Терьохін: Дефолт не повинен бути для нас «пугалкою»

Чутки про дефолт ходять Україною з настанням економічної кризи. Одні експерти запевняють, що до повного банкрутства нашій країні ще далеко, інші твердять, що дефолт уже стукає до нас у двері. Тим часом уряд намагається зайняти гроші у кого тільки можна. МВФ навіть готовий змінити умови кредиту, аби Україна отримала другий транш. А ось народний депутат із БЮТ, голова Комітету ВРУ з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін дефолту не боїться і вважає, що він не такий страшний, як його малюють.

Про вірогідність дефолту, про кредити і те, що чекає на Україну в середині березня, депутат розповів кореспондентові ForUm’у.

- Сергію Анатолійовичу, у п'ятницю НБУ провів аукціон з реалізації банкам валюти, призначеної для продажу позичальникам з метою погашення валютних кредитів. Це допоможе ліквідувати ажіотажний попит на долар?

- Я не прихильник продажу національної чи імпортної валюти за різними курсами. Давайте уявімо, що громадянин, який купить цю валюту для погашення кредитів, вирішить не погашати кредит, а перепродати її імпортерові. Імпортер повинен заплатити курсову різницю на кожному доларі, допустімо, у дві гривні. З одного боку, ініціатива НБУ – це блага справа. З іншого боку, ніхто не обмежує покупця цієї валюти перепродавати її комусь іншому.

НБУ повинен встановлювати чесну і єдину вартість іноземної валюти, яку він продає за гривні чи, навпаки, чесну вартість гривні, за яку він купує валюту.

- А що взагалі відбувається з іноземною валютою. Долар буде рости?

- Передбачити, яким буде курс долара завтра, все одно, що вгадати, з якої ноги завтра встане відпочиваючий у Відні голова Нацбанку.

Ніяких економічних передумов для зростання долара немає. Надходження долара в Україну зросло. У січні у нас доларів в країну прийшло більше, ніж пішло з країни. Пояснюється це позитивним торговим сальдо, яке обчислюється таким чином. Платіжний баланс ділиться на три частини: торговий баланс, баланс неторгових платежів і фінансовий рахунок. Баланс неторгових платежів завжди був у нас позитивним, оскільки іноземців, які працюють в Україні, набагато менше, ніж українців, які працюють за кордоном. Фінансовий рахунок говорить про те, що прямих інвестицій прийшло до України більше, ніж пішло з країни. У результаті виходить якесь сальдо. Якщо воно позитивне, це здорово. Це означає, що до України приходить більше валюти, ніж іде з неї. Тоді гривня має можливість до ревальвації.

- У чому ж тоді причина різких стрибків валюти?

- Причина у переляку. Ось виходить Президент до преси і говорить, що якщо ми не зустрінемося з Тимошенко і Литвином, МВФ не дасть Україні грошей, і гривня впаде. Потім виходить хтось від Ради НБУ і говорить, що середній курс валюти буде 8,6 гривні. Це повна маячня. Після цього виходить один із молодих кандидатів неважливо куди і каже, що курс у цій країні буде 10 гривень за долар. Не зрозуміло, звідки взялися ці цифри. Досі у державному резерві лежить 27 мільярдів доларів, плюс 4,5 мільйона висить, як «подушка безпеки», у Міжнародному валютному фонді. І люди вірять цьому. Результат на лице: у Полтаві з полиць магазинів зникла сіль, у Дніпропетровську – мука, у Києві намагаються відключати електроенергію у мікрорайонах.

- Нещодавно Держкомстат засекретив цифри падіння ВВП. Чи не буде це відлякувати іноземних інвесторів?

- Це повна дурниця. Економіка будь-якої країни схильна до різноманітних змін. Наприклад, урожай хороший, чи урожай поганий, помінялася вартість іноземних енергоносіїв, або в країну приїхало багато емігрантів, тим самим збільшивши тиск на бюджет, який повинен виплачувати допомогу з безробіття. Ці зміни неможливо прорахувати, порівнюючи місяць одного року з місяцем іншого. Держкомстат перейшов на загальні правила оцінки економіки, які передбачені правилами Міжнародного бюро статистики, встановленого ООН.

На короткому статистичному ряді ви можете зробити величезну помилку, а на довшому простежується тенденція. Саме тенденція дає можливість думати, що робити далі. В Україні залишалася планова система звітності Радянського Союзу, де йдеться, наприклад, що цього місяця вироблено два мільйони яєць, а в наступному тільки мільйон вісімсот. Тобто дві тисячі яєць не вироблено, тому давайте міністра по яйцях звільняти.

Коли сьогодні кажуть, що Тимошенко спеціально закрила цю інформацію для того, щоб хоч би квартал її не критикували, це повна нісенітниця. Можливо, вона зробила це невчасно, але коли порівнюють лютий цього року з лютим минулого, на короткому статистичному ряді, виходить катастрофічна ситуація. Цього року економіка абсолютно інша. Нам необхідно зробити довгий статистичний ряд.

- Чи варто Україні розраховувати на другий транш від МВФ?

- Все залежить від того, яким чином уряд домовиться з МВФ про зміну умов отримання другого траншу. Президент говорить, що нам необхідно мати у бюджеті дефіцит в 1%. А це означає, що приблизно на 90 мільярдів ми повинні скоротити витрати на соціальні сфери. Це ненормально.

Представники МВФ мають на думці одну ідею: виходити з кризи треба, обмежуючи споживання. Але обмеження споживання повинне бути меншим, ніж ступінь виживання людей, залежних від бюджету. Це вчителі, медики, військові. Ви бачите, як у нас зараз ростуть ціни. Для того щоб підтримувати рівень реального споживання (тобто не у грошах, а у булках), необхідно збільшувати витрати бюджету. Я не розумію, про що говорить Президент. Напевно, він там десь разом зі своїм другом із Київської адміністрації літає у космосі.

Є домовленість, що дефіцит бюджету може бути 3%. Виникає питання, за рахунок яких грошей профінансувати дефіцит? Зовнішні ринки впали. Це можна зробити за рахунок внутрішніх ринків, але уряд повинен запропонувати вкладникам, які не вірять банкам, альтернативні способи заощадження грошей. Допустімо, в СРСР існувала «золота позика». Можна використовувати її.

Я скептично ставлюся до технології, яку пропонує Валютний фонд для виходу країн із кризи. Необхідно робити по-іншому, так, як це роблять в Європі: знижувати облікові ставки, збільшувати пропозицію грошей. Плювали вони на інфляцію. Тому підтримуватиметься кількість робочих місць, люди не ходитимуть у фонду безробіття, не сидітимуть на шиї платників податків, не питимуть горілку і не грабуватимуть інших людей.

- А чого чекати Україні? Чи буде у нас дефолт?

- Одна із крилатих фраз Жванецького звучала так: «Якщо вас турбує Гондурас, почухайте його!» Яка вам різниця? Дефолт, як правило, це відмова від виконання зовнішніх зобов'язань, визнаних державою. Це поганий жарт, оскільки закінчуються будь-які інвестиції у цю країну, але при цьому закінчуються і будь-які витрати бюджетів на те, щоб оплачувати доходи імпортних кредиторів. Ну і що? Чим дефолт нехороший? Дефолт не повинен бути для нас «пугалкою».

- На середину березня прогнозують пік економічної кризи. Що відбудеться?

- У нас буде проблема з фінансовою системою, банками і їхньою ліквідністю. У нас буде проблема з кредитними товариствами. Думаю, потихеньку звідти потрібно йти. Крім того, у нас буде проблема із зовнішнім балансом. Споживання й імпорт в Україні різко впадуть, але у зв'язку з сьогоднішньою світовою кон'юнктурою у нас впаде і експорт. Напевно, ми зіткнемося наприкінці березня – на початку квітня з великою кількістю безробітних людей. Тут уряду було б непогано якусь програму прийняти щодо адаптації людей, особливо із моноіндустріальних міст. Це міста, які виникли навколо одного виробництва. Коли це виробництво закривається, купа людей залишається без роботи. Кабінет міністрів повинен подивитися, яким чином можна було б підтримати цих людей. Створювати альтернативні виробництва довго і дорого. Потрібно прийняти програму для того, щоб люди зірвалися з насиджених місць і приїхали туди, де їм дадуть можливість заробити. Це так звана трудова міграція. Дискусії на цю тему ведуться в уряді, але на якому етапі вони зараз перебувають, невідомо.