Писаренко: «Газові війни» з часом відійдуть в історію

Сьогодні Конституційний Суд України у формі усного слухання приступить до розгляду справи за поданням Віктора Ющенка про відповідність Конституції постанови ВРУ щодо призначення чергових виборів Президента України на 25 жовтня цього року. Саме від цього рішення залежить, скільки ще Віктор Андрійович просидить у своєму кріслі. Щоправда, багато політиків запевняють, що КСУ не має права встановлювати дату проведення президентських виборів. «А це означає, що його рішення не може впливати на перенесення дати цих виборів. Як юрист я схильний прогнозувати, що КСУ у рамках своїх повноважень не зможе визначити іншу дату проведення виборів», - стверджує народний депутат із БЮТ Валерій Писаренко. Про це та іншеу він розповів в інтерв'ю ForUm’у.

- Валерію Володимировичу, сьогодні прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко братиме участь у міжурядових переговорах у Москві. Чого варто очікувати від цього візиту?

- Як і завжди, ми очікуємо, що поїздка прем'єр-міністра буде успішною і що будуть усунені всі шорсткості, які останнім часом виникають чи штучно створюються на тлі відносин України і Росії.

Я очікую, що остаточно будуть вирішені питання щодо об'ємів поставок газу, щоб Україна могла отримувати саме той об'єм, який вона сьогодні здатна споживати. Крім того, з Росією мають бути обговорені принципи подальшого використання газотранспортної системи. Я думаю, якщо ці шорсткості будуть прибрані, то найближчим часом навряд чи виникатимуть якісь загострення на цьому зовнішньополітичному полі.

- Експерти кажуть, що наміри України скоротити закупівлі газу можуть не сподобатися «старшому брату».

- Для Росії як для нашого партнера теж невигідно, щоб Україна була у стані постійного дефолту у тих чи інших відносинах. Тому я вважаю, що і в питанні операцій з газом Росія хоче бачити в Україні надійного партнера в усіх напрямах.

Я схильний вважати, що Росія піде назустріч Україні, як це було зроблено і на зимових переговорах, і скоротить об'єми закупівель газу.

- Зимова «газова війна» з Росією сьогодні може агукнутися?

- Зимова «газова війна» була не між прем'єр-міністрами України і Росії. Вона була спровокована іншими політиками. Тільки виключно через вплив і політичні можливості Юлії Володимирівни ця «газова війна» була закінчена. Тому я не думаю, що зараз варто чекати якихось загострень і воєн.

Мені здається, що «газові війни» у нас з часом відійдуть в історію.

- Зараз український політикум щосили обговорює тему виникнення у парламенті після травневих свят коаліції між БЮТ і ПР. Тобто переговори у розпалі?

- Поки це повідомлення винятково засобів масової інформації. На сьогоднішній день можна констатувати тільки одне: пропозиція щодо створення коаліції з усіх політичних сил залишається у силі, у тому числі й для Партії регіонів. Ця пропозиція прозвучала із вуст прем'єр-міністра ще наприкінці минулого року. Тому сьогодні, якщо ПР відповість на неї своєю згодою, я не бачу проблем, щоб ця політична команда підсилила сьогоднішню коаліцію у парламенті.

- Але кажуть, що у вас камінь спотикання – зміни до Конституції, зокрема, щодо виборів Президента.

- Кажуть різне, але робити відповідальні заяви може тільки та людина, яка ухвалює рішення або бере участь у якихось заходах, присвячених здійсненню цих процесів. Сьогодні вони ще не відбуваються.

Більше того, я б зважився говорити про внесення змін до Конституції тільки тоді, коли відповідні зміни були б подані до парламенту. Сьогодні їх у ВРУ немає. Тому рано обговорювати ті плітки, які мусуються у пресі.

- Ваш колега, віце-спікер ВРУ Микола Томенко, вважає, що переговори між БЮТ і ПР закінчаться виборами. Наскільки можливий такий варіант розвитку подій?

- Рано чи пізно все це закінчиться виборами. Просто, знову ж таки, ми залишаємося прихильниками тієї ідеї, що всі вибори в Україні на цьому етапі повинні бути черговими, тому що на сьогоднішній день було б згубно залишати країну без тієї чи іншої гілки влади. Якщо говорити про дострокові парламентські вибори, то у підвішеному стані опиниться не тільки ВРУ, але і Кабінет міністрів, тим паче, що у нас на носі - президентська кампанія.

Я вважаю, що поки що «вітер» дострокових парламентських виборів «не дує», а наступного року після того, як буде новий Президент і нова політична ситуація, – буде видно.

- До речі, про президентські вибори. КСУ має намір розглянути подання Ющенка щодо дати цих виборів - 25 жовтня поточного року. Як Ви думаєте, чи може він ухвалити рішення, що парламент проголосував за неконституційну постанову?

- Зараз було б некоректно говорити про результати розгляду КСУ конкретного рішення.

Я б тільки хотів звернути увагу, що парламент у цьому питанні керувався виключно повноваженнями, передбаченими Основним Законом. Через це, принаймні, для мене, залишається очевидним той факт, що КСУ не має повноважень встановлювати дату проведення президентських виборів. А це означає, що його рішення не може впливати на перенесення дати цих виборів. Як юрист я схильний прогнозувати, що КСУ у рамках своїх повноважень не зможе визначити іншу дату проведення виборів.

- А Ющенко може вплинути на рішення КСУ?

- Мені здається, що Ющенко вже навряд чи зможе на щось вплинути до закінчення його перебування на посаді Президента України.

- Лідер фракції Блоку Литвина Ігор Шаров заявив, що найкраща форма правління для України виглядає так: Володимир Литвин – Президент, Арсеній Яценюк – голова ВРУ, Юлія Тимошенко – прем'єр-міністр. Ви як вважаєте?

- Можливо, це було б і добре. Але мені здається, що Володимир Михайлович сьогодні дуже успішно реалізує свої функції голови ВРУ. Ми не бачили Литвина – Президента, а бачили тільки Литвина – спікера парламенту.

Загалом такі прогнози навряд чи сьогодні відповідають соціологічним дослідженням.

- Валерію Володимировичу, колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський каже, що в Україні – найбагатший парламент, якщо виходити із середніх статків його депутатів. Чи потрібно нам якось міняти ситуацію, враховуючи появу подібних заяв?

- Мені важко судити, за яким принципом пан Кваснєвський зробив таку оцінку українським депутатам і їхнім фінансовим можливостям. Тим більше, що ні зарплати, ні соціальне забезпечення українських парламентаріїв сьогодні не відповідає рівню депутатів європейських парламентів. Для порівняння: українська делегація Ради Європи, яка складається із представників нашого парламенту, забезпечується втричі менше, ніж делегації наших сусідніх республік – тієї ж Польщі, Румунії, Угорщини і так далі.

Звичайно, не можна не помічати, що в українському парламенті є забезпечені люди, які займають певні місця у тому ж рейтингу журналу «Форбс». Але такі ж люди є і в інших парламентах Європи. Тому навряд чи це може бути підставою для пана Кваснєвського, щоб ображатися через це на Україну.