Головною подією політичного тижня мало було стати звільнення міністра закордонних справ України Володимира Огризка. Проте у середу вдень в інформаційному просторі вибухнула новина про те, що «Нафтогаз» захопили невідомі у масках. Трохи пізніше з'ясувалося, що це СБУшники. І найшла коса на камінь – Юлія Тимошенко звинувачує Віктора Ющенка у рейдерстві, він, у свою чергу, розповідає, як законно діють представники СБУ, парламент викликає на килим майже всіх силовиків. Народний депутат із ПР Ярослав Сухий каже, що ці події свідчать про те, що домовленості «між колишніми «майданутими» про любов, дружбу, нейтралітет» нічого не варті. Тому політик радить Президентові і прем'єрові зібрати валізи і відправитися в аеропорт «Бориспіль». Про це і своє бачення поточної політичної ситуації в країні він розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у.
- Ярославе Михайловичу, як Ви розцінюєте події у «Нафтогазі», які вже охрестили «маски-шоу»?
- По-перше, я думаю, що гасла, проголошені на Майдані, «Бандитам – тюрми», «Закон один для всіх», «Контрабанда-стоп» просто втілюються у життя. Напевно, потрібно створити нормальні, спокійні умови для того, щоб Служба безпеки України довела розслідування до кінця.
По-друге, на мою думку, всі ці події у черговий раз свідчать про те, що домовленості між колишніми «майданутими» про любов, дружбу, нейтралітеті нічого не варті.
По-третє, українському народу не підходять такі представники власті, які гризуться між собою, як собаки.
Я вважаю, всі ці дії направлені на те, щоб зробити БЮТ у чомусь поступливим, наприклад, щоб вони повернулися до голосування за Огризка.
У цілому, в «Нафтогазі» - «каламутна вода». Я не хотів би вдаватися до подробиць, але я знаю одне, що якщо Україна видобуває свій газ у об'ємах, які достатні для комунального побуту, то чому населення так дорого за нього платить, неначе це російський газ?! Це український газ. Значить, там знову якась мулька, як у 90-і роки, коли гроші ходили туди-сюди, врешті-решт пропадали, і бідний Павло Лазаренко загримів в американську в'язницю, а ті, хто давав свідчення проти нього, зараз обіймають високі посади.
- Народні депутати повинні були втручатися в те, що відбувається у НАК?
- Ви знаєте, це огидне явище. Я як колишній офіцер спецслужб завжди з огидою дивлюся на подібні речі, і у мене сверблять кулаки, коли якесь чмо, яке не служило в армії через плоскостопість мізків, тягне руки до погонів і посвідчень. Це неправильна, викривлено трактована недоторканність народних депутатів. Нардеп користується недоторканністю, коли він виконує свої функціональні обов'язки, а не коли втручається у такі події. Це ж не перший випадок з БЮТ – то вони у ЦВК, то у судах, то у прокуратурі – скрізь. Це поведінка не політиків, а політичної шантрапи. На жаль, сьогодні завдяки закритим партійним спискам таких депутатів з'явилося у сесійному залі дуже багато. Їх не було ні у третьому, ні у четвертому скликаннях.
- Андрій Кожем’якін стверджує, що ПР має намір голосувати за те, щоб парламент призначав і знімав в.о. голови СБУ. Представники Вашої політичної сили кажуть, що не підтримуватимуть БЮТ у цьому питанні.
- Я відповім як політолог. Влада завжди сильна тим, що вона зважена і збалансована. Нам, на жаль, не пощастило – нас Господь Бог покарав Президентом. А взагалі Президент повинен бути Гарантом Конституції, Главою держави. Це непорозуміння, яке у нас є на сьогоднішній день, просто дискредитує саму президентську посаду і звання Глави держави.
Звичайно, повинні бути такі функціональний обов'язок і право Президента визначати зовнішню політику країни і розставляти керівництво силових структур. Ось у чому має рацію Кожем’якін – нас не влаштовує, що СБУ за завданням Ющенка перетворилася на своєрідний будинок просвіти при Секретаріаті Президента. Замість того щоб виконувати свої функціональні обов'язки, вони займаються якоюсь культурно-роз'яснювальною роботою, і мені, уродженцю Західної України, намагаються навісити лапшу на вуха, розповідаючи про те, які хороші були повстанці ОУН-УПА, що вони ні з ким не воювали, а разом з тим їх треба визнати воюючою стороною. Мене це просто пригнічує. Це завдання не СБУ, а Мовчана та інших, але ніяк не Ющенка і Наливайченка.
Я не знаю, які ділові здібності у цієї людини, що очолює СБУ, але він «спалений». Його «спалив» Президент.
- Ющенко знову вніс до парламенту подання на призначення Наливайченка легітимним главою СБУ. Навіщо?
- Ющенко це робить спеціально, навмисно, чудово знаючи, що Наливайченко у сесійному залі набере 1-2 голоси. Навіщо він це робить – мені незрозуміло.
