У день народження Володимира Ілліча Леніна президент України Віктор Андрійович Ющенко дав велику прес-конференцію. Цінителі президентської творчості такі дні завжди чекають з нетерпінням, бо знають: гарний настрій їм буде гарантовано. Але цього разу глава держави дещо розчарував своїх «шанувальників» - звичних «перлів» майже не було.

Віктор Андрійович довго і нудно говорив про те, як він розганятиме Верховну Раду у разі, якщо Конституційний суд прийме рішення про незаконність формування нинішнього уряду. На думку президента, після «додавання» у коаліцію Блоку Литвина мало було б відбутися повторне голосування щодо кандидатури Юлії Тимошенко на посаду прем'єр-міністра, чого, як всі ми знаємо, не послідувало.

А ще Ющенко сказав, що Україна не відновлюватиме візовий режим для громадян Європейського Союзу. Президент запевняв журналістів, що з моменту скасування віз (2005 рік) до України щорічно приїжджає у 2,7 рази більше туристів, ніж раніше. «Ми виграли від цього сотні мільйонів доларів, хоча на поверхню це виглядає асиметрією», – туманно пояснив Ющенко економічну вигоду від спрощення режиму.

А мені чомусь тут же згадалися перекладні статті із зарубіжної преси, у яких Україну порівнювали з Таїландом. Причому зарубіжні журналісти дійшли висновку, що наша країна – вигідніша. У плані секс-туризму, природно. Якому-небудь німцю чи французу набагато простіше (і найголовніше – дешевше!) злітати у цій справі до Києва, ніж витрачати «неабияку» суму на вояж до чарівних тайок. Отже сотні мільйонів доларів, про які говорив Ющенко, в Україні, можливо, і осіли. Але навряд чи від цього виграв державний бюджет.

Нарешті, на цій же прес-конференції Віктор Андрійович визнав, що він – невдалий жартівник. Так-так, це про ту знамениту фразу – «ну, ти прямо як молдаван». Її президент кинув на одній із нарад. Вибухнув скандал. Молдавська діаспора зажадала вибачень. А журналіст СТБ у числі інших питань попросив прокоментувати і цю ситуацію.

Ющенко хотів було «з'їхати з базару», довго відповідаючи на інші запитання. Представник преси, проте, повторив питання про «молдаван». «А ви це бачили?» - перепитав гарант. «Звичайно, це був сюжет нашого телеканалу!». «Це був невдалий жарт», - відповів, врешті-решт, Ющенко і дав зрозуміти, що це питання виїденого яйця не варте. Хоча особисто я на місці молдавського посла викликав би президента на дуель. Все-таки шкода, що в наш час цей середньовічний звичай поступився місцем усіляким там судовим позовам.

Якщо Віктор Андрійович виступав, так би мовити, у розмовному жанрі, то не так давно глава СБУ Валентин Наливайченко, який нещодавно позбавився приставки в.о., віддав перевагу реальним справам. Наприклад, призначив собі ще одного радника. «Подумаєш, це ж суща дрібниця», - скажете ви і в корені не матимете рацію. Тому що тут важливий не сам факт призначення – важливо те, КОГО призначають. Наливайченко ж узяв у радники колишню співробітницю спецслужб Великобританії, якусь Бриджіт Остін.

У вас це укладається у голові? Особисто у мене - ні. Зрозуміло, що відомство пана Наливайченка вже давно займається зовсім не тим, чим йому належить займатися. Але щоб так явно, публічно афішувати свою залежність від західних товаришів… Це, даруйте, перебір. Я ось був у шоці, коли дізнався, що посол США Тейлор приймав випуск в академії СБУ. Адже він міг запам'ятати в обличчя усіх наших майбутніх розвідників! Але потім мене «заспокоїли». Виявляється, американці давним-давно викладають у цій академії. На постійній основі.

Отже у цьому сенсі призначення Остін уже не повинно дивувати. Адже вона, зі слів Наливайченка, займатиметься – увага, гурмани! – «питаннями цивільно-демократичного контролю над діяльністю української спецслужби». Цікаво, професійному гебісту Наливайченку хто-небудь казав, що співробітники спецслужб – вони колишніми не бувають?.. Напевно, говорили. Але він забув – за службовим обов'язком.

Змінимо тему. Всі ми чули про численні таланти Юлії Володимирівна Тимошенко. Але що Тимошенко ще й співає – знали небагато.

Минулого тижня у Києві побувала Алла Пугачова. Примадонна порадувала своїх шанувальників, серед яких була і Юлія Володимирівна, грандіозним концертом. Марно рвалися на сцену Тіна Кароль і Наталія Могилевська - охорона їх не пустила. А ось для посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна зробили виняток. Як, власне, і для Тимошенко.

Голова українського уряду була в ударі: «Я хотіла сьогодні мільйон яскраво-червоних троянд узяти, але подумала, що краще мільйон українських сердець, які щиро люблять Аллу Пугачову». Видавши цю фразу, Юлія Володимирівна несподівано запропонувала глядачам заспівати всім залом пісню «Happy birthday» і заспівала сама.

Але це ще нічого. Треба порадити чоловічій частині українських політиків відповісти Юлії Володимирівні танцями. Особливо на мітингах у розпал виборчої кампанії. Уявляєте? Приїжджає якийсь кандидат Іванов у повітове містечко N і демонструє публіці чудеса володіння тазостегновими суглобами. А потім ще і кульбіти у стилі Газманова. У свою чергу, теледебати можна проводити, скажімо, за більярдним столом (з прямою трансляцією на провідних спортивних каналах) або у телепередачі «Поле чудес» (у три тури). Хто переможе – той і стане президентом. В усякому разі, він хоч щось умітиме.

Кохаймося!

Завжди ваш

 

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1171