Так, друзі. Воно все-таки відбулося. Те саме засідання РНБО з газу, яким так довго лякав главу уряду президентський Секретаріат. Переносили його, якщо мені пам'ять не зраджує, аж тричі. Кажуть, що «збирали докази», але здається, просто грали на нервах. Хоча на нервах Юлії Володимирівни багато не награєш – вона сама не проти на чужих нервах злабати щось веселе…
Почався захід – нудніше не придумаєш. Тобто з доповіді Віктора Андрійовича. Президент виступав – вдумайтеся! – аж півтори години. Встиг наговорити з три короби усякої всячини. Звинувачував Тимошенко у підписанні невигідних для України контрактів, допуску на ринок нового, цитую, «унікального і небаченого» газового посередника, якому, – ай-яй-яй! - віддано аж 25% ринку і у т.п. речах.
Після цього спічу засідання Радбезу перейшло у закритий режим. І тут сталося щось: прем'єр, не дочекавшись закінчення засідання, вийшла до преси і голосом, який професійно зривався, оголосила журналюгам, що тусовка вгорі ніщо інше, як «кришування корупційних тіньових газових схем». Мовляв, Президент хоче скасувати все досягнуте і повернутися до старих схем (привіт, «РосУкрЕнерго»!)
Ющенко тим часом продовжував клеймити ганьбою тих, хто звинувачує його у цьому самому «кришуванні». Робив він це, як завжди, оригінально. Наприклад, цитував самого себе.
«Мені набридло це. Я ніколи не мав відношення до вашого вонючого газу... Ні я, ні моя сім'я не мали до цього відношення. Я маю честь заявити це» - видав Віктор Андрійович і зробив багатозначну паузу.
Про «вонючий газ» уже було. А що таке жарт, повторений двічі, – запитайте у одеситів. Однак «маю честь заявити» - це щось новеньке. Схоже на якогось французького короля-початківця. Королька, я б навіть сказав. Який, цілком імовірно, років через двадцять встане на повний зріст, набере повітря у груди і вигукне: «Держава – це я!»
Між іншим, на цьому Президент не зупинився. І порівняв домовленості Тимошенко з Росією на предмет отримання кредиту у розмірі 5 млрд. доларів «пактом Молотова-Ріббентропа». Хто в даному випадку Молотов, а хто Ріббентроп, Віктор Андрійович не уточнив. А шкода. Адже Тимошенко не схожа ні на одного з цих персонажів, хоч би тому що вона - жінка. Начебто…
Найсмішніше, що ця перестрілка, як завжди, закінчилася нічим. Врешті-решт, після багатьох годин засідання (у Маяковського є прекрасний вірш – «Прозаседавшиеся») до преси вийшла Богатирьова і сказала, що «остаточне рішення ще не ухвалене, воно буде допрацьоване у секретному режимі, за результатами буде видано указ Президента». Ну-ну.
Був на минулому тижні ще один скандал. Міністр економіки уряду Тимошенко, Пинзеник, написав заяву про відставку. І вона, звичайно, тут же з'явилася у ЗМІ. «Найбільший економіст сучасності» сумував з приводу дефіцитного бюджету і життя у борг. Можна подумати, у України коли-небудь був бездефіцитний бюджет (не кажучи вже про профіцитний). Чесно кажучи, не здивуюся, якщо цей український Гайдар (на Чубайса він не тягне) задумав зробити те, про що в народі склали відомий анекдот: «Де два українці, там три партії». Напевно, Пинзенику завидно, що кожного, хто «стояв на Майдані», є своя партія або, на худий кінець, громадська організація. Він, ясна річ, і зараз очолює партію, але не завадило б і «оновитися». А то всім цим «Нашим Українам», які пропахли нафталіном, уже ніхто не вірить (правда, не факт, що вдасться з новою назвою кудись пройти – он, Кравчук зі шкіри ліз, на кожному розі кричав «Не так!», однак у результаті отримав дулю з маслом, оскільки сам він став ну дуже упізнаний). І для такого ось «оновлення» демонстративний вихід з уряду Тимошенко – хороший піар. Мовляв, я їй говорив, що не треба приймати бюджет, а вона, бяка така, не послухала.
