І знову тема дострокових виборів «воскресла» в українських ЗМІ. Про неї з упевненістю заговорив лідер ПР Віктор Янукович. Та й сам Президент Віктор Ющенко не виключив можливості їх проведення. Багато політиків навіть називають дату перевиборів – 7 червня. Правда, правових колізій у цьому питанні чимало.
А ось політолог Андрій Єрмолаєв упевнений, що вибори в Україні пройдуть зовсім скоро. За його словами, в цьому зараз майже ніхто не сумнівається, і суперечки йдуть тільки навколо дати й умови їх проведення.
Про перевибори, про шенгенські візи для українців і про можливість «перегравання» угоди з ЄС на користь Росії, розповів кореспондентові ForUm’у президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв.
- Андрію Васильовичу, завтра Партія регіонів погрожує заблокувати трибуну. Що це дасть опозиції? Навіщо йти на такі крайні кроки?
- Це можна розглядати як елемент дискредитації діяльності Кабміну, який до цих пір не надав виразної антикризової програми. Можливо, тактика блокування супроводжуватиметься політичними переговорами, предметом яких стане узгодження можливої дати і шляхів досягнення дострокових виборів. Сьогодні сама тема виборів стає поширеною. Про це говорить як опозиція, так і представники влади.
- Значить, дострокові вибори будуть?
- Так. Я думаю, цього року вибори відбудуться. Враховуючи нестійкість коаліції і конфлікт уряду і президентської команди, вірогідність кризи влади висока. Перші особи країни відкрито говорили про необхідність дострокової зміни хто Президента, хто парламенту. Переговори із зовнішніми кредиторами привели до тимчасового затишшя. Позначилася на цьому і нерівномірність зростання соціального протесту. Поки що криза охоплює окремі підприємства і міста. Ця фрагментарність вигідна політикам.
Тема дострокових виборів стає загальновизнаною, конкуренція розгортається навколо дати і умов, на яких ці вибори пройдуть. Що стосується дати, то це або перше півріччя 2009, або осінь цього року. Відносно умов, то тут обговорюється можливість провести одночасні вибори, або парламентські вибори будуть зістиковані з президентськими. Поки що стримуючим моментом будуть переговори з МВФ, але якщо Україна отримає другий транш, ескалація політичного конфлікту буде неминуча.
Правовий механізм виходу на дострокові вибори поки що виглядає сумнівно для всіх сторін. Опозиція розраховує на тиск вулиці, але нам ще потрібно пережити два піки економічної кризи. Перший припаде на кінець весни. Другий пік буде пов'язаний з безробіттям, новою ситуацією у виробництві, зростанням цін, підвищенням тарифів. Тиск вулиці навесні буде маловірогідний, а ось восени, якщо не буде досягнута політична стабілізація, вулиця може сказати своє слово. Нас може чекати жорстока криза влади наприкінці цього року.
Один з варіантів розвитку подій буде пов'язаний із спробою вийти на дострокову кампанію через зміну політичної системи. Назвати це Конституційною реформою складно, мова йде про зміни в рамках розділу щодо політичної системи. У цю гру включатимуться Президент, опозиція, ведучі коаліційні сили. Точка відліку – попереднє послання Ющенка. Вихід на дострокову виборчу кампанію можливий через внесення первинних змін до Конституції. Скоріше всього, прийматимуться рішення про дострокові вибори. Час цих рішень – кінець квітня – початок травня.
- У разі перевиборів, що зміниться?
- Дострокові вибори мають сенс у двох аспектах. По-перше, необхідні якісні зміни у складі влади. По-друге, вибори можуть стати частиною законодавчих змін щодо реформації політичної системи України. Більша частина парламентських сил підтримала ідею відмови від закритих списків. Це питання не вимагає конституційної більшості. Проблема в тому, що у парламентаріїв немає продуманих законопроектів, але їх можна розробити. Прийняти такі закони до виборів цілком реально.
