Німецькі політики вважають, що європейська фінансова допомога Україні на модернізацію її газотранспортної системи повинна бути виділена за умови розв’язання внутрішньополітичних конфліктів і твердих правових гарантій з боку Києва.
Депутат бундестагу Андреас Шокенгофф вважає, що після газової війни на початку року як Україна, так і Росія втратили в Європі імідж надійних торгових партнерів. Він переконаний, що вирішальним чинником для залучення європейських коштів в Україну повинні бути правова захищеність і контракти, розраховані на десятиліття, повідомляє «ЛІГА» з посиланням на «Deutsche Welle».
Київ повинен терміново досягти внутрішньополітичного консенсусу і законодавчо закріпити інвестиційні умови та гарантії європейським інвесторам, вважає Шокенгофф. Щоправда, обмовляється німецький політик, спочатку і Захід повинен підтримати Україну, щоб не дати їй впасти у фінансову яму. «Україна перебуває зараз у надзвичайно складному економічному становищі. Вона до зарізу потребує західних партнерів і європейської допомоги, щоб взагалі мати можливість хоч якось розвиватися», - сказав Шокенгофф.
Маркус Ленінг, депутат бундестагу від опозиційної Вільної демократичної партії і спікер СДП з питань європейської політики вважає, що будь-яка допомога Україні йде перш за все на користь Європі. Втім, представник німецьких лібералів сумнівається в ефективності такої допомоги за нинішньої ситуації.
Поки політичне керівництво країни займається внутрішньополітичними склоками, фінансові ін'єкції в Україну можуть бути не тільки марними, але і просто потрапити до кишень ненадійних посередників, переконаний Ленінг. «Тому важливо, щоб Євросоюз наполягав на більшій правовій безпеці в Україні, а з мафіозними структурами повинна вестися ефективна боротьба на знищення», - підкреслив депутат бундестагу.
Нагадаємо, напередодні, 23 березня, у Брюсселі (Бельгія) була підписана Декларація щодо модернізації української газотранспортної системи. Підписи під документом з українського боку поставила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, з боку Європейської комісії - єврокомісар з питань зовнішньої політики і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер і європейський комісар з енергетики Андріс Пієбалгс, з боку Європейського інвестиційного банку - президент Філіп Майстадт, з боку Європейського банку реконструкції і розвитку - перший віце-президент Валер Фріман, з боку Світового банку - Мартін Райсер.
