Шкіль: З дефолтом жартувати не варто

Остаточно вирішено, що головна футбольна подія Євро-2012 пройде в Україні та Польщі. Більше не шукатимуть запасних варіантів і не лякатимуть країни-організатори перенесенням чемпіонату в інші країни. Тепер Україна «приречена» підготуватися до Євро-2012. Щоправда, проблем у нас вистачає: незавершені стадіони, розбиті дороги, поганий сервіс. Чи встигнемо? Чи не оганьбимося перед усім світом? На ці запитання відповів кореспондентові ForUm’у народний депутат України, член фракції БЮТ Андрій Шкіль.

- Андрію Васильовичу, виконком УЄФА остаточно вирішив, що Євро-2012 проводитимуть Україна і Польща. Чи встигнемо ми вкластися у терміни в кризовий час, та і президентські вибори попереду?

- Я більше ніж упевнений, що підготуватися до спортивних змагань ми встигнемо. Будівництво стадіонів і супроводжуючих об'єктів в Україні ведеться темпами, які відповідають вимогам УЄФА. Дещо гальмували Львів і Одеса, але в останні дні вони виправилися. До того ж, якщо не встигне Львів, у себе змагання проводитиме Одеса, і навпаки. Проблем зі стадіонами у нас не буде. Адже цього року, не дивлячись на кризу, будівництво стадіонів держава профінансована на 98%.

Що стосується готелів, то тут все залежить від міста-учасника. Наприклад, у Львові, Києві та Одесі достатньо готелів. До того ж інвестори охоче вкладатимуть у ці міста гроші, оскільки сюди приїжджає багато туристів. Є проблема у Донецьку, Харкові та Дніпропетровську, оскільки готельний бізнес тут не настільки прибутковий. Але я впевнений, що і тут залучити інвесторів перед Євро-2012 вдасться, до того ж держава також виділить кошти.

В Україні необхідно відкрити мережу готелів для середнього класу вболівальників. Саме їх найбільше на таких змаганнях. Будівництво таких готелів залежатиме не стільки від кризи в Україні, скільки від світової кризи. Але, знову-таки, готель може бути здано в експлуатацію за два дні до початку змагань, тому часу ще достатньо. Для інвестицій час є, і уряд цим займається.

Повірте, перш за все ми боролися за стадіони, тому що без стадіонів, скільки б готелів ми не побудували, ніхто сюди не приїде.

- Як справи йдуть з аеропортами та дорогами і метро?

- Гроші на переоснащення львівського аеропорту вже виділили. Думаю, наприкінці березня – на початку квітня приступимо до модернізації.

Що стосується доріг, то головна дорога «Чоп-Харків» повинна бути закінчена наприкінці 2010 року. Траса «Одеса-Київ» прекрасна. Багато роботи вимагає тільки траса Київ-Харків.

А ось метро не можна безпосередньо прив'язувати до Євро-2012. У Києві цю прив'язку роблять для того, щоб була альтернатива транспортування вболівальників від величезного аеропорту. Проблему з метро повинен вирішувати насамперед Київ. Метрополітен у Донецьку, Дніпропетровську і Харкові – це додаткові бонуси для полегшення логістики пересування глядачів. Якщо будуть запроваджені спеціальні автобусні рейси, як це було в Австрії та Швейцарії, то це теж вихід. Адже у цих країнах взагалі немає метро.

- Досі не відомо, чи прийматиме у себе чемпіонат Левів. Якщо ні, то всі матчі пройдуть у Центральній і Східній Україні. Чи не спричинить це національний скандал?

- Якщо у Львові не проводитиметься чемпіонат, мені буде дуже прикро. Футбол у цьому місті - дуже популярний вид спорту. Але тут все залежатиме від львівської влади. Поки що вона розуміє, що потрібно залишити корпоративні суперечності й разом будувати інфраструктуру для Євро-2012. Стадіон закладено. Державні кошти виділені. Ведуться серйозні переговори з одним із українських інвесторів, щоб побудувати інфраструктуру навколо стадіону. Адже якщо її не буде, стадіон не експлуатуватиметься у майбутньому.

- Хто на даному етапі краще підготувався до Євро-2012: Україна чи Польща?

- Якщо взяти спортивну частину, то Україна була підготовлена краще з самого початку. Якщо взяти інфраструктуру, то Польща на голову вища від нас. У неї є ціла мережа недорогих готелів, які можуть забезпечити навіть європейського студента-вболівальника недорогими, але хорошими номерами. Що стосується доріг, та якість дорожнього покриття у Польщі вдвічі-втричі краща, але площа доріг в Україні набагато більша. Наша країна також програє Польщі у сервісі. У нас немає кафе і ресторанів, де можна було б пообідати не за п'ять тисяч гривень, а за нормальними цінами. Та і обслуговування у нас значно нижче, ніж в європейських ресторанах. Отже Євро-2012 стане хорошою наукою для всього обслуговуючого персоналу в Україні. Крім того, у нас є проблема з сувенірною продукцією. Все це ми повинні виправити.

- Декларацію про модернізацію ГТС Україна підписала. А як вирішуватиме проблеми з Росією? Відносини не погіршають?

- Тимошенко тут зробила вдале порівняння: «Перемога «Шахтаря» над ЦСК - це не перемога України над Росією. Це просто перемога футбольного клубу». Те, що РФ сприйняла це так емоційно, думаю, це пройде. Тут немає жодного посягання на російську безпеку. Ця декларація стала чіткою гарантією того, що ніхто, крім України, не володітиме нашою ГТС.

Чиновникам «Газпрому» дуже не сподобалося те, що вони вже не зможуть звинувачувати Україну в крадіжці газу. Адже можна сказати, що газ вкрала Україна, і продати його кудись. Тепер декларацією закріплено контроль за газом на російсько-українському кордоні, в центрі нашої країни і на українсько-європейському кордоні. Окремо виділятиметься технічний газ, який піде на забезпечення діяльності газокомпресорних станцій. Вони підтримують постійний тиск газу у трубі. Я впевнений, що відносини України і Росії не погіршають.

- Проте після підписання «брюссельської декларації» Володимир Путін відмовився зустрічатися з Юлією Тимошенко.

- Це знову-таки емоції. Якщо Росія хоче взяти участь у модернізації української ГТС, у чому проблема? ЄС запропонував Україні 2,5 мільярда доларів. Загалом проект коштує 6 мільярдів. РФ може вкласти гроші, але на таких умовах, які запропонував нам Європейський Союз. Але Росія, схоже, на такі умови не згодна.

У тім, що у часі та просторі зустріч двох прем'єрів перенесено, немає нічого страшного. Я впевнений: зустріч буде. Просто все обговорять пізніше.

- Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що Україна і Грузія зберігають перспективу вступу до НАТО. Які ці перспективи?

- Це дуже цікава заява. Як ми пам'ятаємо, Німеччина була головним гальмуючим чинником щодо надання України ПДЧ. Така заява пані Меркель перед ювілейним самітом НАТО, який пройде на початку квітня, несподівана, але приємна. Люди можуть по-різному ставитися до вступу України в НАТО, але навіть противники цього повинні зрозуміти, що меморандум, підписаний щодо модернізації ГТС, пішов на користь Україні. Це українська перемога.

- Вже неодноразово порушувалася тема імпічменту, але ніхто так і не може чітко сказати: буде він чи не буде. Якщо так, то чи підтримає таке голосування БЮТ?

- Ця тема просувається дуже мляво. Крім того, пропонувати імпічмент - завдання опозиції, тут вона має об'єднатися. Цю роль повинна взяти на себе Партія регіонів, якщо вона вважає себе опозицією. Але назвати її такою важко, дуже часто вона співробітничає з Секретаріатом Президента.

Особисто я вважаю, що імпічмент маловірогідний. Законодавчо він не прописаний. Почати процедуру можна, а ось завершити буде важко. БЮТ на фракції це питання не обговорювала. Звичайно, між депутатами ведуться такі розмови, і є люди, які вважають, що імпічмент має політичний сенс. Хоча всі ми сходимося на думці, що здійснити процедуру імпічменту практично неможливо, навіщо її починати?

- Що стосується дефолту. Президент запевнив, що Україні він не загрожує. Яка Ваша думка?

- Хотів би нагадати, що кілька місяців тому радники Президента заявляли, що дефолт неминучий. Я радий, що у Віктора Ющенка з'явилися кращі радники, які зрозуміли, що дефолт – це таке поняття, з яким не варто жартувати. Дефолт – це коли країна позичила більше, ніж здатна заробити. Україна позичила 12% від своїх доходів. Якщо ми позичимо 100% від нашого доходу, тоді нас чекає дефолт. Поки що це були політичні трюки, які використовувалися для того, щоб знизити рівень підтримки уряду. Радує, що Президент нарешті зрозумів, що в Україні дефолт неможливий.