Але якщо ми побачимо, що БЮТ дасть «задній хід» щодо Огризка або проголосує за Наливайченка, то це означатиме, що ця політична сила припинила своє існування, деградувала і перетворилася на якийсь бізнес-клуб за інтересами – гурток крою і шиття.
- Але якби Тимошенко кулуарно вела переговори з Ющенком, навіщо їй робити заяву про його політичне самогубство?
- На мою думку, в ситуації, що склалася, для Ющенка і Тимошенко найкращим варіантом щодо виходу із політичної кризи є або вокзал, або аеропорт «Бориспіль». Тут їм ловити більше нічого. І один, і інша винні у тому, що з 2005 року українську економіку, яка стабільно розвивається, динамічну, «трясе» зі страшною силою і вона опускається все нижче. Ми сьогодні знаходимося на рівні Киргизії і Молдови. Чому так сталося? Хто за це відповідатиме? Що, знову якийсь міфічний Фірташ?!
Взагалі ці розмови Тимошенко з Ющенком: «Ты назвал меня воровкой, я тебя – случайным гостем», у мене викликають огиду, тому що така влада існувати не може. Її потрібно поміняти. Тому найкращим виходом було б, якби вони обоє пішли. Якщо цього не станеться, то народ України повинен сам розуміти і вчитися на власних помилках. Іншого не дано.
Сьогодні при владі перебуває «гоп-компанія», яка мордує Україну не перший рік. Якщо народ їм вірить, голосує за них, значить, йому так подобається.
- Ця компанія може організувати дострокові вибори як парламенту, так і Президента?
- Сьогодні справа не у самій постановці перевиборів – дострокових виборів, а йдеться про те, що ми зобов'язані дати суспільству чіткий сигнал: має прийти політична сила, яка готова «спалити» свій електоральний відсоток. Це повинен бути якийсь Кирєєв, як в Росії, тобто той, хто згоден попрощатися з політичним майбутнім в ім'я того, щоб вивести країну з кризи. А зробити це без проведення непопулярних заходів не можна.
Я сподівався, що переможе розум, тому був серед тих народних депутатів, які обговорювали і аналізували можливе об'єднання двох мега-фракцій, – БЮТ і ПР. Я усвідомлював, що сьогодні потрібно пожертвувати електоральним відсотком, і найменш чутливо це було б для цих двох політичних сил. Люди б потім зрозуміли.
Але на сьогоднішній день при розбалансованому бюджеті це об'єднання вже неможливе. Тим більше, що ми наразилися на постійну брехню. Найстрашніше, що може бути для маленького чи товстенького українця, – це явище, яке нікуди не годиться, – брехня.
Тому при владі залишаються популісти і демагоги, а українська економіка котиться до оглушливого краху. Ми з вами побачимо ще страшні явища на вулицях наших міст. Я маю на увазі громадянську непокору.
- А Ваші колеги заговорили про громадянську війну.
- Я б не хотів, щоб пролилася кров. Я у своєму житті бачив, що це таке – Ош, Сумгаїт… Немає нічого страшнішого за бунт натовпу, погроми, підпали і тому подібне. Але влада сьогодні явно налаштована на те, щоб розвалити державу.
- Ярославе Михайловичу, а як Ви сприйняли звернення Леоніда Кравчука до Ющенка з пропозицією добровільно піти у відставку? Кажуть, це спланована «акція» Тимошенко.
- Однозначно це була кимось профінансована заготовка. Те, що це особиста думка Леоніда Кравчука, –100 %, він так думає і вважає. Але справа не в ньому. Він як перший Президент України має право на свою думку, власне, як і будь-яка людина. Справа в якійсь нервовій і неправильній реакції Глави держави – він не повинен був так вчинити і розповідати про нафталін і «кравчучки».
- А в цілому як Ви оцінюєте реакцію Ющенка на виклики політичної кризи?
- Ющенко для мене - головне розчарування не року, а всього мого життя. Коли йому БЮТ заблокував трибуну у парламенті, будь я Президентом, зайшов би у сесійний зал, сів би на робоче місце будь-якого із депутатів і сказав би БЮТівцям у вічі все, що я думаю про них, їхню політику, і звернувся б до народу з посланням. Ось це був би Президент - прийди і в очі скажи прем'єр-міністрові, що ти про неї думаєш, а не по кутках розповідай, яка вона не така. Це свідчить про політичну слабкість цієї людини і її непідготовленість.
Головне моє розчарування в Ющенку - це те, що він так нічого і не зрозумів, він не став Президентом усієї України. На сьогоднішній день він навіть не є членом якоїсь команди, а сам по собі кудись дрейфує.
Ющенко є винахідником нової форми правління. Ми знаємо монархію, конституційну монархію, президентську або парламентську форму правління. А він створив в Україні антипрезидентську республіку. У сесійному залі його підтримує 20-30 депутатів, і то - з жалості.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