В умовах кризи головне для влади – це довіра. Влада, якій не довіряють, не в змозі приймати рішення, які швидко виконуються. Навіть якщо рішення і виконуються, то через пень-колоду. Влада без довіри не зможе ухвалювати непопулярні рішення і проводити ефективну управлінську діяльність. Тільки через вибори можна відновити довіру до влади.
- Уряд збирається представити нові антикризові законопроекти. Чи проголосує за них парламент?
- Я б не називав ці декілька законопроектів антикризовою програмою. Це черговий набір різношерстих заходів, кожен з яких вирішує локальну проблему, але ці рішення не є цілісним підходом. З цим ми зіткнулися в грудні 2008 року, коли низка рішень були «зашиті» в законопроект з антикризових заходів. Потім, враховуючи неефективність цих рішень, їх вимушені були переглядати, а деякі навіть відміняти.
Що стосується голосування, то обов’язок - коаліції віддати свої голоси. Інша справа, що у неї немає більшості. Сумніваюся, що за ці рішення голосуватимуть комуністи, особливо за пункт, яким передбачається підняття комунальних тарифів. Без голосів «регіоналів» і КПУ ці законопроекти прийняті не будуть.
- ЄС ввів нові норми отримання візи. Тепер потрібно буде здавати відбитки пальців і фотографуватися. Для європейців же в'їзд до України безвізовий. Чи є шанс коли-небудь добитися від Європи візових поступок?
- Україні не варто було поспішати так розкриватися перед європейськими громадянами. Ми не побачили потоку туристів і великих інвесторів у нашу країну, зате побачили потік спекулянтів і секс-туристів. У той же час процедура отримання візи в Шенгенську зону посилюється. Україна нічого тут зробити не може. Ми можемо тільки ввести схожі заходи контролю у себе, щоб наші технічні можливості були синхронними з можливостями ЄС.
Ослаблення візового режиму Україні чекати не доводиться. Україна залишається для ЄС периферійною країною з великими економічними і соціальними ризиками. На жаль, Україна розглядається як ризикова країна в плані глобальних еміграційних потоків. Тому до нас завжди буде особлива увага. І це вже наше завдання - не перетворити свою країну в еміграційний смітник. Якщо ми з нею справимося, то зможемо розраховувати на хороше ставлення ЄС.
- А що стосується «брюссельської» декларації про модернізацію української ГТС. Вона глибоко шокувала Росію. Відносини між нашими країнами остаточно зіпсуються?
- Питання не таке просте, як здається. Тут є декілька поверхів проблем. Проблема перша пов'язана з поступовою зміною геостратегії в умовах розгорненої фази глобальної кризи. Криза, яка вже триває декілька десятиліть і зараз увійшла до найгострішої фази свого розвитку, носить не тільки фінансовий характер, але й структурний. Змінюється вся архітектура світу. У цих умовах країни міняють і економічні режими розвитку. Не виключаю, що вже зараз ми стали свідками поки неоголошеною зміною стратегії США: з євроатлантичної на тихоокеанську. Про це свідчать зміни відносин США і Росії, активізація економічних центрів зростання. Китай стає одним з інвесторів великих російських проектів. Йде неабияка боротьба між Індією, Китаєм, Росією і країнами ЄС за відправлення потоків сировини з республік середньої Азії. У цій великій грі Україна виявляється заручником, якого скидають під вплив РФ.
Якщо Росія віддаватиме пріоритет розвитку східного напряму, це стане приводом для перегляду енергетичного партнерства РФ і ЄС. Саме тому частина європейського бізнесу вже почала відкриту конкуренцію за ключові маршрути сировини і підписала декларацію з Україною.
Який інтерес України в цьому питанні? Опинитися під впливом ЄС і США, при цьому втратити особливі відносини з Росією – це системна помилка, яку необхідно виправляти. Також потрібно думати про активнішу участь нашої країни в нових стратегіях розвитку. Мені здається, є ще шанс відмотати плівку і повернутися до ідеї трибічного партнерства Україна-ЄС-Росія в питанні транзиту.
Ганна Гончаренко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
