющенка, поки той покладав квіти до пам'ятника Невідомому солдату. Уже виступаючи, Гарант спантеличив багатьох, привітавши всіх з 65-ю (а не з 64-ою) річницею Перемоги. Цього року Президент не зважився прямо говорити про «славетні» діяння УПА в роки війни, лише завуальовано закликав «переглянути підсумки історії». А ще Ющенко наполегливо називав Велику Вітчизняну війну «другою світовою».
Усе правильно. Це для нього вона – друга світова. А для нас з вами – Велика Вітчизняна.
Кохаймося!
Завжди ваш
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом