Про існування такої штуки як бал-маскарад багато хто з нас чув. А зараз ось і газ-маскарад з'явився. Як його влаштувати? Все просто. Записуйте рецепт. Заводимо ручну спецслужбу. Даємо їй завдання мочити когось із політичних опонентів. Чекаємо результатів. Власне, готово.
Скандал почався у вівторок, коли співробітники СБУ затримали зам начальника відділу енергетичної регіональної митниці Держмитслужби (чорт ногу зломає у цих посадах!..) Шепітька. Нібито цей громадянин особисто вкрав 6 мільярдів кубометрів транзитного газу за попередньою змовою з посадовими особами «Нафтогазу». Ага, вкрав і заховав у двох балонах у дачному льосі. Але цим справа не закінчилася: наступного дня СБУшники у масках (ось не розумію, навіщо вони маски надягають?.. що це за фетиш такий?..) увірвалися у центральний офіс «Нафтогазу» і, «у строгій відповідності до закону» (цитата із прес-релізу СБУ) провели вилученняу якихось документів. Імовірно – газових контрактів, підписаних Тимошенко і Путіним.
Чи знав Президент про те, що відбувається у «Нафтогазі»? А то!.. Причому не просто знав, а особисто цю справу і санкціонував. Ще і заявив, мовляв, діям СБУ – мій особистий і повний одобрямс. Враховуючи, що майже одночасно Ющенко доручив спецслужбі «шмонати» банки (перелік банків додавався), а ображені на весь світ бютівці волали про прослушку їхніх телефонів, можна з повною впевненістю сказати: Віктор Андрійович таки хоче закінчити свій термін (президентський) на мажорній ноті. Запам'ятатися, так би мовити, сильним і владним. Таким собі міні-Піночетом. Хоча свого Альєнде у нас нема і, видно, не передбачається.
Ну і гаразд. Висмоктали з пальця якісь там транзитні кубометри. Наче раніше газ не крали!.. Крали. Але згадувати про це, стоячи на одній сцені у центрі Києва, було якось незручно. Зараз же – саме час згадати минуле. І вибити око заклятому ворогові.
Тимошенко, звісно, штурмом «Нафтогазу» обурилася. І зірвала злість на Хорошковському. Новоспеченого СБУшника прем'єр обізвала «напомадженою істотою з манікюром і педикюром». Ні, ну з «манником»-то все зрозуміло – він, як кажуть, на виду. А ось з «педиком» – це прямо якесь викриття. Питання знавцям: де і коли Юлія Володимирівна мала задоволенням (чи незадоволення?) споглядати педикюр Хорошковського? Телеглядач, який дасть правильну відповідь, отримає у подарунок 6 мільярдів кубометрів газу цінною бандероллю «Укрпоштою»…
А Верховна Рада на тижні заслуховувала звіт глави МЗС Огризка щодо Зміїного. Цей, вибачте на слові, дипломат запевняв парламентаріїв, що рішення ООН щодо розподілу шельфу є для України найбільш сприятливішим. При тому, що 80% спірних територій відійшли до Румунії. Загалом, відмазки Огризка не прокатали, і Рада його звільнила. Тепер зовнішньополітичне відомство тимчасово очолюватиме колишній зам Огризка, людина з не менш звучним прізвищем – Хандогій. Мда…
Якщо звільнення Огризка очікувалося, і очікувалося вже давно, то призначення Наливайченка главою СБУ – здивувало. Необхідні голоси дали бютівці, які раніше люто критикували Наливайченка у т.ч. за непрофесіоналізм. Враховуючи пресинг з боку СБУ стосовно БЮТ, це більш ніж дивно. Кажуть, що це хитрий план Тимошенко – позбавити Наливайченка приставки в.о. з тим, щоб викликати його на килим у Раду. І – звільнити. Як Огризка. Або інший варіант: БЮТ голосує за Наливайченка, а СБУ перестає пресувати «Нафтогаз». Загалом, поживемо – побачимо.
А тим часом СБУ зловили на черговій фальсифікації. На виставці у Севастополі, присвяченій голоду тридцятих років в Україні, СБУшники показали фотографії… зроблені у США в роки «Великої депресії». Примітно, що на всіх стендах не було жодної фотографії, зробленої в Україні. Халтурите, панове!..
Екс-президент Кучма заявив, що не проти балотуватися у Президенти. Але не на повний термін, а на рік-другий. Чесно кажучи, такого від Даниловича ніхто не очікував. Загалом, додав Кучма інтриги майбутнім виборам. І правильно. Без інтриги було б зовсім уже нудно…
Так склалося, що в незалежній Україні посол однієї ну дуже відомої країни може дозволити собі все що завгодно. Ні, йдеться не про Чорномирдіна, як деякі з вас, може, подумали. Посол США – ось людина, якій в Україні дозволено все, або майже все. Випуск наших розвідників (!) в академії СБУ Тейлор уже приймав. А зараз ось заявив, що, не дивлячись на протест жителів Криму, Штати не збираються відмовлятися від планів відкрити на півострові свій «пост присутності», але «поступово просуватимуться» до цієї мети. Це – звичайна дипломатія. Але нею Тейлор не обмежився, а розповів, як саме «просуватимуться» американці. Виявляється, вони серед інших заходів надаватимуть «матеріальну допомогу місцевим органам влади». Хлопці, якщо називати речі своїми іменами, то це звичайний хабар. Гроші просто так ніхто не дає. Доведеться відпрацьовувати. А якщо хто комизитиметься – ласкаво просимо на полювання…
Мер Києва Черновецький, здавалося б, уже нічим здивувати не може. Мільйон за наречену для Довгого, бабусі по 500 доларів, змагання у співі з небесною канцелярією – все це вже було. Але Леонід Михайлович - майстер на усілякі вигадки. І цього разу знову здивував усіх, запросивши журналістів до себе на дачу у Конча-Заспу.
У запрошенні, видно, був злий намір – показати, що градоначальник настільки хворий, що не може піднятися з ліжка. Однак мер, який «хворіє на запалення легенів», під час спілкування з журналістами виглядав таким собі бодрячком. Ну і добре. Зате мер розповів, що своїх сусідів він не знає; крім того, вони його не люблять, як не люблять і його кота Яшу. Це я цитую. Взагалі-то дивно виходить. Якщо не знаєш сусідів, то звідки знаєш, що вони тебе не люблять? Може, Черновецький телепат?..
На кухні мера журналісти виявили «вагон» брудного посуду і – приготуйтеся! – три котлетки на сковорідці. Я просто-таки розчулився, коли дізнався. Ось що означає бути «разом з народом». А фарш для котлет він, мабуть, у супермаркеті купує. За знижкою. Мда…
Черновецький обов'язково ввійде в аннали історії, навіть не дивлячись на те, що масштаб його основної діяльності незначний (все-таки мер – це не Президент). Диваки запам'ятовуються: якби Діоген не жив у бочці, хрін би ми про нього дізналися. Залишився б на узбіччі історії і перший Президент Уганди Іді Амін – якби не опинився на перевірку… людоїдом. Данський король Крістіан VII згинув би у тьмі століть, якби не любив вийти на балкон перед підданими голяка (казка про голого короля – не вигадка, він реально існував).
Загалом, більше гламуру, Леоніде Михайловичу! Історикам це подобається.
Кохаймося!
Завжди ваш
Олександр Вредний
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом