Політична невизначеність у НАТО і слабкість України можуть створити зручний фон для вступу України до Блоку, заявив відомий британський аналітик, керівник програм з питань Росії і Євразії лондонського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.
«Деякі самі віддані друзі України починають думати про неможливе: що, не дивлячись на нездатність України йти вперед, наближаючись до стандартів НАТО, сьогодні прийшов той найзручніший, але короткий момент, коли варто було б розглянути її заявку на вступ», — вважає Шерр, слова якого наводить «Дзеркало тижня».
«У цей зручний момент позитивну роль можуть зіграти слабкості України і сумніви Росії, посилені дією на ситуацію світової фінансової кризи», — уточнив він.
При цьому, на думку експерта, відносно зручний момент для подання Україною заявки на членство у Блоці не буде дуже тривалим.
«Цей момент потрібно використати з максимальною користю, тому що, як показує історія, такі паузи зазвичай тривають недовго», — підкреслив він.
Експерт вважає, що перед НАТО наразі стоїть ціла низка взаємозв'язаних проблем, зокрема, консолідації і збереження єдності за умови подальшого розвитку.
«Сьогодні головним завданням НАТО є консолідація і відновлення єдності та колишньої могутності. Якщо Альянс хоче домогтися цієї мети, він не може дозволити собі відступити, але в той же час і не наважується зробити крок вперед», — переконаний Шерр.
На його думку, позитивним для України чинником є також готовність Європейського союзу більш системно підходити до власної безпеки і вибудовування відносин з Україною.
«Євросоюз повинен стратегічно підходити до питання своїх відносин з Україною, як і до питань власної безпеки. Судячи з нещодавно укладеної між Україною і ЄС рамкової угоди щодо модернізації української газотранспортної системи, ЄС, нарешті, почав це робити», — констатував експерт.
Як повідомляв ForUm, Рада Північноатлантичного альянсу на рівні міністрів закордонних справ 3 грудня 2008 року ухвалила рішення підсилити співпрацю з Україною і Грузією, зокрема, шляхом створення національних річних програм. Водночас Рада не розглядала питання щодо надання Україні і Грузії ПДЧ.