З кредитом, яким Ющенко терзав Тимошенко на засіданні РНБО, теж цікава штука вийшла. Стільки всяких заяв було – аж голова колом. Президентові ввижалася підоснова у вигляді дефолту «Нафтогазу» і втрати ГТС. Націоналісти всіх мастей закликали відмовитися від «москальских грошей» і їсти соєве м'ясо китайського виробництва. ЗМІ, які симпатизують їм, писали про загрозу анексії частини української території за борги (у тому випадку, якщо кредит не віддамо). Говорилося і про те, що за ці гроші «Москва посадить у Києві свого Президента». Ну, і так далі. Тим цікавіше було дізнатися наприкінці тижня, що насправді Україна веде переговори про отримання кредитів з 14 країнами. Але на українські скарби (включаючи, видно, і «золото Полуботка») зазіхає тільки Росія. Мда. Це, схоже, невиліковно…
Порадували громадяни, які вийшли на тижні пікетувати будівлю МЗС України. Роздрукувавши на аркушах формату А4 по одній букві, пікетувальники виклали з них слово «Просрали!» Послання було адресоване керівництву українського зовнішньополітичного відомства, зважаючи на майже добровільну передачу румунам більшої частини вуглеводневого шельфу.
Тим часом до України нарешті повернулися моряки «Фаїни». У Борисполі їх зустрічав особисто Президент. Який, до речі, вустами своїх архаровців спочатку пообіцяв виплатити потерпілим компенсацію за моральні збитки у розмірі 1 млн. 300 тисяч гривень з «протокольних» коштів, а потім з'ясувалося, що це була «прикра помилка», і екс-заручники отримають лише те, що налужить їм «згідно з чинним законодавством». Уявляєте собі, що подумали про Ющенка моряки, члени їхніх сімей і просто порядні люди?..
А ще Віктор Андрійович не упустив шанс подякувати США і особисто Б. Обамі за вагомий внесок у справу звільнення екіпажу «Фаїни». Цікаво тільки, чим вони допомогли. Викуп ніби як власник судна платив… Не знаю, не знаю. Хіба тим допомогли, що не заважали – і на тому спасибі. В Югославії он, наприклад, яке чудове життя було, поки вони не взялися «допомагати».
Вічного в.о. глави СБУ Наливайченка на тижні оштрафували у російському суді аж на 300 тисяч рублів за позовом Затуліна (пам'ятаєте, Наливайченко закликав закрити українську філію Інституту країн СНД за її нібито протиправні дії?..). Ось. Дрібниця, а приємно. Наливайченко, звичайно, на суд не приїхав. І незрозуміло, чи платитиме штраф. Їм у СБУ зараз не до цього. Весь тиждень (а може, і більше) есбеушники ловили членів якогось «шпигунського угрупування» і, нарешті, зловили. Всіх. Що за угрупування, кого зловили – таємниця за сімома печатками. Навіть не сказали, на яку країну «шпигували» затримані. Може, і не було нікого?..
Багатостраждальне місто Лозова, що у Харківській області, втретє за неповний рік піддалося техногенній катастрофі. Торік у серпні там горіли склади з боєприпасами (подейкували, що у такий спосіб замітали сліди недостачі, що утворилася внаслідок нібито відправлених до Грузії боєприпасів). У січні цього року - склад підприємства з утилізації освітлювальних зарядів. А зараз ось загорілися склади (прямо місто складів якесь!..) з отрутохімікатами. Уявляю, який там був сморід…
І все-таки один раз випадковість, а другий – закономірність. Ось і міністр оборони Єхануров вирішив відвідати Харківщину з метою інспекції військових об'єктів. Отже, не виключено, напередодні «інспекції» трапиться ще щось. Не дай Боже, звичайно…
Ну, що ще?.. Ах, так! Юлія Володимирівна закликала всіх нас зберігати спокій і не хвилюватися «через дрібнички»: «Я не хочу, щоб на рівному місці (!!! – А.В.) нагніталися істеричні настрої... На весну Партія регіонів разом з Президентом і його Секретаріатом готують спеціальні куплені демонстрації людей... Я хочу, щоб люди були спокійні. Вся політична істерія – це виключно політичні інтриги. Не звертайте на них уваги, живіть спокійно!..»
Еге ж. Був би радий жити спокійно і не звертати уваги на курс долара, на ціни у магазинах, на скорочення зарплати. Але кому заважають «куплені демонстрації»?.. Хай люди грошей зароблять! Ударимо добре проплаченою демонстрацією по економічній кризі!..
Хоча здається мені, зараз і платити нікому не треба – самі вийдуть. Лиш було б кому виводити…
Кохаймося!
Завжди ваш,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом